Музика нон-стоп і море квітів: улюблениця запорізької публіки 30-річчя на сцені відзначила феєричним концертом

Солістка академічного симфонічного оркестру Запорізької обласної філармонії, заслужена артистка України Ілона Турчанінова на концерт, присвячений 30-річчю творчої діяльності, зібрала повний зал своїх шанувальників.

Музика звучала нон-стоп майже дві години і увесь цей час улюблениця запорізької публіки натхненно виконувала музичні твори — грала на фортепіано, органі та гармоніці.

Шлях на сцену Запорізької обласної філармонії у Ілони почався ще в ранньому дитинстві - уже в 5 років донька та онука талановитих піаністок сідала за інструмент і розучувала нескладні твори. Оскільки ніким іншим, окрім піаністки, Ілона себе не уявляла, то далі, звісно, були музична школа, музичне училище і Кишинівська державна консерваторія.

Консерваторію піаністка закінчила блискуче по усім предметам, пов’язаним з музикою. Але “червоного диплома” не отримала: “завалив” викладач історії КПРС, бо йому не подобався зовнішній вигляд талановитої яскравої студентки. Але, як ми бачимо, ця “прикрість” не завадила Ілоні Турчаніновій стати відомою піаністкою, солісткою симфонічного оркестру та заслуженою артисткою України.

Її безмежна любов до музики, шалена жага до творчості, до експериментів не може не вражати. Це дуже цінують її багаточисленні шанувальники, які з задоволенням приходять на концерти своєї улюблениці.

Ілону Турчанінову називають “сонцем симфонічного оркестру”. Я б сказала, що вона — сонце усієї філармонії. Завжди з посмішкою, з гарним настроєм — вона привертає увагу і закохує у себе з першого погляду. А коли сідає за рояль і грає — то просто завмираєш, коли чуєш ці божественні звуки музики, які видає інструмент від дотику її вправних пальчиків. Просто браво!

У Запорізьку обласну філармонію Ілона прийшла, судячи з ювілейної дати, у 1993 році. Спочатку працювала основним концертмейстером - акомпанувала усім провідним солістам. Готувала їхні сольні концерти, на яких грала і сама. Щоб публіка звикала до того, що у філармонії з’явилася нова піаністка.

А вже через кілька років  перейшла на роботу в симфонічний оркестр, яким керував головний диригент В’ячеслав Редя. За цей час разом з оркестром Ілона Турчанінова підготувала багато цікавих і яскравих програм, які публіка сприйняла дуже тепло. За самими скромними підрахунками, піаністка взяла участь у понад 1000 концертів.

Понад 20 років Ілона Турчанінова працює в колективі академічного симфонічного оркестру Запорізької обласної філармонії. І кожного року - цікаві, складні програми або сольні номери з оркестром у численних програмах. Класика, джаз, естрада. Ілона грає на фортепіано, органі, клавесині, гармоніці (арфі).

«Поліжанрова мультиінструменталістка», яка володіє магією – чарівним мистецтвом того, як сухі позначки в нотах перетворити та шалену енергію, що впливає на нас, наш настрій, та змушує серце битися в такт її соло! Це — про Ілону Турчанінову.

З рідним академічним симфонічним оркестром Ілона Турчанінова і ювілей свій творчий, звісно, відзначала. Увесь вечір за диригентським пультом був лауреат міжнародних конкурсів надзвичайно харизматичний Дмитро Мітнік, появу якого на сцені публіка традиційно зустрічає бурхливими оплесками. А він у свою чергу посміхається і дякує слухачам, приклавши руку до серця.

Як завжди, з творчим шляхом артистки та історією створення композицій слухачів знайомили ведучі програми – музикознавець Світлана Холод та директор-розпорядник симфонічного оркестру Микола Петюк.

“Її називають Музою та Сонцем академічного симфонічного оркестру. А вона - творить, надихає, щедро випромінює світу та поціновувачам свого таланту Віру, Надію, Любов. Від іскри її невтомної душі горить та палає яскравий вогонь мистецького життя міста. І тільки найближчі люди знають, скільки сил та емоцій стоїть за кожним концертом. А їх були тисячі!” - зазначила Світлана Холод..

«Музика для неї – все.  Це не просто робота – складна, без вихідних та свят. Музика – це – життя… Її головний сенс», - додав Микола Петюк.

Для ювілейного концерту артистка відібрала 18 творів. Уявляю, який це був нелегкий вибір, адже у її репертуарі рахунок зіграних творів йде на сотні!

Програма ювілейного концерту була дуже різноманітна. Ілона розпочала з виконання твору Мануеля де Фалья “Танець вогню”. Піаністка почала грати в темряві, а потім поступово на сцені стало світлішати. Наступним звучить твір Ф. Хайме “Моя” і тут на оплесках, без оголошення, виходить, сідає за величезний білий рояль і приєднується своєю грою до піаністки блискучий музикант, супутник життя і колега в оркестрі Андрій Нетреба. Публіка просто шаленіє!

Ілона і Андрій виконали на двох роялях ще кілька творів: це - Е.Гріг “Парафраз на тему фортепіанного концерту”; Дж. Россіні “Парафраз на тему «Тарантелли», М. Легран «Млин», португальська народна пісня–парафраз і Н. Паганіні “Парафраз на теми Капрису №24”. І кожний з них був насичений їх безмежним коханням. Як на мене, то особливо зворушливим був момент, коли після виконання творів подружжя, яке йде разом по життю 31 рік, стояло на сцені, тримаючись за руки.

Творчі дуети були також зі справжніми віртуозами – заслуженим артистом України Віталієм Солом’янчуком і володарем гран-прі міжнародних конкурсів та фестивалів Іваном Левченком.

Справжньою родзинкою програми стала презентація нового творчого дуету з музичною керівницею філармонії, лауреаткою міжнародних конкурсів Оксаною Гопкою (сопрано), яка виконала два твори: Ф. Пуленк «Такий як ти є» і Р. Штраус «Морген». Як розповідала Ілона Турчанінова, це була її ідея — щоб Оксана Гопка виступила на концерті. І музична керівниця філармонії погодилася. Дует був просто неперевершений!

Своїм виступом прикрасив вечір і ансамбль «Sonore», яким керує Сергій Худяков. Вічну та досконалу музику епохи бароко - фінал квінтету ре мінор Антоніо Вівальді разом з квартетом (заслужені артисти України Віталій Солом'янчук і Сергій Худяков, лауреати міжнародних конкурсів Людмила Сапожнікова та Анастасія Свиридова) виконували симфонічний оркестр і заслужена артистка України Ілона Турчанінова. Вийшло дуже потужно!

І, звісно, меломани насолоджувалися натхненними соло піаністки у творах А. Вівальді, О. Респігі, А. Пьяццолли, заслуженої діячки мистецтв України Н. Боєвої (Концерт для фортепіано з оркестром – II частина).

“Виконувати те, що грають всі – це не про неї. Шукати, відкривати, дивувати – творче кредо. Ось і сьогодні, завдяки Ілоні ми презентуємо вам цікавий твір сучасного композитора Андрія Зименко, - розповіла публіці Світлана Холод. - Митець – родом з Запоріжжя. Закінчив музичний коледж імені П. Майбороди та консерваторію.

«Cape Cod» - таку назву має твір для фортепіано з оркестром, який буде презентований на концерті. Кейп код – або мис тріски – півострів у формі гака у штаті Массачусетс. Дивовижні красоти цього місця сили не залишали байдужими британських колоністів у 17 столітті: підкорення Америки вони почали саме з Кейп Коду. А згодом – художники, поети та композитори залишили згадку про нього у своїй творчості. Тож, всеукраїнська прем’єра твору!

Ця прем’єра стала справжньою кульмінацією концерту. Завершували програму ювілейного концерту дві улюблені композиції ювілярки і слухачів - А. П’яццолла «Я повертаюсь на південь» та Л. Штірбу «Дорога додому».

Швидко збігли майже дві години чудового свята для душі. На щастя, повітряних тривог не було, тому музикою можна бул насолоджуватися без перерви на похід в укриття.

Нагородою ювілярці за талант і прекрасний вечір були бурхливі оплески та квіти, які їй щедро дарували шанувальники. Шикарний букет зі словами подяки за невтомну працю Ілоні Турчаніновій вручила керівниця обласної філармонії, заслужена діячка культури Ірина Конарева.

А ведучі, як завжди дякували ЗСУ за можливість проводити концерти і дарувати радість запоріжцям і гостям міста під час воєнного стану.

Лист артистці від композиторки

Пишу тобі листа, дорога Ілоночко! Пишу серед ночі, бо заснути після твого сольного концерту дуже важко. Про що думаю?

Сольні номери та дуети із Андрієм Нетребою, Іваном Левченком, Віталієм Солом“янчуком! Номери з оркестром під орудою Дмитра Мітніка! Тільки ти, Ілона Турчанінова, силою великої любові до Музики об'єднала творчі сили нашого академічного оркестру у програмі до 30-річчя своєї творчої діяльності.

Здавалося, навіщо тобі, яка є за посадою звичайною артисткою оркестру, виконувати в одній програмі так багато функцій: соліста, концертмейстера, ансамбліста? Навіщо збирати ці непрості (а може й виснажливі) репетиції, щоби вивчити твір А. Вівальді з новоутвореним квінтетом після основної оркестрової репетиції?!

Душа моя, знаю, тебе кличе Музика! Вона не дає тобі спокою, звучить у кожній клітині серця. Я відразу це відчула, бо ми ж Близнюки і тому нам було дуже затишно та приємно гастролювати на міжнародних фестивалях в Одесі, Києві, Дніпрі, де ти виконувала мій Концерт № 2 для фортепіано з оркестром.

Так, за "правилами" подібних фестивалів композитору пропонують соліста, що проживає у місці проведення фестивалю. Але я завжди обирала тебе, нашу, запоріжанку Ілону Турчанінову. Потім ти відкрилася для мене у якості органістки. Бо як тільки у філармонії з'явився орган, ти вже просиджувала цілими днями за новим інструментом, вивчала його техніку регістрів та володіння педалями.

Так, моя Увертюра для органу та симфонічного оркестру "Сходження" - це присвята Ілоні Турчаніновій. Бо Життя та Музика для тебе - це дві однакові одиниці.

У програмі 6 жовтня я відчула тебе справжнім художнім керівником великого творчого колективу, що може зібрати артистичний персонал у програму для будь якої найпрекрасної події у нашому місті.

Маю мрію та надію, що у наступному концерті прозвучить більше творів композиторів України!

Браво нашому симфонічному! Браво керівництву нашої філармонії! Браво, душа моя, Ілоночка!

Наталія Боєва, композиторка, заслужена діячка мистецтв України

Фоо: Запорізька обласна філармонія