Огляд | Догляд за рослинами — турбота про себе. Що таке екотерапія та як вона працює

Переглядів: 302

29 листопада 2023 22:00

Огляд | Догляд за рослинами — турбота про себе. Що таке екотерапія та як вона працює  фото

Разом із психологинею та колекціонеркою екзотичних рослин розбираємося, що таке екотерапія і як вона допомагає людям

"У моїх батьків усе життя були рослини: заставлені горщиками підвіконня, а згодом і власний городик із клумбами та квітами в будинку. Я спостерігала за цим змалку і десь у віці чотирьох-п’яти років захотіла сама посадити квіти. Звісно, нічого з того не вийшло — я ж намагалася виростити чорнобривці під деревом. Але то були мої перші експерименти та кроки у цьому напрямку", — розповідає Тетяна Коноваленко. 

З дитинства дівчина надихалася прикладами своїх рідних, а сьогодні в її колекції є найрізноманітніші рослини. Сама Тетяна активно просуває екотерапію — процес спостереження та взаємодії з природою, що має терапевтичний ефект. Йдеться про вирощування і догляд за кімнатними рослинами, прогулянки на свіжому повітрі, відвідування ферм, садівництво тощо. Як показують дослідження, ці дії позитивно впливають на психологічний стан людини. 

Разом із Тетяною Коноваленко та Аллою Заяць, психологинею в методі позитивної психотерапії та травмаедукаторкою, LIGA.Life розібралася, як працює терапія природою та з чого варто почати тим, що хоче вирощувати та доглядати за рослинами вдома. 

Як усе починалося — історія Тетяни Коноваленко

У шкільному віці Тетяна часто купувала і приносила додому рослини. Але, розповідає, активно займатися цією справою почала у 2010-2011 роках — у той час був саме бум на орхідеї.

"Так усе й почалося: спочатку одна орхідея, потім друга. Поступово ці рослини заполонили усі підвіконня квартири. У 2011 році я радикально змінила професію та пішла з юриспруденції. Зміна фаху, фірми, новий колектив — це все було для мене стресом. Тож на підсвідомому рівні я тягнулася до рослин", — пригадує вона. 

Дівчина почала детальніше вивчати інформацію про догляд за рослинами й до початку повномасштабної війни зібрала понад сотню екзотичних екземплярів. Але 25 лютого киянці довелося виїхати до Хмельницького. Повернувшись, вона виявила, що практично вся колекція загинула. 

Спершу, зізнається Тетяна, взагалі не було сил не те щоб відновлювати колекцію, а навіть дивитися на профілі в соцмережах про рослини. Однак уже згодом вона посадила першу цибулю в чарці, придбала в якоїсь бабусі незабудки в горщику — і понеслося. 

Якщо для першої колекції дівчина купувала багато екземплярів сама, то цього разу з відновленням допомогла так звана зелена гуманітарка. Люди, чиї колекції під час війни вціліли, безкоштовно надсилали рослини тим, хто втратив усе. 

"Це було настільки круто, настільки об’єднувало: до тебе їде фікус із Тернополя, філодендрон – з Одеси… Вся Україна щось потрошку надсилала", — пригадує Тетяна.

Екотерапія як турбота, а не рутина

Догляд за кімнатними рослинами насправді вимагає значно менше часу та зусиль, ніж здається спочатку. З цієї причини багато хто може спершу приділяти надмірну увагу рослинам і нашкодити їм. Звісно, усе залежить від розміру колекції та сезону, однак у середньому Тетяна витрачає на усі процеси близько чотирьох годин на тиждень.

"Мій ранок починається з того, що я вмикаю лампу-досвітку, бо в мене доволі темна кімната і рослинам не вистачає світла. Далі йду пити каву, починаю працювати. Звісно, упродовж дня мені треба на щось відволікатися: потрібен час на роздуми, перепочинок. Тому я беру мініпаузи — в цей час можу помилуватися рослинами, подивитися, які з них треба пересадити чи полити", — розповідає вона. 

Важливо не перетворювати догляд за рослинами на рутину, пояснює Тетяна. Тому вона не використовує спеціальні застосунки, які нагадують про полив, пересадку чи підживлення. Єдиний виняток — застосунок із люксметром, який дозволяє перевірити, чи достатньо рослині освітлення. 

"Я не поливаю рослини за графіком щодня з дев'ятої до десятої ранку. Так, бажано періодично робити огляд, влітку та навесні більше поливати та пересаджувати, якщо рослини розрослися. Але ти самостійно обираєш, коли і з якою швидкістю це робити", — пояснює дівчина. 

Спостереження за розвитком рослини, формуванням листків і їхньою трансформацією Тетяна називає найбільш терапевтичним процесом. А ще — замішування ґрунту, що є своєрідною медитацією. 

Водночас важливо знайти саме "свою" категорію рослин. Для дівчини це ароїдні — багаторічні з великими листками, поширені у тропічних та субтропічних поясах. Такі рослини наразі складають понад 90% усієї колекції Тетяни. 

Якийсь час, пригадує дівчина, вона цікавилася досить популярними хойями. Придбала собі п’ять-шість таких рослин, але згодом помітила, що вони не викликають жодних особливих емоцій. З часом Тетяна остаточно зрозуміла: найбільше її цікавлять саме листяні ароїдні — зокрема, завдяки своїй гамі кольорів та форм. 

Як працює екотерапія

Британська психіатриня і психотерапевтка Сью Стюарт-Сміт багато років досліджувала терапевтичний ефект від взаємодії з природою. Результати своєї праці вона виклала у книзі "Садотерапія. Як позбутися бур’янів у голові", де навела чимало прикладів позитивного впливу садівництва на психологічний стан людини. Серед них:

  • поліпшення психічного здоров’я загалом;
  • відчуття спокою і задоволення завдяки дії гормону окситоцину та вивільненню бета-ендорфінів під час турботи за рослинами;
  • відчуття ефективності та подальше підвищення низької самооцінки. 

Українська травмаедукаторка і психологиня в методі позитивної психотерапії Алла Заяць у коментарі LIGA.Life пояснює принцип екотерапії так: 

"Щойно дитина народжується, батьки якнайшвидше хочуть вивести її у світ, на свіже повітря. І це дуже цікаво, тому що в нас з’являється зв’язок із природою. Вона стає частиною нашого світу, а ми — її. Тому, коли нам погано чи коли ми хочемо більше простору і свободи, нам так важливо повернутися у цей світ". 

Повернення до світу природи, за словами психологині, може відбуватися двома шляхами: 

  • через перебування на свіжому повітрі (прогулянка в парку, гра на подвір’ї, мандрівка, виїзд до озера тощо);
  • через догляд за рослинами у себе вдома. 

"Коли ми доглядаємо за рослиною, то таким чином піклуємося і про себе — це має дуже потужний терапевтичний ефект. Наприклад, коли у рослини з’являються нові паростки чи вона розквітає, людина теж почувається краще, адже вона долучилася до цього розвитку", — розповідає Алла.

Водночас перебування на свіжому повітрі дозволяє покращити фізичний зв’язок із тілом, який людина може втратити під час сильного стресу або поганого емоційного стану. Свіже повітря, різноманітні звуки, кольори, тепло сонця і прохолода вітру дозволяють сфокусуватися на всіх органах чуття. Фактично, природа виконує функцію заземлення, стабілізації та центрування для людини.

"Ми займаємося екотерапією від народження, просто не називаємо її так. Це закладено в людській природі — коли нам погано фізично чи психологічно, у нас виникає внутрішнє непереборне бажання вдихнути свіжого повітря, піклуватися про якісь рослини, купити квіти. Залежно від того, у кого є більше часу та можливостей, люди використовують екотерапію тою чи іншою мірою", — додає психологиня. 

Інколи екотерапія не зовсім усвідомлена. Так буває, коли, наприклад, після складного робочого дня ми хочемо просто вийти на прогулянку чи пробігтися. 

