"Поклик у неї був — допомагати людям": у Запоріжжі попрощалися із волонтеркою Світланою Ганзою

У Запоріжжі попрощалися з волонтеркою Світланою Ганзою. Жінка допомагала жителям прифронтових сіл Кам'янське та Плавні Василівського району. 29 серпня, під час одного з виїздів, автомобіль, в якому перебувала Світлана, потрапив під російський обстріл. Понад тиждень лікарі боролися за її життя, та 8 вересня вона померла.

Світлана жила в селі Плавні Запорізької області. До повномасштабного вторгнення працювала на Придніпровській залізниці. Після 24 лютого почала волонтерити. Допомагала односельцям та жителям сусіднього села Кам'янське, що розташоване у “сірій зоні”.

Міський голова Василівки Сергій Каліман згадує, що Світлана разом з іншим волонтером Сергієм привозили до Кам'янського та Плавнів гуманітарну допомогу: продукти, воду та речі. Каже: їздили туди, куди інші благодійні організації вже відмовлялися.

"Це дуже була важлива бойова одиниця нашої громади. Ми втратили дуже потужну жінку, з великим серцем, яка мені говорила: “Ви знаєте, можливо, це моя доля – допомагати людям", – розповів Сергій Каліман.

Допомагала Світлана не лише гуманітаркою. Жінка займалась питанням евакуації та розміщенням людей у Запоріжжі. Знайомі Світлани пригадують: жінка була сповнена оптимізму та світла, мала багато планів на майбутнє.

"Ось ми це зробимо, і це ми зробимо, отам ще потрібно те зробити. У неї були тільки плани на світле майбутнє", – згадує жителька Кам'янського Світлана Дорохова.

Такаші Озакі – фотограф та волонтер – теж був знайомий зі Світланою. Чоловік їздить на передову. Розповідає, був вражений сміливістю волонтерки:

"Я таких не зустрічав. Після нашого знайомства я сподівався, що ще її побачу, вона весь час їздила. Я ніколи не забуду, яку величезну і важку роботу вона робила, це неймовірно".

29 серпня Світлана разом із волонтером Сергієм мали черговий виїзд до Плавнів з гуманітарною метою, а після волонтери мали евакуювати тіло жінки з Кам'янського, яка три дні тому загинула під обстрілами. На цьому шляху автівка, у якій була Світлана, потрапила під російський артобстріл, а волонтери дістали поранення.

" Вона розуміла. І це мене трішки заспокоює. Те, що вона знала, куди вона йде. Вона знала, що це може статися. Поклик у неї такий був душі та серця, щоб допомагати людям", – згадує Олексій Бірюков.

У Світлани Ганзи залишилися дорослі син та донька. Поховали волонтерку на Матвіївському кладовищі.

Джерело: Суспільне Запоріжжя