"Наші хлопці досі в пеклі": рідні військових провели у Запоріжжі чергову акцію «Не мовчіть! Полон вбиває»

Понад 100 рідних військовополонених героїв взяли участь у акції “Не мовчи! Полон вбиває!”, яка пройшла сьогодні, 3 лютого, на площі Героїв.

Це вже не перша акція, яку влаштовує “Асоціація родин Азову” і до якої долучаються рідні військовослужбовців, які потрапили у ворожий полон під час боїв на інших ділянках лінії бойового зіткнення. Дружини, матері, батьки кажуть, що виходитимуть на акції доти, доки додому з неволі не повернеться останній захисник України.

22 місяці знаходиться у полоні чоловік Ольги, військовослужбовець 57 бригади ЗСУ. Він воював на Луганському напрямку.

"З 19 квітня 2022 року пропав зв'язок. На російській стороні, на телеканалах його подавали «двухсотим з Сєвєродонецька». Я не вірила. На нашій стороні він рахується як безвісти зниклий.

Зверталася в Координаційний штаб, до омбудсмена. Кажуть, що Луганський напрямок дуже важкий, чекайте. Лише через рік вийшов полонений і сказав, що мій чоловік живий і знаходиться в полоні. Важко поранений і контужений.

Ми боремося за нього, як він боровся за свободу. Просимо, щоб на нас звертали увагу, ми більше не можемо так жити. Їм потрібна допомога - моральна, психологічна, фізична. Вони дуже виснажені, ми про це кричимо, - розповіла Ольга Садовська.

І рідний брат Валентини Колач - Олег Русаков захищав країну у складі 57 бригади ЗСУ. Також пропав на Луганщині, біля Новотошківки. Жінка розповідає, що по сьогоднішній день нічого не знає про Олега, якому зараз 29 років. Вдома його чекають мама, сестра Валентина і два брата.

- Останній раз зв'язок з ним був 20 квітня 2022 року. Рахується як безвісти зниклий, в списках ні загиблих, ні полонених Олег не значиться. Вже майже два роки ми нічого про нього не знаємо. Намагаємось хоча б щось дізнатись, але марно.

- Валентино, а чи повертаються під час обмінів бійці з 57 бригади?

- Так, почали виходити під час останніх обмінів. Але небагато — 2,3,4 чоловіки. До цього взагалі не було нікого. Про Олега ніхто нічого не знає.

Прошу про допомогу від імені усіх рідних військовослужбовців 57 бригади, про долю яких нічого не відомо. Просимо повернути їх додому", - говорить Валентина Леонідівна.

Анастасія Стрельбицька, сестра військовополоненого, прийшла на акцію, щоб нагадати, що захисники Маріуполя досі в полоні. За її словами, приходить на кожну акцію, яку влаштовують рідні військовослужбовців Маріупольського гарнізону. Герої боронили країну у складі запорізьких частин Нацгвардії 3029 і 3033, 36 бригади ЗСУ, полку “Азов”, прикордонного загону.

"Свої 22 і 23 роки мій брат зустрів в СІЗО. За цей час, вже пройшов 21 місяць, ми не отримали жодної офіційної звістки — ні від Координаційного штабу, ні від Червоного хреста. Писали листи, зверталися. Жодної інформації нам не надали.

Будемо стояти до останнього, боротися, поки не повернеться весь Маріупольський гарнізон. Вони перші стали на захист країни, перші почали обороняти Україну. Тому прошу нагадати всьому світу, що наші хлопці досі в пеклі. Вони хочуть жити. Їх дуже чекають сім’ї", - розповіла Анастасія.

Практично усі учасники акції прийшли на площу з плакатами, банерами підрозділів, у складі яких захищали країну їх близькі, а також з їх портретами.

Володимир і Елла прийшли на площу Героїв з новеньким банером, на якому зображений їх онук - контрактник частини 3033 НГУ Володимир.

"Внук виходив з "Азовсталі" 19 травня 2022 року, як усі - за наказом, - розповідає Володимир.  - На той момент йому виповнився 21 рік. Був в Оленівці. Там йому дали подзвонити. І все - ні листів, ні спілкування. Де він зараз знаходиться - невідомо.  Хлопці, які повернулися, бачили його в Оленівці, у Волгоградській області.

Червоний Хрест тричі підтверджував, що внук в полоні, але  чомусь його не міняють. Нам не кажуть ні місце його перебування, ні про стан його здоров'я. Червоний Хрест, ООН нам тільки співчувають.

Я був в Києві, на  зустрічах в Координаційному штабі з питань військовополонених, у омбудсмена Лубінця.  Ми ставили питання: "Чи розглядається окремим пакетом обмін оборонців Маріуполя з "Азовсталі"? Нам не відповіли. 

...Рідні військовополонених створили "живий коридор" біля проспекту Соборного - щоб привернути увагу суспільства до питання повернення захисників України додому.  На знак підтримки чимало водіїв їм сигналили.

В тему

Суд ДНР» засудив військових із «Азова» на довічне та 25 років

Слідчий комітет повідомив про ще два вироки, винесені до «ДНР» військовим із українського полку «Азов». Олександра Кузьменка засудили на 25 років суворого режиму «за наказ про розстріл мирних жителів у Маріуполі».

Ще одного українського військового -  Олексія Мозгового засудили на довічне - СК стверджує, що він розстріляв чотирьох мирних жителів у Маріуполі.

Всього суди в Росії засудили до тривалих термінів понад 200 українських військових. Про це міністр закордонних справ рф лавров сказав в інтерв'ю РИА Новости 31 грудня минулого року.

Лавров додав, що, за даними Слідчого комітету Росії, порушено понад 4000 кримінальних справ щодо близько 900 українців. У лютому 2023 року голова СК Олександр Бастрикін повідомив, що фігурантами кримінальних справ про застосування заборонених засобів і методів війни стали 680 українських силовиків, з них 118 - командири та керівники Збройних сил України та України. Бастрикін повідомляв, що на той момент суди винесли заочні рішення про арешт 136 обвинувачених.

Зокрема, росЗМІ повідомляли, що до довічного позбавлення волі засуджені командир роти 36 бригади морської піхоти ЗСУ Олександр Свинарчук і його підлеглий Іван Таран, ще один підлеглий Свинарчука - Віталій Антонов засуджений на 24 роки позбавлення волі. Усі вони обвинувачувалися у вбивстві мешканців Маріуполя.