У США та Великій Британії екотерапія активно досліджується і використовується паралельно з іншими методами терапії та психологічної допомоги. Часто її рекомендують людям із певними травмами, переживаннями чи просто складними емоційними станами. Однак бувають випадки, коли екотерапія не може допомогти.

"Для проживання емоцій, почуттів чи пропрацювання певного емоційного досвіду — стресового, а іноді й травматичного — людині потрібен ресурс. І поки вона генерує його через екотерапію або турботу про себе в інший спосіб — вона може з цим впоратися. Але настає момент, коли ресурс вичерпується. Іншими словами, емоційного досвіду стає більше, аніж ресурсу його опрацювати. Людина не встигає поповнювати його, з часом може просто перестати це робити. Коли ресурсів обмаль, у такому випадку необхідно звернутися до психотерапії", — пояснює експертка.

З чого почати догляд за рослинами 

Одним із найбільш зручних і доступних способів екотерапії є плентинг — вирощування і догляд за кімнатними рослинами вдома. Утім, зазначає Тетяна Коноваленко, під час повномасштабної війни відбулися певні зміни. Зокрема, торік через регулярні відключення електроенергії та опалення чимало людей зіткнулися з новими викликами: не лише зігрітися самим, але й забезпечити необхідним теплом і світлом рослини. 

З урахуванням цього досвіду Тетяна підготувала декілька порад для тих, хто хоче почати знайомство із плентингом у холодну пору року: 

  • Запасіться термокилимком на випадок, якщо не буде опалення. Він кладеться під горщики та дозволяє зберігати коріння рослини у теплі. Пристрої з регуляторами допомагають утримувати температуру на необхідному рівні.

"Я використовую термокилимок у тому випадку, коли після літа ми переходимо на осінь, опалення ще немає, повітря досить вологе, а температури не вистачає. Наприклад, коли у приміщенні 18-19 градусів за Цельсієм. Якщо ж опалення є, то намагаюся підтримувати температуру на рівні 23 градусів — для моїх рослин це оптимальний рівень, за якого не потрібен термокилимок", — розповідає Тетяна.

  • Незалежно від можливих відключень опалення в осінньо-зимовий період, додатково застеліть під рослини утеплювач. Його можна класти під кожен горщик окремо або повністю на підвіконня. З досвіду Тетяни, утеплювача товщиною п’ять міліметрів достатньо, аби не пропускати холод.
  • Зверніть увагу на плівку "Третє скло". Вона дозволяє зберегти температуру в приміщенні, зменшити конденсат на вікнах і захистити листя рослин від контакту з холодним склом. У результаті — ті не отримують термічних опіків.
  • За низьких температур треба зменшити частоту поливу, інакше можна знищити коріння рослин. Якщо ж у приміщенні тепло, а повітря сухе, то полив може бути такий самий, що і влітку, або навіть частіший. 

"Можна тримати рослини у прозорих горщиках. Це дуже зручно, бо видно, чи підсохнув ґрунт. Якщо всередині ще волого та видно конденсат на стінках, то я залишаю рослину без поливу", — додає Тетяна. 

  • Одночасно зі зменшенням поливу скоротіть частоту підживлення. Натомість буде корисно дати рослині додатково засоби антистресу —  вони посилюють стійкість до холоду, протягів і браку світла.
  • Під час транспортування звертайте увагу на температурні межі рослини. Наприклад, бегонія дуже чутлива до морозів і температуру нижче +10 градусів за Цельсієм може просто не пережити. А от мінімальна межа для більшості ароїдних сягає -5 градусів. Водночас ґрунт обов’язково має бути сухим.
  • Коли ви принесли рослину з вулиці, не відкривайте коробку одразу. Краще спершу залишити її на кілька годин у коридорі, потім перенести у більш теплу кімнату, дати ще кілька годин для адаптації — і лише тоді розпаковувати. Так само не слід ставити рослину в той же день під лампу — це може викликати у неї термічний стрес.



Схожі новини: