Олександр АНДРУЩЕНКО, ветеран мелітопольської журналістики: «Героїчний родовід»

Поетичними рядками.

Посеред поля ті могили

Стоять впродовж тисячоліть.

І червоніють небосхили

В ранкову і вечірню мить.

І скільки крові, скільки суму

Лани вбирають навкруги!

Палають блискавки від струму

Вздовж берегів Дніпра-ріки.

Дощі ідуть, сніги, тумани.

Стоять кургани степові.

Чорніють днів минулих рани,

Нам Богом даний родовід.

Додаємо до нього знову

Том героїчних сторінок,

Життя свого першооснову,

Нащадкам болісний урок.

Земля вбирає крові краплі,

Гарячі, нібито вогонь.

Шлях йде, ймовірно, по спіралі,

Лишає зайве осторонь.

І в майбутті нові нащадки

Вшанують подвиги дідів,

Жертовності святі випадки

Серед нескорених степів.