Куди долетять надані Україні ATACMS і в чому їх перевага порівняно з більш далекобійними Storm Shadow

Надання Збройним силам України дальнобійних ракет ATACMS вже стало одним з найсуттєвіших «підвищень» класу зброї, яку передають Україні західні партнери.

І хоча США поки передали Україні дуже обмежену кількість ATACMS (за даними АР — «менше ніж дюжину», за даними NYT — до 20 ракет), навіть вони суттєво розширюють коло потенційних російських цілей, які здатні уразити ЗСУ. Перші кілька використаних ракет вже забезпечили наймасштабніший удар по російських гелікоптерах: РФ втратила щонайменше дев’ять машин у Луганську та Бердянську.

То дальність 300 чи 165 км? Які ракети отримала Україна

Ракети ATACMS мають кілька різновидів. Україна отримала далекобійні касетні ракети MGM-140A​ - це варіант ATACMS з меншою дальністю польоту, але більшою кількістю вражаючих суббоєприпасів.

Максимальна відстань, на яку здатні завдати удар ці ракети, також відомі як M39 або ATACMS Block I​ - 165 км. 17 жовтня Білий дім офіційно підтвердив, що Україна отримала версію ракет саме з таким радіусом ураження.

Це балістичні ракети із твердопаливним двигуном. Стартова маса такої ракети — понад 1600 кг, тоді як маса бойової частини — 570 кг. Боєзаряд є касетним і містить 950 окремих суббоєприпасів типу M74. Завдяки цьому значно збільшується площа ураження.

Кожен з таких міні-боєприпасів має форму сфери діаметром 75 мм та і масою близько 500 грамів. Один суббоєприпас може утворювати під час детонації близько 260 уламків, що створюють зону ураження до 15 квадратних метрів, нагадує портал Мілітарний. Всередині кожного з 950 таких боєприпасів розміщений детонатор та вибухівка. Зовні на сферичному корпусі суббоєприпасу є характерні аеродинамічні гребені, які надають йому обертання під час падіння.

Ракета оснащена автономною інерціальною системою наведення з лазерними гіроскопами, проте, оскільки такі снаряди виробляли в 1990-х роках, вони не мають системи корекції по супутниковому сигналу GPS. Тож максимальне кругове відхилення від цілі може сягати радіусу у 225−250 метрів.

Майже на 300 км здатна летіти ракета ATACMS іншого типу — ATACMS Block IA або ж M39A1, яка містить менше суббоєприпасів (300 штук). Про надання таких снарядів Україні достовірних даних немає.

Storm Shadow та Scalp б’ють на 250 км. У чому тоді перевага ATACMS?

Велика Британія та Франція дійсно вже передали ЗСУ далекобійні ракети, дальність яких навіть перевищує надані Вашингтоном ATACMS. Британські Storm Shadow та французькі Scalp здатні летіти на відстань до 250 км.

Однак це авіаційні ракети, тому у застосуванні ATACMS є декілька суттєвих переваг.

По-перше, це можливість непомітного запуску. Якщо Storm Shadow та Scalp Україна запускає з бомбардувальників Су-24М, що завжди є ризиком для української авіації або ж може бути щонайменше відслідковано окупантами, то ATACMS запускають з наземних платформ. Це може бути пускова установка реактивної системи залпового вогню на гусеничному шасі M270 (дві ракети), або її полегшена версія на колісному шасі — M142 HIMARS (одна ракета).

По-друге, надані Україні ATACMS є касетними. Це розширює можливості та площу ураження цілей порівняно зі Storm Shadow та Scalp, що особливо важливо під час ударів по таких об'єктах, як аеродроми, де одиниці техніки можуть бути розміщені на певній відстані. Як нагадує Мілітарний, досі єдиним засобом ураження розміщених на великій площі цілей на балансі ЗСУ були радянські тактичні ракетні комплекси Точка-У. Однак боєзапас до них, імовірно, вже вичерпався.

По-третє, ATACMS — це специфічна «квазібалістична» ракета зі складною траекторією. Вона досягає швидкості 3 Маха (приблизно 3675 км/год), тоді як Storm Shadow є крилатою дозвуковою ракетою (швидкість 0,8 Маха). Тож перехопити ATACMS російським системам ППО буде значно складніше. До того ж, як пояснює портал MilitaryToday, ATACMS часто називають «квазібалістичною» ракетою. Це означає, що хоча траекторія ATACMS дійсно передбачає балістичну дугу до влучання в ціль, ракета також виконує серію швидких і раптових поворотів та корекцій курсу на шляху до заданої точки влучання.

