Обама призвал почтить память жертв Голодомора в Украине
Переглядів: 717
14 листопада 2009 15:15
Как передает УНИАН, в обращении, в частности, отмечается: "76 лет назад миллионы невинных украинцев - мужчин, женщин, детей - умерли голодной смертью в результате безжалостной политики Иосифа Сталина и его режима. Завтра мы, американцы украинского происхождения и все американцы, вспомним те трагические события и почтим память многочисленных жертв".
"В 1932 - 1933 годах украинцы страшно пострадали от того, что ныне известно как Голодомор, из-за вывоза режимом Сталина зерна со всей Украине. Украина - некогда житница Европы, и украинцы смогли бы себя прокормить и спасти миллионы жизней, если бы им дали это сделать. Вспоминая о том страшном времени, мы чтим память жертв, проявленные ими твердость и мужество. Украинский народ преодолел ужас великого голода и продолжает строить свободную и демократическую страну", подчеркивается в обращении.
"Память о жертвах рукотворного голода дает нам возможность выразить поддержку всем, кто пострадал и страдает от экстремизма и тирании во всем мире. Мы надеемся, что память о Голодоморе поможет предотвратить подобную трагедию в будущем", - указал Б.Обама.
Аноним
14 листопада 2009 г. (15:24)
Ответить
"мы, американцы украинского происхождения" :-) :-) :-) Это Обама-то украинского происхождения?))))))))
Американцам не понять как в этой стране власть постоянно боролась и борется с собственным народом.Начиная с Ленина его красного террора когда расстреливали без суда и следствия виновных и не виновных.Сталин перещеголял Ильича по жестокости репрессий.Нынешняя власть и так называемая оппозиция вышедшая из КПУ КПСС вобще обнаглела.И не важно какого происхождения Обама но одно точно известно власти США никогда не воевали и не воюют с народом своей страны. ]:-o
А как же "перезагрузка"? Опять значит только обещания...а на деле...Голодомор...Скорбота.. Глечики и прочая хрень...
Да прям США не воюют с народом своей страны? А терракты 11 сентября? Или вы тоже наивно думаете, что вылезшие из пещер террористы смогли так попасть самолетами в здания, это очень трудно даже опытным летчикам. Этот терракт нужен был, чтоб начать войну в Ираке, точно также как эпидемия у нас как лекарство от педофилии. Наивные жертвы мозгопромывания. Точно так же и Ющенко со своим голодомором. Прям геноцид украинского народа, а как же Поволжье, Казахстан? Это просто эгоизм и еще один аргумент быть против России.
Аноним, а что мешает Казахстану и Поволжью увековечить память жертв тамошнего голода? Обаменко респект и уважуха и похоже внятный посыл местному полит кодлу на кого делать ставку в предстоящих выборах ......
Идиоты примитивные...через 100 лет точно также будете поклонятся Голодоморам, выышиванкам и глечикам...В поволжье и казахстане власть жопу не лижет пиндосам...
Там свои пиндосы
Во время голодомора на Украине и на Кубани где жили украинци запрещалось людям покидать свои сёла. А в поволжье разрешалось.
ПОЧЕМУ ? Потому, что - ГЕНОЦИД.
роб: Ты представить себе не можеш жизнь без лизания ?
ВАСИЛЬ ГРОСМАН
Про трагедію 1932-1933 рр. в Україні
«Не могли вони в цих хатах ні їсти, ні спати»…
...Хто підписав масове вбивство? Я часто думаю - невже Сталін? Я думаю такого наказу, скільки Росія стоїть, не було жодного разу. Такого наказу не те що цар, але і татари, і німецькі окупанти не підписували. А наказ - убити голодом селян на Україні, на Дону, на Кубані, убити з малими дітьми. Вказівка була забрати і посівний фонд весь. Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю покололи багнетами, шомполами, всі підпомістя перекопали, всі підлоги повиламували, в городах шукали...
...І люди стали якісь розгублені, і худоба якась дика, лякається, мукає, скаржиться, і собаки вили сильно ночами. І земля порепалася.
Ну ось, а потім осінь прийшла, дощі, а потім зима сніжна. А хліба немає.
