"Ніби країна виграла в лотерею". Чому Гаяну почали називати "Дубаєм" у Південній Америці

Переглядів: 210

22 лютого 2024 11:50

Ніби країна виграла в лотерею. Чому Гаяну почали називати Дубаєм у Південній Америці фото

Братам Шіву та Геманту було 19 і 16 років відповідно, коли вони виїхали з Гаяни до Канади в 1982 році.

У той момент вони залишали одну з найбідніших країн світу, слідуючи тисячам інших молодих гаянців у пошуках кращого життя.

У Північній Америці вони створили сім'ї та зробили кар'єру в сфері нерухомості та фінансів.

У 2021 році, через 39 років, вони пішли протилежним шляхом.

"Настав час повертатися", — сказав BBC Brasil Шів Місір, якому зараз 60 років.

Братів привернули мільярди нафтодоларів, які підняли економіку Гаяни за останні роки.

Вони створили ріелторську компанію, яка спеціалізується на продажу та оренді дорогого майна в столиці країни Джорджтауні.

Шів і Гемант — два представники нового середнього класу, який з’явився в країні (або ж повернувся) в останні роки після початку розвідки нафти в країні.

З 2019 року ця розвідка перетворила колишню британську колонію в одну з найбільш швидкозростаючих економік у світі.

Шів Місір покинув Гаяну у 1982-му, коли йому було 19 років, у пошуках кращого життя. Він повернувся лише два роки тому, приваблений нафтодоларами

Безпрецедентний бум

Гаяна — держава, розташована на півночі Південної Америки, між Суринамом і Венесуелою.

У країні проживає трохи понад 800 000 жителів.

Спочатку це була голландська колонія, яку заснували для виробництва цукрової тростини. На початку XIX сторіччя над нею встановили контроль британці.

Гаяну оголосили незалежною від Великої Британії лише в 1966 році.

У 2015 році американська нафтова компанія Exxon Mobil оголосила про відкриття біля узбережжя країни гігантських економічно вигідних нафтових родовищ.

У наступні роки консорціум, сформований Exxon Mobil, американською компанією Hess і китайською компанією CNOOC, пробурив свердловини трохи більше ніж за 200 кілометрів від узбережжя Гаяни.

На сьогоднішній день виявили запаси приблизно 11 мільярдів барелів нафти, але за останніми оцінками цей обсяг може досягти 17 мільярдів.

Це буде, наприклад, більше, ніж усі підтверджені запаси нафти сусідньої Бразилії, оцінені в 14 мільярдів барелів.

До 2019 року економіка Гаяни базувалася на сільському господарстві, видобутку золота та алмазів і лісозаготівлі.

Але з того року доходи від нафти почали давати значний поштовх валовому внутрішньому продукту (ВВП) країни.

У 2020 році тодішній міністр економіки Бразилії Паулу Гедес навіть порівняв країну з одним із міст в Об’єднаних Арабських Еміратах, яке стало символом багатства, створеного завдяки нафті.

"Це новий Дубай регіону", — сказав Гедес.

І цифри дійсно привертають увагу.

"Ніби країна виграла в лотерею"

За оцінками Міжнародного валютного фонду, з 2019 по 2023 рік ВВП країни зріс з 5,17 мільярда доларів США до 14,7 мільярда доларів США, тобто на 184%.

Лише у 2022 році зростання ВВП становило вражаючі 62%.

Так само ВВП на душу населення (багатство країни, поділене на кількість жителів) зріс з 6477 доларів США в 2019 році до 18 199 доларів США в 2022 році.

Для порівняння, ця цифра більш ніж удвічі перевищує ВВП на душу населення 2022 року в Бразилії.

"Це ніби країна виграла в лотерею. Це можливість, яка випадає лише раз у житті. У країні багато оптимізму", – сказала BBC Brasil Ділетта Доретті, представниця Світового банку в Гаяні та Суринамі.

В результаті зросли й інші сектори економіки країни.

За даними МВФ, зростання ненафтового ВВП у 2022 році становило 11,5%.

Результати помітні в головних містах країни, таких як столиця Джорджтаун.

Можна побачити як крани та робітники працюють на таких інфраструктурних проектах, як лікарні, шосе, мости та порти, а також на будівництві розкішних готелів для міжнародних мереж, таких як американські Marriott і Best Western.

Уздовж нових автомагістралей є десятки новозбудованих складів, заповнених тракторами, екскаваторами та іншою важкою будівельною технікою, щоб задовольнити попит будівельних майданчиків у країні.

Новий середній клас

Саме через цей економічний бум брати Місір вирішили повернутися до Гаяни, хоча й не назавжди.

З 2021 року вони обидва часто подорожують між Торонто (Канада) і Джорджтауном, щоб вести свій новий бізнес.

Вони пояснюють, що гроші, отримані від нафти, створили можливості як для середнього класу, що формується, так і для нинішньої еліти країни.

"Люди почуваються безпечніше. Вони відчувають себе частиною чогось, з чого можуть отримати вигоду", — каже Місір.

