На каву з пухнастиками: у Запоріжжі запрацювало кафе, де прихистили котів з важкою долею

У центрі Запоріжжя вже тиждень працює котокафе, де можна випити чай-каву зі смаколиками, пограти в настільні ігри чи  на ігровій приставці у компанії чарівних котиків.

У кафе є загальний зал, окрема кімната для чотирилапих мешканців, ігрова кімната та туалет. У шафі — багато настільних ігор, олівці та розмальовки для маленьких відвідувачів. На підлозі килим, тому тут треба або роззуватися або вдягати на взуття бахіли.

Як розповів власник закладу Олександр Авраменко, пухнастиків  передали волонтери, які опікуються долею вуличних котів та котів, привезених із зони бойових дій та прифронтових населених пунктів.  У котокафе Олександр працює зі своєю дівчиною Катериною Таран.

Олександру 20 років. До того як перекваліфікувався на приватного підприємця, хлопець працював за спеціальністю - він автослюсар. Але з дитинства дуже любив тварин, тож це і вплинуло на рішення про створення такого закладу.

- У нас прифронтове місто, у якому багато котів-безхатьків. І ми вирішили відкрити це кафе, щоб надати дім таким котам, - розповідає Олександр. - Побачили на OLX оголошення, що котик шукає родину. Як виявилося, його дали волонтери, які прилаштовують чотирилапих. У них 15 точок по Запоріжжю і близько 600 котів. Це коти, які не мають дому,  або привезені з прифронтових територій військовими.

А ще хочемо надати людям можливість відпочити — щоб вони могли у нас погратися з котиками, випити чаю чи кави з печивом, пограти в ігри. До речі, особливість нашого кафе - бажаючим будемо надавати можливість забрати котика додому. Хочемо прилаштовувати пухнастиків - щоб брати інших котиків у волонтерів чи з притулку.

Олександр каже, що у нього вдома було дуже багато котів. Хто був першим вже й не пам’ятає. А от одного улюбленця запам’ятав.

«У мене був котик, його звали Себастьян. Він був чорного кольору і  це  був вуличний кіт: вдома майже не знаходився, постійно бився з іншими котами», - згадує Олександр.

Зараз в котокафе “MEOW CAFE” 5 котів: Говоруша, Мілкі, Камишка (її привезли з Комишувахи), брат з сестричкою Димок і Фаня. Усі - підлітки, “господарям кафе” до двох років. Дві дівчинки і три хлопчика.

У кожного, звісно, свій характер. Говоруша - кіт, який вміє “розмовляти”, він залюбки спілкується з Олександром і Катею. Фаню та Димка знайшли на прифронтовій території військові, які привезли їх у Запоріжжя та передали волонтерам.

- Котики мають проблеми з очима, - розповідає Катерина Таран. - У Фані немає одного ока, на другому - більмо, вона бачить на 20 відсотків. У Димка теж є більмо на одному оці, але друге око в нього здорове. Лікуємо обох. Більмо вилікувати складно, лікування займає рік або навіть й два, але ми будемо робити все можливе, щоб вилікувати котиків. Вони спочатку лякалися, але довіряти нам почали з перших днів. Дуже активні та грайливі.

Своя трагічна історія у Говоруші. «Попередні господарі викинули котика з вікна — просто хотіли його позбутись. Він навіть ходив зі спицею і зараз кульгає. Але не дивлячись на це, дуже привітний і все одно вірить людям: перший зустрічає та спілкується з ними по-котячому», - розповідає Катерина.

У всіх пухнастиків є паспорти. Волонтери перед передачею простерилізували, кастрували і вакцинували котів, вони пройшли обробку від бліх та глистів. Тобто чотирилапих  можна сміливо гладити та брати на руки.

Годують котиків 3 рази на день: зранку і ввечері - сухим кормом, вдень - вологим,  переважно виробництва компанії “4 лапи”. До туалету їх, ще до потрапляння сюди, привчили волонтери. Тому з цим проблем не було.

Власник кафе Олександр Авраменко хоче розширити незвичний бізнес. До речі, Олександр подав заявку на грант «Власна справа” від Державної служби зайнятості.

«У Тік-Ток побачив відео, що можна отримати грант на власну справу через Дію, - розповідає Олександр. - Вирішив спробувати - коли з’явилася ідея з котокафе. Подав заявку, написав бізнес-план. Але мені відмовили через те, що не розрахував суму податків. Переподав заявку через місяць на суму 150 тисяч гривень. Її схвалили.

Головна умова - зареєструватися приватним підприємцем і працевлаштувати одну людину. Я зареєструвався, відкрив рахунок в Ощадбанку. Зараз очікую на отримання коштів.

Олександр хоче подивитися і якщо справи з котокафе в центрі Запоріжжя підуть добре, то схожий заклад з’явиться і на Правому березі.

Котокафе розміщено в напівпідвальному приміщенні біля цирку. Власники активно рекламували його у соцмережах, тому у день відкриття у них було з півсотні відвідувачів, які знали про “спеціалізацію” незвичного закладу.

Оплата тут погодинна: 1 година — 120 грн. У цю суму входить кава-чай з печивом, можливість пограти в настільні ігри чи на відеоприставці. І, звичайно, пограти з гарними пухнастиками. Одним словом, психологічно перезавантажитись у цей важкий час.

Фото автора, В'ячеслава Твердохліба і Катерини Таран