І в райцентрі не купиш, тому що карткова система. І на станції не купиш, в ятці, - тому що воєнізована охорона не підпускає...
. Жах напосів. Матері дивляться на дітей і від страху кричати починають.
Кричать, ніби змія в будинок вповзла. А ця змія - смерть, голод. Що робити? А в голові у селян тільки одне - що б поїсти. Смокче, щелепи зводить, слина набігає, все ковтаєш її, та слиною не наїсися. Вночі прокинешся, довкруги тихо: ні розмові, ні гармошки. Як в могилі, тільки голод ходить, не спить. Діти по хатах з самого ранку плачуть - хліба просять. А що мати їм дасть - снігу? А допомоги ні від кого. Відповідь у партійних одна - працювати треба було, ледарювати не треба було. А ще відповідали: у себе самих пошукайте, у вашому селі хліба закопано на три роки.
Але взимку ще справжнього голоду не було. Звичайно, мляві стали, животи роздуло від картопляних лушпайок, але опухлих не було.
...Стали люди по селу ходити, просити один у одного, жебраки у жебраків, голодні у голодних. У кого дітей трохи менше або самотні, у таких дещо до весни залишалося, ось багатодітні у них і просили. І траплялося, давали жменьку висівок або картопель парочку. А партійні не давал
...А партійні не давали - і не від жадібності або зі злості - боялися дуже. А держава зернятка голодним не дала, натомість вона на селянському хлібі стоїть. Невже Сталін про це знав? Люди похилого віку розповідали:
голод бував при Миколі - все ж таки допомагали, і у борг давали, і в містах селянство просило Христа ради, і кухні такі відкривали, і пожертвування студенти збирали.
...А при робітничо-селянському уряді зернятка не дали, по всіх дорогах застави - війська, міліція, енкаведе - не пускають голодних з сіл, до міста не підійдеш, навколо станцій охорона, на найменших полустанках охорона.
...А коли сніг танути став, увійшло село по горло в голод. Діти кричать, не сплять: і вночі хліба просять. У людей лиця, як земля, очі каламутні, п'яні. І ходять сонні, ногою землю мацають, рукою за стінку тримаються. Хитає голод людей. Менше стали ходити, все більше лежать. І все їм увижається - обоз скрипить, з райцентру прислав Сталін муку – дітей рятувати.
Баби виявилися міцніші чоловіків, зліше за життя чіплялися. А дісталося їм більше - діти їсти у матерів просять. Деякі жінки умовляють, цілують дітей: "Ну не кричіть, терпіть, де я візьму?" Інші як скажені стають: "Не скигли, вб'ю!" - і били чим попало, аби не просили. А деякі з дому вибігали, у сусідів відсиджувалися, щоб не чути дитячого крику.
До цього часу кішок і собак не залишилося - забили. І ловити їх було важко - вони побоювалися людей, очі дикі у них стали. Варили їх, жили одні
сухі, з голів холодець виварювали.
Сніг танув, і пішли люди опухати, пішов голодний набряк - лиця пухлі, ноги як подушки, в животі вода, мочаться весь час - на двір не встигають
виходити. А селянські діти: бачив ти, в газеті друкували - діти в німецьких таборах? Однакові: голови, як ядра, важкі, шиї тонкі, як у лелек, на руках і на ногах видно, як кожна кісточка під шкірою ходить, як подвійні з'єднуються, весь кістяк шкірою, як жовтою марлею, затягнуто. А лиця у дітей старенькі, замучені, немов немовлята сімдесят рокі
...А лиця у дітей старенькі, замучені, немов немовлята сімдесят років на світі вже прожили, а до весни вже не обличчя стали: то пташина головка з дзьобиком, то жаб'яча мордочка - губи тонкі, широкі, третій як піскар - рот відкритий.
Нелюдські обличчя, а очі, господи! Товариш Сталін, боже, бачив ти ці очі? Можливо, і справді він не знав, адже він статтю написав про запаморочення.
