Папа Франциск і його суперечливі заяви про війну: чи є у Ватикані проросійське лобі

“Молимось за святійшого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського”, - такими словами майже на всіх головних площах Львова починається ранок і закінчується вечір у храмах Української греко-католицької церкви.

І ці ж самі мільйони вірян УГКЦ, які в Україні підпорядковуються папі (переважно з Галичини і з далеко недружніми до Москви поглядами), обурюються, коли він робить заяви про необхідність компромісів з Росією чи її велич.

За час повномасштабної війни таких було багато і вони викликають обурення у всій Україні, лунають навіть звинувачення у проросійськості.

МЗС України може викликати посла Ватикану, як було після вбивства Дар’ї Дугіної, чи дипломати просто гостро відреагують на слова Папи, як було після восхваляння понтифіком діянь російських імператорів Петра І чи Катерини ІІ.

В Україні за це часто доводиться відповідати керівництву "патріотичної" греко-католицької пастви, а у Ватикані щораз змушені розтлумачувати, що ж саме хотів сказати Франциск.

Звісно, позитивні слова з Ватикану про українців швидко забуваються, як і те, що сама Україна вустами президента Зеленського просила Франциска про певне посередництво під час війни з Москвою.

Папа має в Україні шість мільйонів вірян третьої за популярністю у країні греко-католицької церкви і понад мільйон римо-католиків. Україна в особі папи потенційно має вихід і вплив на 1,2 мільярда католиків, які переважно живуть у країнах так званого Глобального Півдня - саме там українська дипломатія активно шукає підтримку боротьбі проти російського неоімперіалізму.

BBC Україна розібралась, чим зумовлені заяви Папи Франциска, яку роль займають Росія та Україна в зовнішній політиці Ватикану та чи справді в оточенні понтифіка діє потужне проросійське лобі.

За час війни заяви та рішення папи Франциска часто критикували в Україні.

У квітні 2022 року скандал викликала ідея Хресної ходи у Римі, під час якої хрест несли українка і росіянка. Обурило порівняння страждання двох народів у той час, як всі опитування свідчать - більшість громадян Росії підтримують війну проти України.

Коментар папи щодо загибелі російської імперської пропагандистки Дар’ї Дугіної, яка поділяла ідеологію свого батька Олександра Дугіна, прихильника знищення України, став приводом для виклику апостольського нунція (посланника Ватикану) до МЗС України.

"Маю на думці бідолашну дівчину, що злетіла в повітря у Москві від бомби…. За війну платять невинні", - заявив Папа у серпні 2022 року після того, як Дугіна загинула внаслідок вибуху авто.

Папа Римський також вважає, що Україна стала полем протистояння великих держав.

"Є імперські інтереси, не лише Російської імперії, а й імперій інших сторін. Для імперій характерно ставити нації на другий план. Поле бою – Україна", - заявив він у березні 2023 року швейцарському телебаченню RSI.

Втім, у своїх заявах Франциск неодноразово і підтримував Україну.

“Папа не хотів, щоб ця війна трапилася. Коли Росія напала, він пішов у російське посольство, щоб виступити проти війни. Папа ніколи не ходив в посольства при Святому престолі”, - нагадує ВВС Україна ватиканіст Філіпе Домінгес, автор Blog Vaticano та віцедиректор католицької організації The Lay Centre у Римі.

У червні 2022 року у спілкуванні з єзуїтським медіа Civilta Cattolica папа Франциск відзначив героїзм українців.

“От що нас зачіпає: бачити такий героїзм. Хотів би наголосити: героїзм українського народу. Те, що відбувається перед нашими очима, — це ситуація світової війни. Глобальні інтереси, продаж зброї та захоплення територій — від усього цього страждає героїчний народ”.

На Різдво 2022 року Папа Франциск згадав про "українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни".

9 січня у промові перед дипломатами він порівняв війни, подібні російській агресії проти України, зі "злочином проти Бога та людства", а у лютому заявив, що "близький до мученицького українського народу".

Останню хвилю обурення в Україні викликала оцінка папою Римським імперської історії Росії 25 серпня під час відеозвернення до учасників Всеросійської зустрічі католицької молоді в Санкт-Петербурзі.

"Ніколи не забувайте про спадщину. Ви — спадкоємці великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії — великої, освіченої, великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви — нащадки великої матінки Росії, крокуйте вперед з цим", - закликав Папа.

В Україні цих імператорів вважають відповідальними за знищення автономії українського козацтва у XVIII сторіччі.

Реакція МЗС України була миттєвою.

“Дуже прикро, що російські великодержавні ідеї, які, власне, і є причиною хронічної агресивності Росії, свідомо або несвідомо, звучать з вуст Папи Римського”, - прокоментував речник МЗС України Олег Ніколенко.

Радник Офісу президента Михайло Подоляк взагалі заявив, що подібний виступ є "обнуленням" репутації та "посередницької місії" Святого Престолу через проросійську позицію.

УГКЦ одразу ж закликала Папу пояснити ситуацію.

"Існує небезпека, що ці слова можуть бути сприйняті як підтримка того націоналізму й імперіалізму, який сьогодні став причиною війни в Україні", - заявив глава УГКЦ Святослав Шевчук.

У Римі за кілька днів відбувся синод УГКЦ за участі 45 українських єпископів, які мали зустріч з папою і пояснювали йому негативну реакцію українців.

Старша півробітниця Італійського інституту міжнародних відносин Нона Міхелідзе розповідає BBC Україна, що Ватикан тоді вирішив не публікувати повний виступ Папи, а тільки загальний вступ. Проте католицька церква в Санкт-Петербурзі опублікувала все.

"Я зустрічалася з деякими ватиканістами, журналістами, і вони сумніваються, що це сталося випадково. Вони думають, що всередині Ватикану у папи є вороги", - каже вона.

За цією непідтвердженою версією, яка лунає в Італії, місцевій католицькій церкві в Росії спеціально не сказали не публікувати відео спілкування папи, тож інформація спливла і в нього з’явились проблеми.

Українські експерти-релігієзнавці, з якими вдалося поспілкуватися BBC Україна, відзначають, що на позицію Папи Франциска впливають його звичка виступати експромтом, його походження з Аргентини, яка належить до країн Глобального Півдня та погляди на міжнародну ситуацію.

Посол України при Ватикані, релігієзнавець Андрій Юраш відзначає, що треба розділяти офіційну позицію Ватикану та те, що Папа Римський каже експромтом.

"На зустрічі з російською молоддю це було сказано не з папірця, а від себе. Це було на завершення після довгої розмови і відповідей папи на запитання молоді", - вважає дипломат.

Директор Екуменічного інституту Гаффінґтона у Лос-Анджелесі Кирило Говорун погоджується, що папа Франциск полюбляє експромти.

"Інколи відволікається від текстів, які йому готує власна пресслужба і робить власні коментарі. Так і відбулося з заявою про Петра I та Катерину II. Це те, що він вивчав в школі, тобто такою російською історією обмежувався матеріал аргентинських підручників", - каже Говорун.

Він нагадує, що українцям сподобався експромт папи Франциска у травні 2022 року. Тоді Папа закликав патріарха Кирила не бути "вівтарним хлопчиком" у Путіна.

На думку Говоруна, папа перебуває на боці України, але варто виправляти його у випадку некоректних висловлювань.

“Критикувати можна, але критика не повинна бути нищівною і такою, щоб відвертала його від України. Він визнає свої помилки, йому варто віддати належне. Якщо ми будемо його своєю ненавистю знищувати, його добре ставлення до нас зникне”, - каже Говорун.

Позаштатний радник Державної служби з етнополітики та свободи совісті Денис Коляда, який регулярно зустрічається з понтифіком у Римі, каже, що якщо прибрати експромт про імператорів, головною тезою папи був заклик до росіян не закриватися від світу.

"Але чомусь для образу культурної Росії він використав двох губителів українського народу", - відзначає він.

Коляда пояснює, що в західній історіографії Петро I та Катерина II часто постають як великі просвітителі, і саме так про них дізнаються у школах. Про їхню роль в знищенні козацької державності чи польської держави там просто невідомо.

Водночас, на думку Коляди, українцям не варто жорстко засуджувати папу Римського, враховуючи власний історичний досвід.

"У нас пам’ятник в Одесі Катерині II зняли лише торік і частина населення України теж перебувала під впливом російської пропаганди", - нагадує він.

Коляда зустрічався з Папою у вересні і вважає, що той зрозумів недоречність наведеного прикладу. Важливу роль у цьому відіграв і синод УГКЦ у Римі. За інформацією Коляди, папа приніс на зустріч з єпископами всі 226 висловів, у яких згадував Україну з початку повномасштабної війни.