"У Гаяні є велика кількість багатих людей, які займаються нерухомістю або працюють у ланцюзі постачання нафтової промисловості".

Шів Місір каже, що знає інших жителів Гаяни, які живуть у США чи Канаді та інвестують у нерухомість чи землю в Гаяні в надії отримати вигоду від нафтового буму.

Коли вони прибувають до Гаяни, то автоматично стають частиною нового середнього класу.

"Є багато жителів Гаяни, які повертаються, вони намагаються жити в закритих спільнотах, у сучасних будинках з приватною охороною, з усіма зручностями, які вони мали раніше, тому що вони провели більшу частину свого життя в таких країнах, як Сполучені Штати та Канада", — розповідає пан Місір.

Звикнувши мати справу з клієнтами з високою купівельною спроможністю, Місір зазначає, що частина еліти країни все ще має звичку робити покупки за кордоном, і тому в країні досі немає розкішних магазинів.

Жвавий ринок

Попри те, що Гаяна була колись колонією Нідерландів та Британії, країна, як і її сусіди в Карибському басейні, підтримує тісні комерційні та культурні зв’язки зі Сполученими Штатами, до яких можна дістатися трохи більше ніж за чотири години польоту.

За словами Місіра, більшість гаянської еліти відправляє своїх дітей вчитися в Сполучені Штати, Канаду чи Європу і користується перевагами своїх подорожей з дітьми, щоб оглянути пам’ятки та насолодитися способом життя цих країн.

Бізнесмен стверджує, що в останні роки стрімке зростання економіки також сприяло відкриттю бізнесу, орієнтованого на еліту країни.

"Наш бізнес, наприклад, є одним із них", — пояснює він.

Агентство нерухомості братів Місір працює з невеликого приміщення в торговому центрі MovieTowne, який відкрився в Джорджтауні в 2019 році, того самого року, коли в країні почалася комерційна розвідка нафти.

На цьому ж поверсі розташовані також крамниці імпортних вин та парфумерії відомих брендів, таких як Dior.

Райони, де вирощували цукрову тростину та рис, які колись були важливими джерелами багатства для країни, тепер поступаються місцем розкішним будинкам і закритим селищам у передмістях Джорджтауна.

Ця зміна демонструє трансформації, які переживає країна, і те, як нові гроші, що обертаються, створюють нові звички та ландшафти.

Одним із нових торгових центрів є Amazonia Mall, розташований на східному березі річки Демерара, трохи більше ніж за півгодини їзди від центру міста.

Здалеку ви можете побачити вивіску одного з головних магазинів: франшизи Starbucks.

Локація відкрита у квітні 2023 року, має понад 200 квадратних метрів і 50 співробітників. Кав’ярня часто заповнена людьми.

Starbucks повідомила BBC Brasil, що відкриття кав’ярні-крамниці у Гаяні відбулося тому, що країна зараз є "жвавим ринком".

В центрі уваги

Є й інші ознаки того, як швидко нові нафтові багатства приходять до Гаяни.

Країна почала залучати компанії з кількох країн, які шукають контракти на будівництво інфраструктурних об’єктів, які потрібні країні десятиліттями.

Офіційні дані показують, що уряд витратив 187 мільйонів доларів на інфраструктурні проєкти, такі як дороги та порти, у 2019 році, у перший рік комерційної розвідки нафти в країні.

До 2023 року ця цифра досягла 650 мільйонів доларів США, зрісши на 247%.

"Я живу тут майже два роки. Кожного разу, коли я виїжджаю з країни, я помічаю різницю, коли повертаюся", — каже Ділетта Доретті зі Світового банку.

"Будується багато інфраструктури, як-от нові дороги та готелі. Також помітна велика кількість бізнес-місій, які прибувають до країни".

Серед безпрецедентного потоку ресурсів країна стала чимось на зразок світового будівельного майданчика.

До Гаяни також "залицяються" країни, які пропонують кредити для фінансування підрядників.

"У нас є компанії з ЄС, Китаю, Індії, Сполучених Штатів, Канади та Бразилії", — повідомив BBC Brasil Деодат Індар, один з керівників Міністерства громадських робіт Гаяни.

Китай фігурує на цій дошці як один із головних гравців.

Консорціум китайських компаній, наприклад, виграв тендер на будівництво нового мосту через річку Демерара. Роботи фінансувалися Банком Китаю.

Проєкт вважається життєво важливим для розвитку країни, оскільки він замінить той міст, який експлуатувався понад 30 років і через який кілька разів на день переривається рух кораблів.

Новий міст матиме підвісну конструкцію та дозволить проходити під ним кораблям. Вартість проєкту становить 260 мільйонів доларів.

Китайські бізнесмени також взяли на себе відповідальність за будівництво готелів і низки лікарень за контрактом з урядом Гаяни.

Але у Китаю є конкуренти. У 2022 році індійський підрядник виграв тендер на будівництво шосе вартістю 106 мільйонів доларів.