Чого тільки не їли - мишей ловили, щурів ловили, галок, горобців, мурашок, земляних черв'яків копали, стали кістки на муку товкти, шкіру, підошву, шкури старі смердючі на локшину різали, клей виварювали. А коли трава піднялася, стали копати коріння, варити листя, бруньки, все в хід пішло – і кульбаба, і лопух, і дзвіночки, і іван-чай, і яглиця, і борщівник, і кропива, і очисток... Липовий лист сушили, товкли на муку, але у нас липи мало було. Коржики з липи зелені, гірше жолудевих.
А допомоги немає! Та тоді вже не просили! Я і тепер, коли про це думати
починаю, божеволію, - невже відмовився Сталін від людей? На таке страшне вбивство пішов. Адже хліб у Сталіна був. Значить, навмисне вбивали голодною смертю людей. Не хотіли дітям допомогти. Невже Сталін гірший за Ірода був? Невже, думаю, хліб до зерна відняв, а потім убив людей голодом. Ні, не може такого бути! А потім думаю: було, було! І тут же - ні, не могло того бути!
Ось коли ще не знесиліли, ходили полем до залізниці, не на станцію, на станцію охорона не допускала, а прямо на шляху. Коли йде швидкий потяг Київ - Одеса, на коліна стають і кричать: хліба, хліба! Деякі своїх страшних дітей піднімають. І, траплялося, кидали люди шматки хліба, недоїдки різні. Пил уляжеться, відгримить, і повзає село уздовж шляху, шкуринки шукає. Але потім вийшло розпорядження, коли потяг через голодні області йшов, охорона вікна закривала і завісочки запинала. Не допускала пасажирів до вікон. Та і самі сільські ходити перестали - сил не стало не те що до рейок дійти, а й з хати в двір виповзти.
...Завило село, побачило свою смерть. Всім селом вили
...Завило село, побачило свою смерть. Всім селом вили - не розумом, не душею, а як листя від вітру шумить, або солома шелестить. І тоді мене зло брало - чому вони так тужливо виють, вже не люди стали, а кричать так тужливо.
Треба кам'яною бути, щоб слухати це завивання і свій пайковий хліб їсти. Бувало, вийду з пайкою в поле, і чути: виють. Підеш далі, ось-ось здається, стихло, пройду ще, і знову чутніше стає, - це вже сусіднє село виє. І здається, вся земля разом з людьми завила. Бога немає, хто почує?
Мені один енкаведист сказав: "Знаєш, як в області ваші села називають: кладовища суворої школи". Але я спершу не зрозуміла цих слів. А погода яка стояла хороша! На початку літа йшли дощі, такі швидкі, легесенькі, сонце тепле упереміш з дощем, - і від цього пшениця стіною стояла, сокирою її рубай, і висока, вище за людський зріст. У це літо веселки скільки я надивилася, і грози, і дощу теплого, циганського.
Ворожили всі взимку, чи буде урожай, людей похилого віку розпитували, прикмети перебирали - вся надія була на озиму пшеницю. І надія виправдалася, а косити не змогли. Зайшла я в одну хату. Люди лежать, чи то ще дихають, чи то вже не дихають, хто на ліжку, хто на печі, а хазяйська дочка, я її знала, лежить на підлозі в якійсь безпам'ятності, зубами гризе ніжку у табурета. І так страшно це - почула вона, що я увійшла, не озирнулася, а забурчала, як собаки бурчать, якщо до них підходять коли вони кістку гризуть.
Пішов по селу суцільний мор. Спершу діти, люди похилого віку, потім середній вік.
Спочатку закопували, потім вже не стали закопувати. Так мертві і валялися на вулицях, в дворах, а останні в хатах залишилися лежати. Тихо стало. Померло все село. Хто останнім вмирав, я не знаю.
.А з села повзе селянство. На вокзалах оточення, всі ешелони обшукують. На дорогах усюди застави - війська, енкаведе, а все одно добираються до Києва - повзуть полем, цілиною, болотами, лісками, аби застави минути на дорогах. На всій землі застави не поставиш. Вони вже ходи
...Вони вже ходити не можуть, а тільки повзуть. Народ поспішає у своїх справах, хто на роботу, хто в кіно, трамваї ходять, а голодні серед народу повзуть – діти, дядьки, дівчата, і здається, це не люди, якісь собачки або кішечки паскудні навпочіпки. А воно ще хоче по-людськи, сором має, дівчина повзе опухла, як мавпа, скімлить, а спідницю поправляє, стидиться, волосся під хустку ховає - сільська, перший раз до Києва потрапила. Але це щасливі доповзли, один на десять тисяч. І все одно їм порятунку немає - лежить голодний на землі, шипить, просить, а їсти він не може, окраєць поряд, а він вже нічого не бачить, доходить.
