«Мелітопольська п'ятірка. Що не так у справі українців, яких судять у Ростові – ВВС Україна. Закінчення

У Ростові-на-Дону судять "мелітопольську п'ятірку" - українців, яких фактично викрали в окупованому Мелітополі та звинуватили у створенні антиросійського терористичного підпілля.

Серед підсудних - контрактник ЗСУ, ветеран бойових дій та учасники тероборони. Вони наполягають, що не планували жодних акцій проти мирного населення та є військовополоненими.

Перша частина. Друга частина.

"Хочуть показати цю організацію як щось страшне"

"Мелітопольську п'ятірку" звинувачують за двома статтями - участь у терористичній організації (строк до 15 років позбавлення волі) та акт міжнародного тероризму. Остання стаття передбачає, що злочин у формі вибуху, підпалу чи "інших дій" скоєно за межами Росії, але з метою "порушення мирного співіснування держав і народів" і спрямований проти інтересів Росії (термін покарання - аж до довічного ув'язнення).

Але оскільки ніякого теракту не було, силовики застосовують пом'якшувальну норму про "підготовку" до незакінченого злочину - вона дозволяє призначати не більш ніж половину максимального терміну, передбаченого конкретною статтею, тобто не більше 10 років колонії. Тож разом мелітопольцям загрожує до 25 років позбавлення волі.

Позиція обвинувачених однозначна: "мирне співіснування" в Мелітополі закінчилося у той момент, коли Володимир Путін розпочав війну, яку він називає "спеціальною воєнною операцією", а його армія почала бомбардувати місто.

За версією слідства, всі обвинувачені нібито були членами Спілки учасників АТО Мелітополя і планували вибухи у розташуваннях російських військ та у місцях надання гуманітарної допомоги.

Мелітопольська спілка учасників АТО з 2016 року об'єднує військових, прикордонників, бійців інших силових структур і добровольчих батальйонів.

Коли мати Ігоря Горлова Ірина чує про Спілку учасників АТО, вона не може стримати емоцій: "Що це таке?! Це, як і в Росії, як у колишньому Радянському союзі: військовослужбовці, які були у гарячих точках, є її членами. Я не можу зрозуміти, чому причепилися до цього. Хочуть показати цю організацію як щось страшне. У вас у Росії повно таких організацій".

Ігор Горлов дійсно брав участь в АТО.

"Він прийшов до мене і сказав: "Мамо, я маю захищати батьківщину. От буде в мене колись син, що я йому скажу?" Він дуже любить рідну країну, патріот у душі, але без пафосу, - розповідає Ірина Горлова. - Він пішов добровольцем за контрактом. Спочатку до 25-ї бригади, а звідти його забрали в АТО. Він мало що розповідав про службу. Я виросла в сім'ї військовослужбовців, і я з дитинства знаю, що нічого питати не можна. Але був випадок, коли він друга по шматочках збирав і ніс у рюкзаку..."

Після завершення АТО у Мелітополі, за словами тодішнього мера міста, налічувалося понад 700 ветеранів операції. Вони могли приєднуватись до чату організації у месенджері Viber за посвідченням учасника бойових дій. Але лише 67 "атовців"тоді належали до спілки "наживо" - вони брали участь у патріотичних заходах і їздили як інструктори на збори Мелітопольського батальйону тероборони.

У загальнодоступній групі на сторінці Союзу у Фейсбуці на момент публікації статті зареєстрований 481 учасник. Останній допис - оголошення про військовий тренінг для цивільного населення під гаслом "Не панікуй! Готуйся!" - розмістили 17 лютого 2022 року. Цікавилися заходом 53 людини.

Познайомились після затримання

Спілку учасників АТО та ветеранський рух Мелітополя з 2018 року очолює Володимир Мінко – саме його Росія вважає організатором "терористичної групи".

Мінко з початку війни захищає Україну у лавах тероборони. 24 лютого 2022 року він закликав вступати до неї "всіх, хто має сміливість чинити опір".