Це навмисна функція ATACMS, оскільки подібна поведінка в польоті надзвичайно ускладнює відстеження або перехоплення ракети, через що армія США також називає ATACMS «маневреними» ракетами.«Для перехоплення таких ракет необхідно створення ешелонованої системи ППО з комплексами С-400/С-300 В та Бук останніх модифікацій, — додає Мілітарний. — У той же час Збройні сили РФ не мають достатньої кількості ЗРК для створення таких рубежів оборони навколо всіх важливих військових об'єктів на окупованих територіях України».

Потенційні цілі: куди здатні долетіти ATACMS

Якими ж можуть бути ці «важливі військові об'єкти» окупантів і куди сягає удар ATACMS?

Експерти Defence Express склали мапу, відповідно до якої охоплення потенційних цілей включає аеродроми в Джанкої, Луганську, Бердянську та Маріуполі — якщо удар завдаватиметься наданою Україні ракетою MGM-140А з радіусом дії до 165 км. Бердянськ та Маріуполь також є стратегічно важливими портами, через які проходить російська воєнна логістика, нагадують автори Defence Express.

Крім того, на мапі видно, що радіус ураження ракет MGM-140А сягає окупованого міста Генічеськ, яке росіяни зробили «адміністративним центром» окупованої частини Херсонської області. Раніше ЗСУ вже завдавали ударів по базах росіян і дислокаціях особового складу росіян в цьому районі. Також в зону потенційних ударів потрапляє мис Тарханкут, де Україна раніше знищила ЗРК С-400 Тріумф, і північна частина окупованого Криму включно з усіма перешийками та шляхами сполучення з материковою Україною.

Раніше в інтерв'ю проекту The WarZone голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов аргументував необхідність надання Україні ATACMS саме тим, що більшість російських командних пунктів і логістичних складі та баз нині розташовані на відстані понад 85 км від лінії фронту. «Росіяни просто розміщують командні пункти та інші [цілі] за межами цих відстаней, щоб нам не було чим до них дотягнутися [з наявних засобів РСЗВ]. І така ж ситуація з російською авіацією на аеродромах. Боротися з російською авіацією засобами ППО дуже дорого і малоефективно. Авіацію треба вивести геть [з окупованої частини України] на авіабази», — наголошував Буданов, натякаючи на потенційні цілі ATACMS.

Саме по аеродромах у Бердянську і Луганську, розташованих у 100 км від лінії фронту, і було завдано перших ударів цими ракетами.

Як демонструють інші аналогічні мапи, в 165-км зоні ураження також опиняться потенційні цілі майже на всій окупованій території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей.

Якщо ж припустити, що Україна пізніше отримає також ракети ATACMS з дальністю до 300 км, то це коло цілей розшириться ще більше.

Тоді в зону ураження потрапить вся окупована територія України включно з усією площею захопленого росіянами Криму.

Саме такий радіус ураження для ракет з дальністю удару до 300 км зобразив на своїй мапі і російський The Insider.

Тоді потенційні цілі ATACMS можуть включати російські аеродроми Саки, Гвардійське, Кача, Бельбек, Кіровське — разом з гіпотетично досяжними навіть для 165-км ракет аеродромами біля населених пунктів Стрілкове, Чаплинка, Джанкой.

Крім того, у переліку цілей 300-км ракет можуть бути порти, де базується російський флот (Феодосія, Керч, Севастополь), а також райони дислокації ППО біля Симферополя, Котовського, Керчі тощо.

Куди не битимуть ATACMS

Україна отримує далекобійну зброю від США, Британії та Франції з умовою, що ці ракети не будуть застосовуватися по території Росії.

Отже, хоча навіть 165-км ATACMS здатні досягти російської авіабази в Єйську на південному узбережжі Азовського моря, а також низки інших військових авіабаз на території РФ у Курський та Бєлгородській областях, ці райони навряд чи опиняться серед цілей американських ракет.

Офіційні особи України та представники військового командування неодноразово запевняли, що виконуватимуть зобов’язання і завдаватимуть ударів подібною зброєю лише по російських цілях на окупованій території України — включно з Кримом.

Джерело: NV