Вранці їздили платформи, битюги, збирали які за ніч померли. Я бачила одну платформу - діти на ній складені. От як я говорила - тоненькі, довгенькі, личка, як у мертвих пташок, дзьобики гострі.
Долетіли ці пташки до Києва, та надаремно? А були серед них - ще пищали
головки, як налиті, мотаються. Я запитала візника, він рукою махнув: поки
довезу до місця - принишкнуть. Я бачила: дівчина одна поповзла впоперек тротуару, її двірник ногою ударив, вона на бруківку скотилася. І не озирнулася навіть, повзе швидко, швидко, старається, звідки ще сила. І ще плаття обтрушує, запорошилося, бачиш. А я цього дня газету московську купила, прочитала статтю Максима Горького, що дітям потрібні культурні іграшки. Невже Максим Горький не знав про тих дітей, що битюги на звалище вивозили, - їм, чи що, іграшки? А може бути, він знав? І так же мовчав, як всі мовчали. І так же писав, як ті писали, - ніби ці мертві діти їдять курячий суп. Мені цей ломовик сказав: більше всього мертвих біля комерційного хліба - зжує опухлий шматочок і готовий. Запам'ятався мені Київ цей, хоч я там всього три дні пробула.
Ось що я зрозуміла. Спочатку голод з дому жене. Спочатку він, як вогонь, пече, терзає, і за кишки, і за душу рве, - людина і біжить з дому. Люди черв'яків копають, траву збирають, бачиш, навіть до Києва проривалися. І все з дому, все з дому. А приходить такий день, і г
А приходить такий день, і голодний назад до себе в хату заповзає. Це означає - осилив голод, і людина вже не побоюється лягає на ліжко і лежить. І раз людину голод осилив, його не піднімеш, і не тільки тому, що сил немає, - немає йому інтересу, жити не хоче. Лежить собі тихо - і не чіпай його. І їсти голодному не хочеться, мочиться весь час і пронос, і голодний стає сонний, не чіпай його, аби тихо було. Лежать голодні і доходять. Це розповідали і військовополонені - якщо лягає полонений боєць на нари, за пайком не тягнеться, значить, кінець йому скоро. А на деяких безумство находило. Ці вже до кінця не заспокоювалися. Їх по очах видно - блищать. Ось такі мертвих обробляли і варили і своїх дітей вбивали і з'їдали. У цих звір піднімався, коли людина в них вмирала. Я одну жінку бачила, в райцентр її привезли під конвоєм - особа людська, а очі вовчі. Їх, людоїдів, говорили, розстрілювали всіх поголовно. А вони не винні, винні ті, що довели матір до того, що вона своїх дітей їсть. Так хіба знайдеш винуватого, кого не запитай. Це ради хорошого, ради всіх людей матерів довели.
Я тоді побачила - всякий голодний, він ніби людоїд. М'ясо сам з себе об'їдає, одні кістки залишаються, жир до останньої крапельки. Потім він розумом темніє - значить, і мізки свої з'їв. З'їв голодний себе всього.
Ще я думала - кожен голодний по-своєму вмирає. У одній хаті війна йде, один за одним стежать, друг у дружки крихти віднімають. Дружина на чоловіка, чоловік проти дружини. Мати дітей ненавидить. А в іншій хаті любов непорушна. Я знала одну таку, четверо дітей, - вона і казки їм розповідає, щоб про голод забули, а у самої язик не повертається, вона їх на руки бере, а у самої вже сили немає порожні руки підняти. А любов в ній живе. І помічали люди – де ненависть, там скоріше вмирали. Та що любов, теж нікого не врятувала, все село поголовно лягло. Не залишилося життя.
