Олександр АНДРУЩЕНКО: Перемога марнославства
2 квітня 2024 23:00
Поетичним рядком
Йде середмістям марнославство з шиком.
Йому потрібна чергова офіра.
І обирає не за статтю, не за віком,
А по очах, у котрих в кривду віра,
У те, що можна без труда, талантів
Зробити з себе диво неймовірне,
На кшталт несхожих на людей сектантів,
В яких бажання відрізнятися надмірне.
Шукає і знаходить марнославство
Тих, хто його шукає, в свою чергу,
В провулках, де ховається лукавство,
І де сумлінність не буває зверху.
У напівтемряві ростуть сто тіней,
Котрі бажають сяяти вогнями.
Вони не чорні навіть, сіро-сині,
І уявляють себе начебто вождями.
Але як люди вірять неподобству,
Вони обман так залюбки чекають!
Не помічають на його щоках коросту
І поряд воронів нахабних зграю.
Замкнулась пастка. Душі вже в полоні.
Запізно, мабуть, вдатися до втечі.
Ще вчора сіра, сяє тінь в короні,
Вдягає мантію на вкриті пилом плечі.