Австрія також запропонувала кредит для австрійської компанії на будівництво державної лікарні за контрактом з урядом Гаяни. Вартість проєкту становить 161 млн доларів США.

Деякі компанії привозять із собою співробітників зі своїх країн. Йдеться про китайський консорціум, який будує міст через річку Демерара. Проєктні роботи розподілені між китайськими та гаянськими робітниками.

Наприкінці 2023 року Гаяна потрапила в центр міжнародної уваги через тривалу суперечку з Венесуелою щодо регіону Есекібо після того, як венесуельський уряд провів референдум щодо його анексії.

Регіон Есекібо, площею приблизно 160 000 квадратних кілометрів, становить 70% території Гаяни. Це регіон, багатий на такі корисні копалини, як золото, мідь і алмази, а нещодавно там також виявили величезні поклади нафти та інших вуглеводнів.

Багатство та нерівність

Девід Хайндс — житель Гаяни, який майже чотири десятиліття живе між Сполученими Штатами та своєю рідною країною.

Він є професором Університету штату Арізона (США) і спеціалізується на дослідженнях Карибського басейну та африканської діаспори.

Хайндс пояснює, що Гаяна є країною з дуже помітним соціальним і класовим поділом.

Між XVII і XIX століттями країну колонізували європейці, які використовували працю поневолених африканців для виробництва цукру.

Після скасування рабства в 1833 році Велика Британія почала привозити до Гаяни іммігрантів зі Східної Азії, особливо з території нинішньої Індії, а також китайців і португальців.

За даними уряду, 39,8% населення мають індійське походження, 30% мають африканське походження, 10,5% є корінним населенням і 0,5% мають інше походження - це, наприклад, китайці, голландці та португальці.

Хайндс стверджує, що політика тодішньої Британської імперії заохочувала іммігрантів азійського та португальського походження працювати в таких сферах, як торгівля та промисловість країни, що зароджувалася.

"Нащадки індіанців і португальців є частиною економічної еліти Гаяни", — каже він.

З іншого боку, нащадки поневолених африканців, пояснює Хайндс, почали працювати на низькокваліфікованих роботах або на державній службі.

Професор стверджує, що "нові багатії" Гаяни в кінцевому підсумку походять з тієї ж економічної еліти, яка оселилася в країні.

"Люди, які користуються перевагами (економічного буму), — це ті, хто вже закріпився в еліті Гаяни", — відзначає професор.

BBC Brasil запитала уряд Гаяни про помітну соціальну нерівність у країні, але відповіді не отримала.

Новий Дубай

Бізнесмен Річард Сінгх продає імпортні автомобілі в Джорджтауні.

У центрі міста він спостерігає, як його співробітники ретельно полірують понад 20 автомобілів, припаркованих біля його автосалону.

З дитинства він захоплювався автомобілями та технікою і тепер продає вживані автомобілі, в основному імпортовані з таких країн, як Японія, де, як і в Гаяні, кермо з правого боку.

За його словами, попри нафтодолари, еліта країни все ще віддає перевагу вживаним автомобілям, тому що податки на імпорт автомобілів з нульовим пробігом занадто високі, а в країні все ще не вистачає робочої сили та доступу до запчастин, що практично унеможливлює технічне обслуговування цього типу транспортних засобів.

Що стосується імпортних BMW та автомобілів японських виробників, Сінгх сказав BBC Brasil, що його клієнтура змінилася з початку розвідки нафти в країні. Його бізнес більше не відвідують лише власники малого місцевого бізнесу та фрілансери.

Зараз його також відвідують представники великих іноземних корпорацій, пов’язаних з нафтогазовою промисловістю, які шукають транспортні засоби для своїх співробітників і керівників.

Сінгх, який знає витрати гаянської еліти, каже, що бачить у країні появу свого роду "нового середнього класу".

"Так, є новий середній клас. Він стоїть трохи вище за старий середній клас в Гаяні", — каже Сінгх.

Збільшення доходів дозволяє Сінгху займатися однією зі своїх пристрастей: автоспортом.

У травні минулого року, наприклад, він їздив до Маямі, щоб подивитися на Формулу-1.

Але бізнесмен вважає, що гучний бум в економіці країни ще не досяг свого піку.

"Я дуже оптимістично налаштований. Я думаю, що Гаяна ось-ось вибухне [економічно]", — каже Сінгх.

Сінгх про порівнянням з Дубаєм каже з надією.

"Я завжди чув розповіді про Дубай. У 90-х, якщо ви туди їхали, там усе було пісок і пустеля. Тепер ви навіть не впізнаєте його", — каже він.

"Я сподіваюся й хочу, щоб через 20 років люди озирнулися назад і сказали: "Я не можу повірити, що це була Гаяна". Я сподіваюся, що це станеться і тут".

Річард Сінгх продає автомобілі в Джорджтауні і сподівається таки побачити тут становлення нового Дубаю

Джерело: ВВС

 




Схожі новини: