Справа Гринкевича. Головне, що варто знати про найбільший скандал із закупівлями для ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення

17 січня Міністерство оборони України розірвало останній контракт з компаніями львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників відомства.

Слідчі органи підозрюють його у завданні збитків державному бюджету на майже 1 мільярд гривень. Йдеться про контракти на закупівлю одягу та білизни для ЗСУ. Нині Гринкевич перебуває під вартою.

NV нагадує головне, що варто знати про справу Ігоря Гринкевича - найбільший скандал із закупівлями для Збройних сил України від початку повномасштабного вторгнення РФ.

У чому підозрюють Ігоря Гринкевича і як його компанії зашкодили ЗСУ

До початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Гринкевич був відомий який львівський підприємець, основною сферою діяльності якого є будівельний бізнес.

З початком великої війни компанії, які Міноборони називає «афільованими з Гринкевичем», увійшли в коло найбільших постачальників української армії. Ці компанії виграли загалом 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму понад 1,5 млрд грн.

Зокрема 23 лютого 2023 року Міноборони України уклало контракти з компаніями:

• Будівельна компанія Сітіград,
• Трейд лайнс рітейл,
• Будівельний альянс Монтажпроект.

А наприкінці 2023 року одна з цих компаній — Трейд лайнс рітейл — отримала ще й контракт на постачання харчів для українських військових, вигравши конкурсні торги в системі Prozorro по одному з 30 контрактів для ЗСУ.

Згодом з’ясувалося, що близькі до Гринкевича компанії постачали Міноборони низькоякісні товари, зокрема військовий одяг.

В останні місяці 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження «за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ». Йшлося саме про компанії Гринкевича, хоча тоді ДБР лише позначило його як «львівського бізнесмена».

Зокрема слідчі виявили такі порушення:

• До виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні Гринкевичу підприємства, які раніше займались будівництвом. Вони не мали належного виробництва, складів та інших потужностей для виготовлення та зберігання замовленого одягу — «речового майна для потреб Міністерства оборони України». Тож зрештою продукція виявилася непридатною для потреб ЗСУ за якістю і необхідними характеристиками.
• Порушення призвели до зриву постачань для армії та бюджетних збитків на суму близько 1 млрд грн (спочатку йшлося про суму в 1,2 млрд грн, згодом ДБР з посиланням на експертизи уточнило, що державі завдано шкоди на суму понад 934 мільйони грн).
• Шість контрактів були повністю невиконаними.
• За сімома договорами афільовані з Гринкевичем підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості. При цьому вони отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань.
• Вісім договорів були виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
• Вартість деяких товарів, які компанії Гринкевича поставляли для Міноборони України, ймовірно була завищеною. Це показав аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів підприємств.
• Хоча компанії Гринкевича укладали договори зі 100% передоплатою на поставку «товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування» для потреб ЗСУ, вони не мали наміру виконувати ці договори повністю та в належний спосіб, вважає слідство, а тому «заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах».

Розслідуючи цю справу, наприкінці 2023 року представники ДБР арештували партію товару компаній Ігоря Гринкевича. Згідно з судовими документами, йшлося про комплекти спідньої білизни, бойові сорочки, літні футболки та інші речі для українських військових.

29 грудня 2023 року ДБР повідомило про затримання Гринкевича на спробі хабара: він пропонував 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР, аби повернути арештоване майно. У судових документах йдеться, що бізнесмен контактував з високопосадовцем ДБР через один з месенджерів і зустрівся з ним на автозаправці на Севастопольській площі в Києві.

Наступного дня після затримання Печерський райсуд Києва арештував Гринкевича у справі про хабарництво. Бізнесмена відправили під варту з можливістю застави у розмірі 429 млн 440 тис. грн.

На сьогодні Ігор Гринкевич є підозрюваним у двох справах:

• про спробу хабара — за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) — стаття передбачає можливість позбавлення волі на строк до восьми років;
• про створення та участь у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що було вчинено злочинною організацією в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України) — санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

У другій справі Гринкевич - не єдиний фігурант. 17 січня ДБР повідомило, що разом з ним підозру оголошено загалом п’яти членам «злочинної організації». Їхні прізвища не називають, однак слідство оприлюднило кадри затримань.

Слідчі вважають, що саме Ігор Гринкевич «створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами».

Зараз усіх п’ятьох членів злочинної організації затримано, вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також відомо, що слідчі встановлюють ширше коло осіб, які можуть бути причетними до зловживань у справі Гринкевича. Зокрема перевіряється інформація відносно посадовців Міністерства оборони України.

Тим часом суд арештував майно Ігоря Гринкевича, а ДБР арештувало рахунки та активи його компаній.

Аби відшкодувати спричинені державі збитки, арешт накладено на:

• нерухоме майно Гринкевича,
• транспортні засоби преміумкласу, які перебувають у власності родини Гринкевича,
• на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Правоохоронці також провели обшуки на роботі та вдома у бізнесмена, у директорів та в офісах підконтрольних йому компаній.

Реакція Міноборони на скандальні закупівлі

Як тільки скандал довкола Ігоря Гринкевича набув розголосу, а сам він став фігурантом кількох кримінальних справ, Міноборони розірвало укладені з його компаніями договори на постачання одягу.

Водночас нещодавно укладений договір на поставку харчів, який мала виконати афільована з бізнесменом компанія Трейд лайнс рітейл, у Міноборони спочатку не стали анулювати, уточнивши, що переглядають її «під мікроскопом».

Зрештою 17 січня Міноборони розірвало і цей контракт — останній із компаніями Гринкевича. Там нагадали, що забезпечити поставки продуктів неможливо, оскільки на рахунки Трейд лайнс рітейл, як і інших компаній львівського бізнесмена, нині накладено арешт.

У своїй заяві українське оборонне відомство також підтвердило, що контракти з бізнесом Гринкевича спричинили Міністерству оборони збитки на загальну суму понад 934 мільйонів гривень. Тому тепер Міноборони просить ДБР визнати міністерство потерпілою стороною у справі проти компаній, афільованих з Гринкевичем.

Заступник міністра оборони України Віталій Половенко уточнив, що угоду на поставку харчів департамент ресурсного забезпечення Міноборони уклав за результатами тендеру Prozorro ще до того, як стало відомо про затримання Гринкевича. Наразі цей департамент розформовують, додав Половенко.

Чим «відзначився» Гринкевич та його родина ще до скандалу

Будівельні та інші оборудки

Близькі до Ігора Гринкевича будівельні та інші компанії потрапляли в поле зору розслідувачів ще до скандалу із закупівлями для ЗСУ під час вторгнення.

При цьому більшість таких компаній зазвичай були оформлені не на самого Гринкевича, а «на його сина, або на дочку і дружину, або, скоріше за все, на якихось людей з його оточення чи підставних осіб», зауважує журналістка-розслідувачка видання Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко.

Ім'я Гринкевича в оборонному секторі з’явилось ще за часів АТО, нагадав NV редактор проєкту Наші гроші Юрій Ніколов.

«З Міністерством оборони він уже раніше працював, принаймні в 2016−17 роках він вже будував для Міноборони військове містечко на полігоні Широкий лан», — розповідає Ніколов. Він додав, що вже тоді цей контракт відзначався «роздутими кошторисними цінами» і викликав питання у правоохоронців.

Йдеться про випадок, коли афільована з родиною Гринкевичів компанія ТзОВ Будівельний альянс монтажпроект мала виконати на полігоні Широкий лан роботи на загальну суму 44 млн грн. Фірма не дотрималася умов контракту, згідно з яким не мала права залучати сторонніх підрядників. Натомість до робіт долучили одразу кілька компаній, серед якиї були і т.зв. «компанії-прокладки».  Як показало розслідування Миколаївського центру журналістських розслідувань Nikcenter, завдяки залученню субпідрядників вартість робіт обійшлася значно дешевше, ніж у заявленому кошторисі. Наприклад, якщо на облаштування зовнішніх тепломереж компанія Гринкевичів Будівельний альянс монтажпроєкт офіційно потребувала 1,129 млн грн, то субпідрядник (ТОВ Економ енерджі інжиніринг) виконав ці роботи за вартість, дешевшу на 326 тис. грн - за 803 тис. грн. Та й з тих грошей, за інформацією директора компанії-субпідрядника Ігоря Завойчинського, його фірмі заплатили тільки половину, а решту коштів так і не було перераховано. «Таким чином, підрядник [близька до Гринкевича компанія] міг заробити тільки на одному виді робіт 726 тис. грн з 1,129 млн грн, які йому затвердив замовник [держава]», — зробили висновок розслідувачі Nikcenter.

Будівельні роботи, які доручали компаніям Ігоря Гринкевича, провокували скандали не лише в оборонній галузі. Як нагадує Zaxid.net, свій бізнес він починав у Львові на початку 2000-х років, а перший гучний скандал довкола підприємця пов’язаний із реконструкцією Вірменського собору у Львові у 2009 році. Тоді роботи мала виконати його будівельна компанія Верховина, яка виграла тендер від Львівської міської ради. Однак насправді до ремонту залучили субпідрядника, компанію ВММК, а реальні роботи обмежилися «однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки», як писали тоді львівські ЗМІ. На той момент на ремонтно-реставраційні роботи собору вже було освоєно близько 2,5 млн грн. Тоді ж прокурор Галицького району Львова порушив кримінальну справу щодо директора ТзОВ Верховина Ігоря Гринкевича за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 (підробка службових документів).

А вже в 2022 році низка команій, які також пов’язують з Гринкевичем (серед них Будівельний альянс монтажпроект, Перспектива Місто Буд, Трейд Лайнс Рітейл та Будівельна компанія Сітіград) фігурували в клопотанні про обшук, яке розглядав Солом’янський райсуд Києва. Тоді йшлося про схеми закупівлі шоломів та бронежилетів для Міноборони за вдвічі завищеними цінами.