"У Ватикані зрозуміли, що зараз не час говорити навіть про російську культуру, бо коли вона стає зброєю пропаганди – це призводить до трагедії", - вважає Коляда.

Окрім того, папа є виразником миротворчої традиції Ватикану, закладеної за часів Першої світової війни. Для нього історія тієї війни має особистий вимір.

Тоді папа Бенедикт XV (1914-1922) намагався примирити ворогуючі сторони під час Першої Світової війни, але йому це не вдалось.

Але він домігся обміну десятків тисяч полонених, а також направлення в нейтральну Швейцарію тисяч полонених, які постраждали від газових атак.

У тій війні дід папи Франциска - Джованні Бергольо (1884-1964), зв’язківець італійської армії, брав участь у битві на річці П’яве.

"Він постійно згадує про діда. Той розповідав про окопну війну, про те, що солдати не хотіли воювати, що це політики стравили людей. І я думаю, що це також вплинуло на бачення війни Папою", - каже Денис Коляда.

Сам Папа розповідав, що навчився ненависті та гніву до війни від дідуся.

Інший вагомий фактор – походження Папи з Аргентини і його погляди на міжнародну політику.

"Він має антиамериканські настрої як базис, упередження щодо НАТО", - каже журналіст італійського порталу Linkiesta Массіміліано Кочча.

До цього можна віднести зокрема, фразу Папи про те, що "гавкіт НАТО біля дверей Росії" міг спровокувати Путіна, сказану Corriere della Serra.

"На його промови мали вплив його особисті переконання як церковного діяча, сформованого в 70-80-х роках під впливом так званої теології визволення, яка домінувала в той час в Латинській Америці", - відзначає Андрій Юраш.

На думку архимандрита Кирила Говоруна, для України у цьому випадку насправді є дуже вигідна комунікація з Папою. Він може доносити українську точку зору для аудиторії в країнах Глобального Півдня, зокрема, до іспаномовної аудиторії, яка налічує сотні мільйонів людей.

"Франциск є однією з найбільш проукраїнських публічних фігур з Глобального Півдня, робить велику роботу, просуваючи інтереси України там", - відзначає Говорун.

Ватиканіст Філіпе Домінгес відзначає, що в деяких своїх промовах Папа Римський виступає як пастир, а в деяких як міжнародний лідер, який діє на міжнародній арені завдяки м’якій силі.

Домінгес наполягає, що Хресна дорога українки та росіянки, які спільно несли хрест (і є подругами) - це був пастирський жест і йшлося про людське страждання.

На думку Домінгеса, так само виступ папи перед російськими католиками не був виправданням імперіалізму, а закликом не забувати свої корені.

Чи є у Ватикані проросійське лобі

Хоча роль папи Франциска у зовнішній політиці Ватикану є визначальною, Католицька церква - це величезна спільнота вірян та церковних діячів, в яких є різні погляди на міжнародну ситуацію.

Відкритої підтримки війні Росії проти України у Ватикані не лунає. Але якщо вчитатися в статті деяких церковних діячів, то можна помітити наративи, які в Україні багато хто б розцінив як проросійську позицію.

Ось кілька цитат зі статті у Settimananews італійського кардинала Антоніо Менніні, який був апостольським нунцієм у Москві у 2002-2010 роках.

"Чимало оглядачів вважають, що якби Росія не вторглася в Україну в лютому 2022 року, то незабаром вона вже не могла б здійснювати жодних маневрів. Фактично Київ був близький до вступу в НАТО і, згідно зі ст. 5 Статуту Альянсу, будь-яка військова дія проти України – давньої "Малоросії" – викликала б сильну, прихильну реакцію з боку країн-учасниць Атлантичного пакту", - писав він.

Кардинал Менніні згадує слова папи Франциска про те, що "гавкіт НАТО" біля кордонів Росії штовхнув останню на шлях зброї і нагадує читачам, що Росія, в якій би формі вона не була - царській, комуністичній чи посткомуністичній, завжди "розуміла свою безпеку через отримання нових фізичних просторів".

Кардинал повідомляє також, що спілкувався з діячами УПЦ (МП) з Києво-Печерської Лаври, і називає спроби виселити їх звідти символом "хиткої" релігійної свободи в Україні.

"Деякі українські православні священики та єпископи "московського послуху" кілька днів тому сказали мені, що проти них відбуваються справжні "гоніння". Українська влада без розбору звинувачує їх у "проросійськості" або шпигунстві на користь Росії", - пише Менніні.

В Україні ця стаття може сприйматися і як відбілювання репутації патріарха РПЦ Кирила.

"На початку бойових дій Московський Патріарх Кирило заявив, що не може ставати на бік однієї чи іншої сторони, маючи стільки духовних (православних) дітей як у Росії, так і в Україні", - пише Менніні.

Насправді ж патріарх Кирило ще 13 березня 2022 року благословив військових на війну проти України після літургії на свято Торжества православ'я у Москві. Він подарував ікону командувачу Росгвардії Віктору Золотову.

Зараз 76-річний Антоніо Менніні займається у Державному секретаріаті Ватикану відносинами між Італією та Святим Престолом. Попри цю скромну роль він є дуже відомим церковним діячем в Італії.

Він доклав зусиль до встановлення дипломатичних відносин з Росією у 2009 році, і мав чудові стосунки з Дмитром Медведєвим та патріархом Кирилом. Російська служба BBC повідомляла, що патріарх Кирило навіть подарував йому власний портрет з автографом, що було висловленням великої поваги.

Журналіст італійського видання Linkiesta Массіміліано Кочча відзначає, наскільки сильними можуть бути позиції у Ватикані людей, які займають близькі до Росії позиції.

"Багато людей, які поїхали в Росію, потім повертаються з проросійською позицією. Йдеться і про журналістів, і про дипломатів, і про військових. Іноземці легко піддаються корупції, бо вона фактично не є там нелегальною", - вважає Массіміліано Кочча.

Українські експерти визнають, що у Ватикані є діячі, які вважають необхідним збереження зв'язків з Росією навіть в нинішніх умовах.

"Я думаю, що в Ватикані немає саме пропутінського лобі, але є люди виховані в ідеології "східної політики", ще й з певними поглядами на пророцтво Фатіми, в якому згадувалося про необхідність молитися за Росію", - каже Денис Коляда.

У згаданому пророцтві, яке з’явилося 1917 року, йдеться про навернення Росії.

"Є кардинали, які живуть в світі ілюзій щодо російської культури, Достоєвського, Толстого. Але читали вони погано цих класиків", - додає Коляда, якого українські релігійні експерти за часті зустрічі з Франциском жартома називають "другом папи".

"В оточенні папи Франциска є спічрайтери, радники, які займають помірковану проросійську позицію", - вважає архімандрит Кирило Говорун.

На його думку, ці люди не підтримують війну Росії проти України, проте прагнуть зберегти зв’язки з Росією та Російською православною церквою. І вони можуть надавати папі Франциску певні тези, які потім викликають резонанс, як, наприклад, у випадку Дар’ї Дугіної.

Посол України при Ватикані Андрій Юраш пояснює, що Росія десятиріччями співпрацювала з Ватиканом, і існують різноманітні державні структури, відповідальні за зв’язки з ним. Тому є католицькі діячі, які багато років співпрацюють з Росією.

На думку Юраша, Україна має приділяти більше уваги відносинам з Ватиканом, щоб пересилити цей вплив.

Водночас у Ватикані є чимало людей, які закликають до допомоги Україні. Українські експерти виділяють роль кардинала Курта Коха, який є керівником Папської Ради зі сприяння християнської єдності, та кардинала Конрада Краєвського – керівника Служби Папських милостей (відповідає, зокрема, за благодійність)

"Кардинал Краєвський декілька разів був в Україні і постійно привозить допомогу. Одного разу потрапив під обстріл біля Оріхова. Йому важливо особисто передати допомогу і після кожного такого візиту він доповідає папі про ситуацію", - розповідає Денис Коляда.

У чому полягає інтерес Ватикану

Щоб зрозуміти політику Ватикану щодо Росії та України, необхідно розуміти пріоритети його діяльності. І тут вже з’являється великий простір для трактувань.

Журналіст італійського порталу розслідувань Linkiesta Массіміліан Кочча звертає увагу на те, що папа Франциск є першим єзуїтом серед пап Римських.

"Є різниця між зовнішньою політикою Ватикану та Ордену єзуїтів, до якого належить папа. Різниця полягає в тому, що за Папи Івана Павла II (1978-2005) зовнішня політика Ватикану була орієнтована на НАТО, а єзуїти хочуть збільшити базу підтримки, через євангелізацію (проповідування вчення Ісуса Христа з метою християнізації. – Ред.) і відносини з державами на сході", - каже він.

На думку Коччі, Папа Франциск та єзуїти прагнуть поширення діяльності Католицької церкви в Росії та Азії. І це одна з причин, чому Ватикану важливо зберігати позицію миротворця.

"Мета Папи – євангелізація, а не участь у конфліктах між державами. Але війна в Україні створила багато проблем для цих цілей", - вважає Кочча.

На його думку, Ватикан намагається вести діалог з РПЦ і не виглядати ворогом для Росії та росіян.

Водночас падіння режиму Путіна, що може супроводжуватися падінням авторитету РПЦ, може бути вигідним для католицької церкви, адже після цього вона може спробувати розширити вплив у Росії.

Зараз у Росії є всього кілька сотень тисяч католиків.

Журналіст нагадує, що для католицької церкви не є табу спілкування з очільниками диктаторських режимів, причому абсолютно різнорідних. Папа Іван Павло II зустрічався і з Августо Піночетом, і з Фіделем Кастро, і з Муамаром Каддафі. Критерій підтримки прав людини чи демократії не є пріоритетом.

"У Китаї церква не каже ані слова про дисидентів чи порушення права людини. І Ватикан також хоче віддати частку своєї влади, дає можливість Комуністичній партії Китаю призначати власних єпископів – що є значною поступкою", - відзначає Кочча.

Звичайно, Ватикану важлива підтримка і в Україні, але на події там дивляться відповідно до довгострокових прогнозів, і враховуючи 2000-річну історію церкви.

"Так, для церкви важливо бути в Україні. Але у Ватикані думають, що майбутнє церкви буде в Східній Європі та Азії, де вони зараз можуть створити сильні зв’язки з державами. Для Ватикану не так важливо, що трапиться сьогодні, а важливо що трапиться завтра", - вважає італійський журналіст.

У цих умовах складається парадоксальна ситуація, коли українські священики на місцях допомагають військовим, чим підкріплюють імідж католицької церкви в Україні, хоча їхня позиція відрізняється від образу мислення курії, яка переймається великою геополітикою.

З такою оцінкою не погоджується близький до Ватикану Філіпе Домінгес і каже, що зростання впливу Католицької церкви в східних країнах точно не є головною причиною позиції Папи Франциска щодо війни.

"Звичайно, церква хоче зростати всюди, але це точно не головна причина, чому він бере участь у посередництві".

На думку Домінгеса, папа Франциск робить все в його силах, щоб зупинити війну, і саме тому він не може критикувати російський режим, аби посередництво мало успіх.

"Він багато не критикує Росію, щоб залишити відкритими двері для діалогу. Якщо Ватикан буде на одному, або іншому боці, він не зможе бути за столом перемовин і повернути з Росії українських дітей, наприклад. Як можна досягнути успіху у посередництві, якщо щось казати прямо і жорстко проти російських лідерів?"

Місія Дзуппі - мир чи полонені та діти?

Навесні 2023 року Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, голові Єпископської конференції Італії, бути спецпредставником Ватикану у перемовинах з учасниками війни. Він вже встиг відвідати Київ, Москву, Пекін, Вашингтон.

Цьому передував візит Володимира Зеленського до Риму і його зустріч з Папою Римським 12 травня.

Він повідомив, що Україна найбільше потребує допомоги Ватикану у поверненні незаконно вивезених до Росії дітей та сприяння визволенню полонених.

Зеленський також закликав понтифіка чітко засудити військову агресію Росії проти України, не порівнювати жертву та агресора.

На думку українських експертів, Україні варто змагатися за підтримку Папи.

“Мені важко назвати іншого політичного лідера який би стільки казав про страждання України на світовій арені. І до цього лідера прислухаються 1 млрд 200 млн людей”, - каже Денис Коляда.

На думку Андрія Юраша, немає нічого дивного в емоційній реакції українського суспільства на певні висловлювання в умовах війни і втрат рідних та друзів. Проте суспільству потрібне комплексне бачення того, що з себе являє Ватикан та його політика.

"На великий жаль, була хвиля негативних реакцій, але аналізу, який би давав якісь позитиви в контексті майбутнього, було дуже мало", - каже дипломат.

На його думку, відносини з Ватиканом надають Україні безпосередню користь для обміну військовополонених, повернення вивезених з України дітей і надання гуманітарної допомоги.

У звільненні полонених Ватикан вже був долучений до низки процесів. Зараз триває робота над поверненням вивезених росіянами дітей.

