"Хочу, щоб люди жили довше": як аграрію з Одещини вдається вирощувати екзотичний сад і продавати 600 видів саджанців в умовах війни

Юрій Дубинчук – садівник і підприємець з Овідіопольського району Одещини, який багато років тому зруйнував стереотип, що Україна "не придатна" для вирощування гранату, інжиру чи цитрусових.

Уже 21 рік він – власник фірми "Азіміна". Він вирощує і продає екзотичні дерева і рослини, яким, може здатися, не місце в Україні. 

"Усе для того, щоб люди жили довше", – говорить чоловік.

Юрій Миколайович розповів "Українській правді. Життя", як війна вплинула на його бізнес та що мотивує його продовжувати працювати у складних для країни умовах.

"Хочу, щоб люди жили довше"

Юрій Миколайович – корінний одесит. Нині він лише зрідка і ненадовго заїжджає до рідної Одеси. Багато років тому вирішив переїхати подалі від вихлопних газів машин і зробити дачу за 40 кілометрів від міста. Обрав для цього Овідіопольський район.

"Живу за 100 метрів від лиману. Здебільшого у нас тут вітри північно-західні", – додає чоловік.

Тоді зрозумів, що особливості клімату, порівняно з іншими регіонами, дозволяють вирощувати екзотичні рослини, які можуть давати корисні плоди. Так у 2002 році з'явилася "Азіміна". До відкриття власного бізнесу його підштовхнуло бажання не залежати від держави на пенсії і продовжувати працювати у своє задоволення. А ще – бути корисним для людей.  

"Я вирощую рослини, які корисні для організму. Люди можуть жити понад 100 років. Я хочу, щоб вони вирощували максимально корисні рослини, а не шкідливі. Наприклад, шовковиця. Вона корисна від коренів до листя. Я досі п'ю чай і додаю туди в'ялені листочки шовковиці", – розповідає садівник.

Юрій Миколайович веде і пропагує здоровий спосіб життя, харчується за принципом інтервального голодування. Стверджує, що у свої 67 може обігнати на воді 30-річного спортсмена, адже з дитинства займався плаванням. Утім, справою життя стало саме садівництво.

Що росте в екзотичному саду Дубинчука?

Наразі екзотичний сад Юрія Миколайовича налічує близько 600 видів рослин і дерев. Обирав їх дуже ретельно і здебільшого ті, що дають багато плодів і довго зберігаються. Наприклад, інжир, якого в саду Дубинчука 30 сортів. Вони були обрані з понад 150 видів з Європи і Китаю, які змогли акліматизуватися в погодних умовах України. Додає, що проїхав від Китаю до Португалії, аби привезти в Україну найкращий інжир.

"Є величезні саджанці, але плоди вони дають нам максимум два тижні. А є такі, що дають плоди мало не цілий рік. Наприклад, інжир. Ця рослина відпочиває лише один тиждень на рік. Щоправда, у більш південних регіонах. А у мене зараз перші плоди з'являються наприкінці травня або у червні, а закінчується сезон у грудні.

Поширюю їх уже багато років. Багатьом просто дарував живці. Вони легко вкорінюються і дають плоди. Якщо маєш 2-3 сорти, то інжир буде родити все літо і осінь. Ось такий у мене підхід", – розповідає садівник.

Також Юрій Миколайович вирощує хурму, гранат, цитрусові, ягоди годжі, ківі, фейхоа, шипшину, шовковицю, ягоди гумі, кумкват, зізіфус тощо.

Є і більш "приземлені" види, як-от гарбузи, помідори, баклажани, перець тощо.

Також аграрій розводить азиміну – фруктове дерево, завезене в Україну з Америки. Плоди азіміни не зберігаються довго, утім садівник продовжує розводити її, адже попит є.

"Зірваний плід азиміни може існувати в нормальному стані тільки тиждень. У холодильнику – максимум два. У Штатах із неї, до речі, навіть хліб роблять. Для нас це не "найзручніша" рослина, але люди все одно беруть у мене насіння і живці", – розповідає чоловік.

