Врятував брата і вернувся на позиції: випускник Запорізького січового колегіуму став посмертно Героєм України

Уродженець Нікопольщини, 23-річний випускник Запорізького січового колегіуму Максим Лях (позивний Фрост) загинув 5 травня 2023 року у місті Бахмут. Він син волонтерів з Нікопольщини Лілії та Сергія Лях, які активно допомагають ЗСУ і цивільним від початку повномасштабної війни в Україні.

Незадовго до загибелі, під час тяжких боїв за Бахмут, Максим врятував молодшого брата Івана, якого тяжко поранило. Він вибіг з будівлі під ворожим вогнем, і відтягнув брата з-під обстрілів, надав професійну медичну допомогу, без якої той би не вижив.

Врятувавши брата, сам повернувся на позиції і ще 200 годин тримав оборону. З героєм попрощалися 9 травня 2023 року.

29 вересня, до Дня захисників і захисниць України, Президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння солдату Максиму Ляху звання Героя України (посмертно). Президент, очевидно, врахував, що петиція «Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України рядовому Ляху Максиму Сергійовичу (позивний Фрост), 23 грудня 1999 року народження, який загинув при обороні міста Бахмут Донецької області 5 травня 2023 року» набрала необхідну кількість голосів.

Петицію, яка була оприлюднена на сайті Президента 11 травня, подав Іван Лях - молодший брат Максима, який витягнув його з-під обстрілів.

«З самого початку повномаштабного вторгнення Максим «Фрост» Лях зайняв активну позицію у підтримці нашої країни. На той момент він був студентом вищого навчального закладу в Польщі і мав вищу освіту в Україні (академвідпустка), проходив навчання в академії ШАГ, за напрямком IT-технологій та не проходив строкової служби (тоді йому було 22 роки).

До військкомату Фрост прийшов разом зі своїм 18-річним братом. Однак ми отримали відмову - буцімто в силу юного віку та недостатньої бойової підготовки. Втім нас це не зупинилося - ми з Максимом без довгих роздумів подали заявку на вступ до Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор.

І невдовзі потрапили на навчальну базу Правого Сектору 3-го стрілецького батальйону, відмінно склавши іспити з тактичної медицини і бойової підготовки. Через 8 днів навчання нас відправили в 4 роту, що базувалась на той момент в Авдіївці, де ми більше чотирьох місяців виконували бойові завдання.

А після сформованої 67 ОМБР були найзапекліші точки фронту - Кремінна, і нарешті Бахмут. Як доброволець, він розумів, що не відмовиться від найтяжчої роботи, і мужньо боронив Україну більше року. Достовірність моїх слів підтвердять всі побратими: в цього хлопця ніколи не було страху, на нього можна покластися.

Максим діставав поранених побратимів, займався евакуацією - він був настільки універсальним солдатом, що будь-яку роботу робив якісно незалежно від задачі. Я і Фрост - оператори ПЗРК, але в Бахмут нас відправили піхотою.

Під час тяжких боїв за Бахмут за два дні до своєї загибелі Фрост врятував мене, свого молодшого брата, якого тяжко поранило. Коли мене поранило, я стікав кровʼю. Сили були лише на те, щоб думати: це все, кінець. І після влучання осколків, здавалося, що мене декілька хвилин паралізувало.

Однак брат не дав загинути: вибіг з будівлі під ворожим вогнем, і відтягнув мене з-під обстрілів, надав професійну медичну допомогу, без якої я б не вижив, не давав втратити свідомість, через велику втрату крові та біль, знеболювальних препаратів в нас не було, витягнув з рота залишки зубів, і передав медикам.

А сам повернувся на позиції і тримав оборону, розуміючи, що себе може не вберегти - знав, що там лишилися побратими з меншим досвідом і рівнем підготовки. Він 200 годин оборонявся. Без харчування, води та сну, не випускаючи зброю з рук, знищував ворога. Хоча й міг вийти разом з братом - але лишився, тому що обрав волю або смерть. Він міг евакуюватися, проте віддав життя за нас, українців. Моєму Фросту буде назавжди буде 23, але ми маємо зробити все, щоб памʼять про нього жила завжди.

Слава гідному Сину України! Прошу підтримати петицію.  Молодший брат, воїн Сил оборони України, Іван Лях».

Вічна пам“ять загиблому Герою України...