Чому взимку необхідно змивати сіль з машини: у чому її шкода та як це зробити

Навіть найтепліша, найлагідніша зима має одну обов’язкову рису: дороги посипають сіллю. Яка роз’їдає не тільки лід, а й наші автомобілі. Принаймні, так здається більшості власників. Чи правда це і як захистити машину від небезпеки?

Хлористий натрій NaCl, відомий у побуті як кухонна сіль, а серед хіміків – як натрієва сіль соляної кислоти, залишається лідером серед протиожеледних реагентів не лише в Україні, а й в усьому світі. Про те, що ця речовина “гризе” всі сплави на основі заліза, особливо розповідати не треба. Природньо, автомобілі від неї теж страждають, але не всі і не завжди.

Як сіль шкодить машині

Так, сіль NaCl викликає початок корозії і шкодить автомобілю. Але вона активно впливає на той чи інший метал, а на інші матеріали, наявні на автомобілі, ні. Тому не варто особливо боятись соленої дороги власникам відносно нових машин, на яких усі захисні покриття перебувають у належному стані. Адже на автомобілі з помірним пробігом і віком до 4 – 5 років швидше за все ще будуть цілими лак і фарба на кузові та деталях ходової, гумово-бітумна мастика на днищі і в колісних арках, воскові плівки в порогах, дверях та інших порожнинах.

Але з часом чи після великого пробігу на кузові з’являються сколи фарби аж до металу – і ці точки рано чи пізно стануть першою мішенню для ураженням сольовим розчином з дороги.

Доволі часто на машині старше 8 – 10 років, яка експлуатувалася у великому місті, сумне видовище являє собою нижня частина. Точніше, якщо це модель одного з поважних автовиробників, то власне днище кузова та колісні арки будуть в непоганому стані і корозія буде лише в окремих місцях, де мали місце травматичні пошкодження мастики. А от незахищені, або погано захищені, компоненти вихлопної системи, різні деталі кріплення, а часом і деталі підвіски часто бувають відверто рудого кольору – тобто іржаві.

Що з цим робити, а головне, як цьому запобігти?

Що страшніше – сіль чи вода

Перш за все, майте на увазі, що навіть якщо сіль потрапить на оголений метал кузова, миттєва іржа почнеться лише на геть дешевих машинах типу бюджетних китайців, які не мають не те що оцинковки, а й фосфатування чи якісного катафорезного грунту. Але за кілька місяців чи за рік-два навіть найдобротніший цинк може не встояти і по машині підуть перші “трояндочки” іржі. Приблизно те саме можна сказати і про нижню, не видиму частину машини.

Тому цілком логічно виникає запитання: чи не можна зупинити ці процеси, змиваючи сіль з машини відразу, як вона на неї потрапляє? Певний сенс у цьому є, але з іншого боку, мийка машини взимку несе свої загрози. Відповідно, власнику слід визначитися, чого він боїться більше.

Чи можна мити машину взимку

Зимова мийка – певний стрес для автомобіля. І про це варто пам’ятати кожному власнику незалежно від віку його авто – на будь-яку машину нижче зазначені ризики впливають однаково негативно:

Ризик розтріскування лаку і фарби через перепад температури. Не можна, щоб перед мийкою машина була надто холодною, а вода – надто теплою. Цієї умови насправді дотриматись непросто.

Волога, потрапивши в мікротріщини, сколи і подряпини на лаку і фарбі, на морозі буде розширюватись і “підривати” покриття. Машину після мийки треба ретельно витирати.

Через залишки вологи на поверхнях намертво примерзнуть двері (ущільнювачі), замки, дзеркала тощо. Цьому теж можна запобігти, ретельно продуваючи всі щілини стисненим повітрям.

Отже, дорожня сіль сприяє корозії деталей авто, це факт. Але не можна сказати, що її вплив настільки катастрофічний, щоб негайно поспішати на мийку – особливо якщо на дворі мороз. До того ж зважте, що корозія призупиняє свою активність за морозу нижче -10 градусів за Цельсієм.

Щодо корозії деталей ходової та інших розташованих знизу систем слід визнати, що допомагати їм особливими заходами сенсу немає. Вони більш-менш пристосовані до таких умови роботи, а втрата привабливого вигляду на функціональність підвіски чи вихлопу не впливає.

Замість солі на дорозі

Певно, кожному водієві, який з тривогою роздивлявся перші прояви корозії на своїй машині, спадало на думку: невже не можна без солі? Можна, і ми підготували цілий перелік протиожеледних засобів, які використовують в різних країнах світу.

Чистий пісок і вчасне прибирання снігу. Пісок, особливо промитий річковий (без глини), підвищує зчеплення коліс, а швидко прибраний сніг не встигає спресовуватись під колесами і не перетворюється на лід;

Гранітна крихта. Вона не плавить сніг, але забезпечує зчеплення коліс з слизькою поверхнею;

Мраморна крихта. На відміну від гранітної, вона створює менше куряви під час прибирання навесні, а ще менше шкодить ескалаторам у громадських місцях, оскільки м’якіша;

Мурашина кислота (форміат натрію). Точніше, це теж сіль – сіль мурашиної кислоти, але вона не настільки агресивна до металів і знижує корозійну активність інших солей. А ще вона не так шкідлива для рослин;

Теплий пісок. Підігрітий в бункері комунальної машини, він вмерзає в лід і ущільнений сніг, роблячи поверхню шорсткою.

Огірковий розсіл. В одному з баварських міст місцева засолочна база придумала віддати відпрацьований розсіл комунальникам. Щоправда, концентрацію солі у ньому довелося подвоїти з 10 – 11 % до 20 – 21 %, але на зрошених розсолом 1500 км шляхів таким чином вдалося зекономити 7 тонн солі.

Якщо коротко

У випадку, якщо ви плануєте користуватись конкретною машиною ще не один рік, варто в цілому готувати її до зими. Підфарбувати сколи на фарбі і відновити мастику та інший захист внизу кузова можна власними силами, а можна звернутись до професіоналів. Дуже ефективний захист лакофарбового покриття – так званий твердий віск того чи іншого типу. Так само можна використати профілактичні препарати для нефарбованого пластику та гумових деталей фурнітури. Крім захисту від прямого ураження реагентами та льодом, автохімія допоможе уберегти зовнішні деталі від передчасного старіння і втрати товарного вигляду.

Джерело: РБК-Україна