Святослав Вакарчук: «Здоров’я переможе»

Перший культурний шок

- Які яскраві картинки пригадуються з дитинства?

- Я завжди згадую першу картинку свого життя, коли поїхав з батьками відпочивати на море в Сухумі. Мені тоді було 4 роки. Я в деталях запам’ятав цей відпочинок. Пам’ятаю, як ми гуляли по пляжу і я перший раз бачив пальми. В Сухумі був розплідник бабуїнів. Також ми їздили на озеро Ріца, на водоспад.

- Ви розповідали, що вже в підлітковому віці їздили вчитися в Канаду і це справило на вас враження.

- На запрошення наших канадських друзів ми їздили на екскурсію, що тривала півтора місяця. Це був звичайний обмін між студентами, школярами. Так я вперше побував в західному світі. Для мене, 15-річного хлопчика, це був культурний шок. Я вже тоді був досить начитаний, знав, чого очікувати. Але мені показали, що є зовсім інша країна. Я був вражений. Найбільше, що мені тоді сподобалось, - це можливість побувати на різних концертах, привезти багато музичних записів, наприклад, всі альбоми Led Zeppelin. Я вже тоді цікавився рок-музикою. Років з 13 захоплювався Beatles.

Перша пісня

- Коли ви написали свою першу пісню?

- Тяжко сказати, яка була перша пісня. Перша пісня публічна, яку люди знають, - «Відпусти» - була написана, коли я навчався в університеті. Але я почав писати пісні ще раніше, можливо, в 13 чи 14 років.

- Як це відбулося?

- В мене вдома було піаніно. Я закінчив музичну школу і в якийсь момент відчув у собі бажання підходити до інструменту та підбирати музику на слух. Спочатку підбирав пісні Beatles, які мені подобались. Потім почав імпровізувати і побачив, що це моє, що я люблю це.

Перша весна

- Розкажіть, будь ласка, про свій звичайний день. З чого він складається?

- У мене не буває звичайного дня. Загалом, якщо я не на гастролях, то прокидаюсь пізно - між 8 і 9 годиною. Те, що я обов’язково роблю зранку, - це, по-перше, займаюсь спортом або ходжу в залу, або роблю вправи вдома. По-друге, кожного дня в мене є чимало позамузичної, позатворчої роботи в офісі. Крім того, є репетиції, які відбуваються щоденно.

- Які прості моменти повсякденного життя вам подобаються?

- Я люблю теплу сонячну погоду, ось як зараз. Кінець весни - моя улюблена пора року не тільки в Києві, а й взагалі. Можливо, тому, що я народився навесні. Чи тому, що це найбільш позитивна частина року. Все зеленіє, все цвіте, але ще не втомлене, не змучене. Вже тепло, але ще не жарко. Якийсь оптимізм.

- Ви любите майструвати?

- Я думаю, що талант обминув мої руки. Я володію стандартними чоловічими навичками: можу зробити будь-яку хатню роботу, з радістю забиваю цвяхи в стіну, ремонтую якісь речі. Але таланту майструвати в мене нема. Я б сказав, що у мене криві руки.

Перші на Заході

- Як це - бути суперзіркою?

- Я не знаю. Ніколи себе таким не вважав. Це можна спитати в учасників проекту «Як стати зіркою».

- «Океан Ельзи» може стати всесвітньо популярним гуртом?

- Може. А може і не стати. Це, чесно кажучи, залежить від дуже багатьох факторів. Чи ставлю особисто я собі таку ціль? Мабуть, ні. Я бачу цінності трохи в інших речах, ніж в популярності. Але відмовлятися, якщо доля складеться так, я не буду. Чому б ні?

- На Заході є ваші фанати?

- Я думаю, що їх досить багато. Але говорити про серйозну популярність групи, яка не представлена на серйозному теле- чи радіоринку на Заході, не доводиться.

По-перше, здоров’я!

- Ви є серед підписантів «Маніфесту українців проти куріння». На вашу думку, що треба зробити, щоб в Україні запанувала мода на здоров’я, щоб все менше людей палило?

- Думаю, що вирішення проблеми паління - це питання часу. В 70-х роках половина європейців і американців палила, тепер цей відсоток різко зменшився. Ми теж до цього самі прийдемо. Здоров’я важливіше, воно переможе. Я ніколи не палив і не збираюсь. Це є значна пропаганда для моєї сім’ї, оточення і тих людей, які слухають чи дивляться «Океан Ельзи».

Забороняти комусь це робити я не збираюсь, тому що ми живемо в країні, де кожен вільний громадянин має право робити те, що він хоче, поки це не заважає іншому.

- Для вас здоров’я є цінністю?

- Так! Здоров’я - цінність апріорі, і не думаю, що це питання потребує філософії. Здоров’я - це твоя життєздатність, можливість реалізувати себе, твоя гармонія і комфорт.

Досьє

Повне ім’я: Святослав Іванович Вакарчук

Народився 14 травня 1975 року у Львові

За освітою - фізик, закінчив аспірантуру Львівського національного університету.

У 1994 р. заснував гурт «Океан Ельзи»

Через рік у Львові відбувся їх перший концерт.

З 2005 р. Посол доброї волі ООН

Музичні захоплення: Едіт Піаф, Rolling Stones.

Улюблені письменники: Юкіо Місима і Харукі Муракамі.

Захоплюється японською культурою та літературою.