У березні він був у Запоріжжі й нібито розробив план теракту - прикріпити саморобний вибуховий пристрій під капот машини, яку треба було залишити неподалік місця, де мелітопольці отримували гуманітарну допомогу.

Але план не вдався, стверджує слідство, бо російська ФСБ знайшла машину з вибухівкою у гаражі, що належить родичу Горлова. А заразом - і купу зброї.

Звинувачення наполягає, що саме Горлов виготовив й заклав бомбу, а також обладнав схованки, де зберігав зброю і боєприпаси.

Володимир Зуєв нібито відстежував переміщення російських військових містом і передавав товаришам відомості про їхнє місцеперебування. Цим займався і Олександр Жуков.

Юрій Петров нібито зберігав у себе в гаражі зброю та боєприпаси. Його адвокат Віра Гончарова сказала, що Петров до свого затримання навіть не був знайомий з рештою фігурантів справи.

Захисник Ігоря Горлова Марія Ейсмонт додає, що більшість обвинувачених познайомилися після затримання.

"Якщо серед [арештованих] є учасники АТО, то Ігор [Горлов] їх, звісно, знав. Що таке знав? Місто у нас маленьке, практично всі один одного знають, тим більше якщо хтось мав стосунок до армії. Ну, можливо, прізвище чув чи візуально знав", - каже мама Ігоря Горлова.

Андрій Голубєв, екс-тренер з кунг-фу, розповів своєму адвокату, що добре знав лише Володимира Зуєва, а інших міг бачити раз на рік на зборах тероборони. Зуєва адвокат Голубєва Іван Бондаренко називає "простим програмістом": "Умовно кажучи, він допомагав учасникам чату тероборони завантажувати в інтернеті програму".

Сам Голубєв звинувачується у тому, що збирав інформацію у місцях надання гуманітарної допомоги та шукав "співучасників". Але він казав своєму адвокату, що лише отримав від Мінка завдання перегнати з одного місця в інше ту саму "Таврію", яка пізніше опинилась у гаражі Горлова.

Підсудні були знайомі з Мінком з тероборони й впізнали його на слідстві - наприклад, Андрій Голубєв, за словами його адвоката, і раніше зустрічався з ним на зборах, каже адвокат Іван Бондаренко. Але спільного плану в них не було, каже захист, - Мінко міг ставити завдання кожному окремо.

Справу Мінка виділили в окреме провадження, його, за даними російського видання "Коммерсант", оголошено в розшук. Зв'язатися з ним ВВС не вдалося.

Отримавши координати, Голубєв знайшов авто, але завести не зміг і нічого не зробив — за словами захисника, він "звалив і злився з цієї історії", жив удома і не ховався. А потім проходив повз це місце і побачив, що автівки немає, хтось інший її перегнав замість нього.

"З'явилася нізвідки й поїхала в нікуди"

19 квітня 2022 року – майже за два тижні після затримання підсудних у Мелітополі та за день до їхнього офіційного арешту у Криму – ФСБ провела огляд "Таврії" червоного кольору на кордоні Криму в пункті прикордонного контролю "Джанкой". Силовики у гумових рукавичках вилучили з-під капота "Таврії" 18 пакунків, 6 ящиків і коробку. Їх не розкривали, але з пояснювальних записок випливало, що там були вибухівка, патрони, бронежилети, радіостанція, зброя та гранати, йдеться у матеріалах справи.

Це підтвердили 12 липня в суді "представники громадськості", які спостерігали за оглядом - водій і фельдшер чергової бригади швидкої допомоги прикордонного пункту, обидва - громадяни Росії. Але чи читали вони "бирки" на речових доказах та чи порівнювали їх із даними, внесеними до протоколу, адвокатам з'ясувати не вдалося.

