Как в Мелитополе германский генерал пехоты побывал

Визит генерала Коша в Мелитополь 100 лет назад запечатлели фотографы.

В 1918 году в Мелитополь для общения с армией Болбочана прибыл германский генерал Роберт фон Кош.  Фотографии общения генерала с немецкими колонистами поделился в сети Игорь Бовкун.

Приехал фон Кош в Мелитополь не просто так, а для общения с полковником армии УНР Петром Болбочаном.

Напомним, армия УНР шла в Крым, чтобы взять под контроль Черноморский флот, поскольку в январе 1919 года Центральная Рада решила считать флот украинским.

Германские войска, впрочем, шли на Крым с той же целью. Потому что на мирных переговорах в Бресте о судьбе Крыма и флота как принадлежащего Украины не говорили.

И вот как описывает общение двух командующих сотник армии УНР Борис Монкевич в книге "Похід Болбочана на Крим":

Ранком 20 цвітня до Мілітополя прибув штаб 15 німецької ляндверної дивізії під керуванням Генерала фон Коша.

Коли полковник Болбочан прибув до нього, то був прийнятий дуже сердечно. Генерал Кош дуже симпатично поставився до Кримської Групи й особисто до Болбочана. Він хвалив Запоріжців, дивуючися їхній витревалости і говорив, що рахує за честь битись спільно з таким військом.

"Признаюсь вам, пане полковник, я був певний у тому, що Запоріжці в цьому бою потерплять невдачу і будуть примушені до відвороту".

В розмові довідався полковник Болбочан, що Генерал Кош має завдання зі своєю дивізією форсувати Сиваш і зайняти Крим і що на Перекоп буде наступати німецький корпус, якому допомагатиме флот.

...Тому, що ґрупа Болбочана й дивізія Генерала Коша мали одно завдання, прийшлося тут-же вирішити питання про підлеглість, бо дві частини з одним завданням, мусіли мати один провід.

До цього часу полковник Болбочан провадив операції цілком самостійно, інформуючи тільки сусідні німецькі частини про хід подій, але абсолютно не залежачи від них. Це було можливим до того часу, поки він ішов з частинами, які не знали мети його пересувань і не мали однакових з ним завдань. Тепер-же оперувати разом двом таким великим частинам і на такому маленькому клаптикові фронту, як Сиваш, було неможливим і тому питання про підлеглість повинно було бути розвязаним. А що завчасу не було це питання вирішене українським і німецьким Вищим Командуванням, то треба було його рішати самим.

По військовому статуту, в таких випадках, повинен бути начальником той хто старший.

По посадам і генерал Кош і полковник Болбочан були рівні, бо один і другий командували дивізіями з окремим завданням. Колиж діло торкнулося рангів, то Болбочанові зі соромом за наших Військових Міністрів прийшлося заявити, що в українській армії рангів немає.

Старий німецький генерал довго не міг зрозуміти і повірити цьому. Прийшлося Болбочанові сказати свою рангу з російської служби с. т. підполковника і тому Болбочан як молодший мусів увійти в підлеглість ген. Кошові".

Первыми на территорию Крыма зашли немцы - 18 апреля авангард немецкой группы генерала Роберта фон Коша сломал оборону красных на Перекопе.

Википедия сообщает, что в мае 1918 года Роберт фон Кош был назначен командующим всеми войсками в Тавриде и Крыму. Сразу после войны он командовал Восточной пограничной охраной, фактически всеми немецкими войсками к востоку от Берлина, прежде чем ушел из армии 10 января 1919 года.

Кош умер в 1942 году и был похоронен на кладбище инвалидов. Его могила не сохранилась.