Олександр АНДРУЩЕНКО: Художник мрій

Поетичним рядком

Сніг вкривав поля порожні
Білим рушником надій.
І на ньому мрій художник
Малював букет подій.

І складалася картина
На гладкому полотні:
У промінні квітка дивна
Серед тихих полонин

Щось чекає на світанку,
Мабуть, бджілку золоту,
Що відкриє їй фіранку
Із серпанка на льоту.

І тримає Майстер промінь
Замість пензля у руці.
Фарби в нього - сонця пломінь
На палітрі душ людських.

Сніг ставав усе білішим -
Хустка чиста з полотна,
Простір наших мрій розкішний,
Про який ніхто не зна.