Захист найбільше цікавило, як автівка потрапила до Джанкою. За словами підсудних, "Таврія" у Мелітополі була не на ходу через несправність. Водій "швидкої" на слідстві й в суді сказав, що зі слів оперативників ФСБ "Таврію" затримали у Мелітополі й "привезли" до Джанкою.

Хто і як її привіз, свідки не бачили, коли вони підійшли до автівки, в ній нікого не було. Але оперативники, за словами фельдшера, пояснили, що на "Таврії" через прикордонний пункт Джанкоя "їхали хлопці з боку України, їх зупинили й затримали". На запитання, чи вони бачили затриманих, фельдшер сказав: "Нам представили їх і сказали, що ці чоловіки перебували в автомобілі. Їх було більш як троє". Поруч із ними, за його словами, біля авто стояли поліцейські. Чи були у цій групі підсудні, він згадати не зміг.

Прокурор нагадав фельдшеру про кримінальну відповідальність. "На слідстві ви говорили, що авто вилучили у Мелітополі, а зараз - що у Джанкої".

Фельдшер розгубився і повторив розповідь про молодиків, котрі, як йому сказали, намагалися перетнути на "Таврії" кордон. "Нас покликали. Пояснили, що вони були на території [прикордонного пункту] в автомобілі, але їх затримали. Це я пам'ятаю… Я не бачив, що їх зупиняли, можливо, туди привезли їх".

"Але ви підтверджуєте свідчення, що авто вилучили у Мелітополі?" - наполягав обвинувач. "Підтверджую", - погодився фельдшер. "А в суді сказали - що тут", - напосідали захист і прокурор. "Ну, можливо, я переплутав - було давно, не пам'ятаю точно", - знайшов вихід свідок.

"Рівень пояснень відповідає рівню цієї справи: автівка з'явилася нізвідки й поїхала в нікуди", - прокоментував допит адвокат Іван Бондаренко.

Суд у Ростові, де слухається справа "мелітопольської п'ятірки"

"Це слідчий ФСБ вам запропонував таке формулювання?"

Про плани Мінка влаштовувати теракти, щоб "мирні громадяни не підтримували встановлення в Мелітополі російської влади", свідчив під час слідства Дмитро Голубєв із Запоріжжя - тезка, але не родич підсудного Голубєва з "мелітопольської п'ятірки".

12 липня він підтвердив у суді, що познайомився з Мінком наприкінці березня 2022 року, коли почав співпрацювати за контрактом з ГУР (головне управління розвідки Міноборони України) та займатися перевезеннями вибухівки із Запоріжжя до Мелітополя. Ні з ким із п'яти підсудних-мелітопольців свідок не знайомий, їхні імена Мінко йому не називав.

Мінко, за словами свідка, носив військову форму без "розпізнавальних знаків" та навчав його поводження з вибуховими пристроями - свідок у серпні встановив їх у Мелітополі й був затриманий.

На допитах він визнав, що Мінко повідомив про плани влаштувати силами "диверсійних груп" у Мелітополі стрілянину з гранатометів у місцях майбутнього "референдуму" про приєднання до Росії. Також Мінко нібито розповідав, що ще навесні 2022 року планував аналогічну акцію - "шляхом вибуху авто в місцях надання гуманітарної допомоги в Мелітополі" та "пострілів із гранатометів по автівках військовослужбовців РФ, що стежать за порядком", - але акцію зірвали російські силовики.

Самого Дмитра Голубєва зараз судять окремо - за аналогічним звинуваченням у підготовці актів міжнародного тероризму плюс у "проходженні навчання" з цією метою.

У суді свідок кілька разів пропонував не ставити йому уточнювальні запитання, а натомість оголосити його показання з матеріалів слідства - мовляв, там усе чітко написано. Адвокат Марія Ейсмонт, однак, попросила свідка конкретизувати, що все ж таки казав йому Мінко про місця й способи запланованого навесні вибуху в Мелітополі.