"Я не можу говорити про всі деталі, але Україна надала всі відповідні списки. – ці списки через Святий престол подають російській стороні. Зараз обговорюються конкретні речі, бере участь кардинал Дзуппі, який особисто докладає величезні зусилля і енергію для того, щоб ці ініціативи були успішними", - каже Юраш.

Про посередництво Ватикану в укладенні миру, за його словами, не йдеться.

"Коли ми говоримо про останні ініціативи президента Зеленського і його зустрічі з папою 12 травня, ніхто з обох боків не каже про миротворчий потенціал, йде мова лише про гуманітарну місію. У своєму інтерв’ю в травні папа чітко визначив, що зрозумів, що Україна не потребує такої форми і такої місії", - каже Юраш.

Проте деякі італійські експерти вважають, що місія Дзуппі таки може мати політичний вимір.

"Ватикан не зробив зрозумілим, що місія кардинала Дзуппі полягає лише в гуманітарному аспекті. Ватикан не каже публічно, але дає зрозуміти, що досі має амбіцію бути політичним посередником щодо війни", - каже дослідниця Італійського інституту міжнародних відносин Нона Міхелідзе.

За її словами, є італійські політики, які постійно кажуть, що місія Дзуппі може бути останнім шансом на припинення вогню. Такі обговорення можуть нашкодити гуманітарному аспекту місії, вважає Міхелідзе.

Массіміліано Кочча відзначає, що місією Дзуппі Ватикан переслідує свій стратегічний інтерес.

"Те, що надіслали до Москви Маттео Дзуппі, а не держсекретаря (фактично міністра закордонних справ. – Ред.) Пьєтро Пароліна – це вибір політично мотивований. Папа намагається сказати, що церква налаштована на діалог", - вважає він.

Кочча нагадує, що Пьєтро Паролін засуджує російську агресію.

"Паролін близький до українців і має різні погляди з Єпископською конференцією в Італії, яку очолює Дзуппі. Він вважає невиправданою атаку Росії і його не зачіпають російські наративи щодо просування НАТО", - пояснює журналіст.

Натомість роль Маттео Дзуппі - показати Росії та росіянам, що католицька церква не є ворожою до них. Саме Дзуппі, який є натхненником Спільноти святого Егідія, папа Франциск дедалі частіше довіряє посередницькі місії, оминаючи кардинала Пароліна.

На думку журналіста, Україна в цій ситуації може досягнути своїх цілей лише якщо їй вдасться сформувати альянс з Пьєтро Пароліном та посольством США в Італії.

Кочча вважає, що насправді у Ватикані знають, що з такою політикою не можуть вплинути на досягнення миру. Тому посередництво звелося до отримання дивідендів у вигляді визнання українцями заслуг Ватикану.

"Церква хоче повернути українських дітей, яких забрали в Росію. Це роблять, тому що розуміють, що отримають схвалення від українців. І якщо це трапиться, то росіяни віддадуть дітей не українцям, а Ватикану".

Кочча пояснює, що ідея всіх цих дій папи полягає в тому, щоб росіяни розглядали Католицьку церкву не як ворога. Адже є інтерес Ватикану увійти в Росію, аби церкву розглядали там як хорошу альтернативу, це інвестиція у майбутнє.

Іншої думки дотримується Філіпе Домінгес.

“Папа хоче, щоб люди в Україні та Росії пам’ятали, що в них є спільного, про спільні християнські цінності. І він не хоче ізолювати росіян. Він пояснює, що перебуває поряд з українцями, але в той же час не хоче казати: "я проти росіян". Він має залишатися відкритим до примирення, боротьби за мир, комунікувати з обома сторонами".

Домінгес сподівається, що місії Дзуппі вдасться не лише повернути українських дітей додому, а й домогтися того, щоб врешті-решт почалися перемовини про мир.

"Ватикан каже, що настав час принести мир. Якщо просто чекати, коли Україна та Росія за це візьмуться, цього ніколи не станеться. Якщо в цей процес не залучити інші держави, миру ніколи не буде", - каже Домінгес.

При цьому він озвучив ВВС Україна тезу, яку тиждень тому говорив і папа - що від війни виграють виробники зброї і нібито сама війна Росії і України “обумовлена продажем зброї".

Тож, очевидно, у Ватикані є люди, які просувають саме такий наратив пояснення причин війни, який вигідний Росії.