Олександр АНДРУЩЕНКО, ветеран мелітопольської журналістики: «Хвилина серцебиття»

Поетичними рядками.

Як іноді нам вкрай потрібна втома,

Щоб зупинитись серед справи хоч на час

І стукіт серця рахувати несвідомо,

Не промовляти і не чути зайвих фраз!

 З усіх боків тоді оточить тиша,

І прийде радість невідомих почуттів,

Якась незвикла, небуремна, інша,

Ніби то білий птах в садочок прилетів.

І мить прозріння у житті настане,

І правда з’явиться, і чиста, і гірка.

Буденне, як торішній сніг, розтане

І потече з подвір’я мрії за паркан.

 А потім знову - фрази, справи, гомін

Несуть з минулого усіх у майбуття.

Але лишається, як дивний спомин,

Хвилина щира власного серцебиття.