Дмитро Голубєв сказав, що у розмовах "жодної конкретики не було". Але відразу згадав, що він мав щодо цього "спілкування зі слідчим" - "нібито мала під'їхати автівка до пункту гуманітарної допомоги". "Це слідчий ФСБ вам запропонував таке формулювання?", - попросила уточнити адвокат. Свідок відповів "так".

На першому засіданні в ростовському суді четверо обвинувачених заявили, що провину не визнають, а Андрій Голубєв додав, що підривати нікого не збирався і не був членом терористичної групи. Ігор Горлов не заперечує, що мав зброю і боєприпаси. Але він категорично не погоджується з тим, що намагався влаштувати теракт, особливо у місці скупчення цивільних.

Адвокати: Марія Ейсмонт, Катерина Голінченко та Іван Бондаренко

Його захист наполягає, що намір Горлова як військовослужбовця ЗСУ був спрямований виключно на військові цілі, тобто на протистояння вторгненню російської армії в Мелітополь.

Захист Горлова також стверджує, що жодних доказів підготовки до теракту немає - наприклад, листування, фото чи відео у вилученому під час обшуку телефоні.

За українськими законами, якщо резервіст перебуває в теробороні й не діє, йому загрожує термін до 15 років, такий самий термін можна отримати за заперечення збройної російської агресії, каже адвокат Іван Бондаренко.

"Наприклад, Андрій Голубєв брав участь у чаті тероборони, який координував Володимир Мінко, вважав себе військовослужбовцем, а Мінко - старшим офіцером, і був зобов'язаний виконувати його накази, - пояснює ВВС адвокат. - Будь-яка людина могла опинитися в його ситуації, якби до його міста увійшли війська і змінили б там владу й державний устрій".

Горлов і Голубєв попросили визнати їх військовополоненими: Горлов як військовий, Голубєв як учасник тероборони. Статус військовополоненого потрібен, щоб можна було якнайшвидше їх обміняти, пояснює адвокат Голубєва Іван Бондаренко.

"Поки що найкраще, що я можу зробити, - це підтримувати його, приносити передачі, щоб білизна в нього була, сланці, цигарки, кава, якісь солодощі, щоб полегшити йому життя. І зробити так, щоб якнайшвидше він отримав вирок", - каже Бондаренко.

Адвокат Ігоря Горлова Марія Ейсмонт наполягає, що військовослужбовець Збройних Сил України, затриманий у зоні збройного конфлікту, є військовополоненим. А значить, до нього має застосовуватись Женевська конвенція, зокрема, можливість потрапити до списку на обмін.

Крім того, катувань або щонайменше жорстокого поводження зазнали практично всі члени "мелітопольської п'ятірки", випливає зі слів адвокатів. А будь-які свідчення під тортурами не можна визнати допустимими доказами провини.

***

Нещодавно в камерах, де сидять Горлов, Петров, Голубєв, Жуков та Зуєв, відбулися обшуки - в обвинувачених вилучили всі документи для підготовки до суду.

На останньому засіданні адвокат Горлова Марія Ейсмонт попросила суд врегулювати це питання. Крім того, сказала вона, конвой у суді не дозволив передавати підзахисним документи.

"Мелітопольська п'ятірка" не отримує більшість листів від адвокатів, хоча сервіс відправлення таких повідомлень незмінно повідомляє, що "лист вручено адресату".

І що найтривожніше - адвокати б'ють на сполох щодо стану Олександра Жукова. "З кожним новим засіданням він виглядає дедалі гірше. Сказати напевно, що "вмирає" не можемо, але його стан нас дуже непокоїть. Він каже, що це нерви", – пояснює адвокат Віра Гончарова.

Адвокат Бондаренко припускає, що суд може затягтися до кінця року. Поки що суд вивчає докази звинувачення. Наступне засідання призначили на 26 липня. Однак захист вже повідомив, що він не відбудеться, розповіла ВВС адвокат Гончарова. Причини перенесення невідомі, нову дату поки що не оголосили.

Джерело