Юрій Миколайович розводить і продає не лише плоди, але й саджанці, живці та насіння. Разом з тим чоловік допомагає своїм клієнтам обрати найкращий сорт для місцевості, де вони живуть; пояснює, як правильно саджати і доглядати за рослиною.

Вегетарій замість теплиці

Для екзотичного саду Дубинчук збудував "теплицю нового покоління" – вегетарій. Цю конструкцію винайшов українець – київський учитель фізики Олександр Іванов ще на початку 1950-х років.

Як пояснює садівник, перевага сонячного вегетарію в тому, що навіть взимку без опалення температура у цьому приміщенні не опускається нижче +4 градусів.

Вегетарій має особливу конструкцію у вигляді односхилої теплиці. Схил може бути природного походження або спеціально насипаним. Це дозволяє максимально використовувати енергію сонця, особливо в ранкові й вечірні години.

Прозорий дах, виконаний зі скла або полікарбонату, розташовується паралельно до ґрунту. Також особливість вегетаріїв – у замкнутому циклі тепла і повітрообміну, що досягаються за допомогою труб, закладених у ґрунт і виведених під дах і над землею.

"Ті, хто облаштовують теплиці, роблять велику помилку, бо влітку там спекотно, а взимку – холодно. Я ж зробив вегетарій. Раніше, коли взимку були сильніші холоди, ніж зараз, вегетарії дуже допомагали дещо вирощувати.

Цілий рік можу вирощувати перці, баклажани, томати та інше", – розповідає Юрій Миколайович.

Екзотичне садівництво і війна

До повномасштабної війни Юрій Дубинчук здійснив раніше поставлену собі мету – розширив асортимент та вийшов на рівень експорту – продавав рослини і дерева за кордон. Утім, вторгнення РФ в Україну фактично "закрило кордони" для його бізнесу. Підприємець зізнається, що обсяги продажів впали у два-три рази.

"Війна, звісно, суттєво вплинула на діяльність. У мене були покупці з інших країн. Та зараз цього немає. Відправляти щось за кордон стало важко і дорого.

Обсяг продажів зменшився у два-три рази. Якщо до повномасштабної війни я міг відправити до 18 замовлень на день, то зараз це 3-4 замовлення", – розповідає Дубинчук.

При цьому одразу додає, що люди все одно продовжують купувати саджанці екзотичних дерев, живці і насіння рослин. На його думку, умови сьогодення спонукають українців вирощувати власні рослини, а не "сподіватися" на куплене у магазинах.

Найчастіше клієнти "Азіміни" замовляють насіння різних сортів томатів, саджанці інжиру, шовковиці та зізіфусу.

"Завдяки мені в Україні буде інжиру більше, ніж у Радянському Союзі", – сміється садівник.

При цьому існує певна тенденція: влітку саджанці купують рідко. Пік продажів припадає на осінь, зиму і початок весни.

Юрій Миколайович доглядає за своїм дітищем самотужки. Раніше йому допомагала родичка, однак зараз вона хворіє. Поставив метеостанцію, аби було легше спрогнозувати погоду і автоматичний крапельний полив. 

"Кнопочку натиснув – і все поливається", – каже він.

Додає, що нині, у січні, починає висаджувати живці у своєму вегетарії, які згодом перетворюватимуться на саджанці. Уже навесні буде їх продавати охочим.

За словами власника "Азіміни", за весь час повномасштабної війни він жодного разу не піднімав ціни на свій товар. Дещо навіть віддає людям безкоштовно.

"Мені головне допомагати людям. У нас тут навіть були військові, то я їм деякі корисні в'ялені продукти завозив і віддавав безплатно.

Я закликаю людей правильно харчуватися і вирощувати найкраще. Нехай довше живуть", – наголошує Юрій Дубинчук.

Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"