Статки родини

На тлі усіх цих багаторічних скандалів увагу громадськості давно привертає показово заможний стиль життя, яки веде протягом років родина Ігоря Гринкевича.

Його донька Ольга Гринкевич влітку 2023 року опублікувала фото своєї одорожі у «золотому» VIP-вагоні потягу Укрзалізниці, який часто залучають для дипломатичних рейсів для міжнародних гостей.

Значного розголосу набув і спосіб життя Романа Гринкевича, сина бізнесмена, та його донедавна наречної Соні Морозюк. Українська художниця, авторка виставки Мазня, яка рекламувалася на найпомітніших промо-майданчиках Києва, вихвалялася каблучкою, яку отримала від Романа Гринкевича під час освідчення в жовтні 2023 року у Венеції. Вона також була змушена виправдовуватися у тому, як отримала дві квартири, а на тлі скандалу довкола родини Гринкевичів оголосила про розірвання заручин.

Сам Роман Гринкевич у травні 2023 року придбав у престижному селищі Козин Обухівського району Київської області будинок площею 289 кв. м за 25 млн грн, а також чотири земельні ділянки у Козині.

Світлана Гринкевич, дружина Ігоря Гринкевича, теж у травні 2023 року стала власницею двох квартир в Києві на Печерську — площею 51,6 кв.м. та 123,6 кв.м. Крім того, восени 2023 року вона придбала земельну ділянку площею 1,7 га в Львівській області, а навесні - мотельний комплекс Катерина на околиці Львова.

Ірина Федак, теща Ігоря Гринкевича, протягом 2023 року отримала у власність три земельні ділянки в Львівській області, квартири у Львові площею 127,7 кв.м., а також земельної ділянки в Київській області площею 2 га.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) на запит ДБР виявило такі активи Ігоря Гринкевича та його оточення:

• 17 об'єктів житлової нерухомості (три квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; одна квартира у Львові у власності Ярини Гринкевич; одна — у власності Мар’яна Шведа, ще дві - Софії Морозюк);
• 7 об'єктів нежитлової нерухомості (нежитлове приміщення на вулиці Саксаганського у Києві);
• 18 земельних ділянок (великі ділянки у Вишгородському районі Київської області, що належать Ігорю Гринкевичу та його сину Роману);
• 9 автомобілів преміумкласу;
• частки в статутному капіталі — 14 731 625 грн;
• 12 одиниць зброї;
• майнові права інтелектуальної власності - три.

Також Нацагентство встановило наявність у підозрюваних банківських рахунків у понад восьми установах. АРМА ініціювало заходи, щоб отримати дані про наявність коштів та операцій на рахунках.

Благодійний фонд і публічна діяльність Гринкевичів

Попри чисельні запитання до їхньої бізнес-діяльності, Ігор Гринкевич та члени його родини довго плекали образ волонтерів і благодійників.

Син затриманого Роман Гринкевич отримував почесну відзнаку як волонтер. А заснований родиною Гринкевичів благодійний фонд Hope.ua, який декларував підтримку житлових програм для переселенців, водночас акумулював статки інших членів родини. Зокрема було заявлено, що 80 тис. грн, які зібрала під час допрем'єрного показу своєї виставки художниця Соня Морозюк, було перераховано саме на рахунки фонду Гринкевичів.

Фонд Hope.ua було створено невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ. У листопаді 2023 року він підписав меморандум із Львівською ОВА, згідно з яким фонд мав би перетворити Журавневський психоневрологічний інтернат на обласний центр соціальної реабілітації дітей з ПТСР чи травмою війни, нагадує ВВС. Реставрацію і ремонт фонд Гринкевичів мав фінансувати на 70% (отримавши на це грант від Нідерландів на 4 млн євро), а решту коштів мала забезпечити Львівська ОВА.

Саме тоді було зроблено відоме фото, де Ігор Гринкевич сидить поруч із керівником Львівської ОВА Максимом Козицьким та керівником Львівської обласної ради Юрієм Холодом. На тлі скандалу довкола Гринкевича Козицький заявив, що не має стосунку до протиправної діяльності його родини і бачився з бізнесменом лише тричі та не знав про його закупівлі для Міноборони.

Також саме на сайті Hope UA публікували фото Гринкевичів з колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим.

9 січня 2024 року очільник Львівської обласної ради Юрій Холод заявив про розірвання меморандуму про співпрацю з фондом Гринкевича.

Реакція Гринкевичів на гучні розслідування

Ще до того, як Ігорю Гринкевичу оголосили підозру у створенні та участі в злочинній організації через скандальні закупівлі для Міноборони його син Роман заявив, що всі діяльність родини нібито відбувалася в рамках чинного законодавства, а їх просто «замовили».

«Виправдовуватися, лити бруд, шукати компромат або його створювати точно не будемо», — заявив Роман Гринкевич. Він додав, що родині буцімто «є, чим відповісти» на скандал, але вони робитимуть це «виключно законним способом, аргументовано та чітко».

У благодійному фонді родини також відхрестилися від усіх звинувачень.