Я дізналася потім - тихо стало в селі нашому. І дітей не чутно. Там вже ні іграшок, ні супу курячого не треба. Не вили
...Не вили. Нікому. Дізналася, що пшеницю війська косили, тільки червоноармійців в мертве село не допускали, в наметах стояли. Їм пояснювали, що епідемія була. Але вони скаржилися, що від сел запах жахливий йшов. Війська і озимі посіяли. А наступного року привезли переселенців з Орловської області - адже земля українська чорнозем, а у орловських завжди недорід. Жінок з дітьми залишили біля станції в балаганах, а чоловіків повели в село. Дали їм вила і веліли по хатах ходити, тіла витягувати - небіжчики лежали, чоловіки і жінки, хто на підлозі, хто на ліжках. Запах страшний в хатах стояв. Мужики собі роти і носи хустками зав'язували - стали витягувати тіла, а вони на шматки розвалюються. Потім закопали ці шматки за селом. Ось тоді я зрозуміла - це і є кладовище суворої школи. Коли очистили від мертвих хати, привели жінок підлоги мити, стіни білити. Всі зробили, як треба, а запах стоїть. Другою раз побілили і підлоги заново глиною мазали - не йде запах. Не змогли вони в цих хатах ні їсти, ні спати, повернулися в Орловську назад. Але, звичайно земля порожньою не залишилася - адже земля яка...
ВАСИЛЬ ГРОСМАН, « ВСЕ ТЕЧЕ»
1955 р.
И уже летом 1933 года пошли в Украину эшелоны забитые битком крайне социально неблагополучной публикой из Российской федерации. И в Запорожскую область в том числе, и в Мелитопольский район... Вот потомки того человеческого отребья и бесятся ныне - Американского Президента Обаму «пиндосом» обзывают… Ох, доиграетесь, ребята… Доиграетесь! – С ракетой шутите, с огнем играете… Будет суд над вами международный! Сами допроситесь на свою голову и задницу!
Так саме як і в Німеччині заборонили фашизм необхідно і в Україні заборонити комуністів та відсторонити від влади всіх рівнів тих хто є або був комуністом. Комуністів на гиляку. ]:-o ]:-o ]:-o
-В Німеччині заборонили не фашизм, а нацизм – тобто національний соціалізм. Фашизм був в Радянському союзі! Тому і поставила Рада Європи кремлівських паскуд на одну дошку з Адольфом Гітлером!
Oбама молодец!А Буш начав войну в Ираке отомстил за погибшкх американцев мусульманам-террористам из алькаиды.А Брежнёв развязал войну в Афгане под видом интернациональной помощи народу Афганистана и положил тысячи наших ребят в этой никому не нужной бойне.Вот где было промывание мозгов.И многим так промыли мозги что у них и мдзгов то не осталось.Скажите а наш так называемый президент отомстил кому нибудь за гибель хотя бы одного гражданина этой страны? :-|
Aноним,а какая прихина была у Брежнева начать бойню в Афганистане назвав её интернациональной помощью народу этой страны?Это ли не промывка мозгов?Или Вам тогда так промыли мозги что до сих пор прийти в себя не можете.А геноцид был не только против украинского народа но и народов Казахстана и России только у ихних так называемых лидеров язык в одно место засасывает чтобы сказать об этом.А Ющенко не боится говорить об этом.А террористов вы не дооцениваете среди них много очень хороших пилотов и других специалистов высокого класса и живут они не в пещерах.Терроризм-бизнес как и любой другой. ]:-o
Сталин не был изобретателем этой подлой схемы! Вот пример: в 1775 году войска Екатерины коварно уничтожили – залили казацкой кровью Запорожскую Сечь. Запорожский Край обезлюдел естественно. Поэтому для заселения организованного в 1784 Мариупольского уезда с центром в Токмаке на речке Молочной в Петербурге было решено завезти сюда английских урок - блатарей – каторжан. Российский посол в Лондоне – граф Семен Романович Воронцов получил от Екатерины 2 в 1785 году соответствующие указания - (см. Рябинин Д.Д.Русский архив. 1879. Кн.1. с.189). Но получить согласие английского правительствона на реализацию такого заселения Запорожья английской нечистью ему не удалось.
Позже центр Мариупольского уезда был перенесен из Токмака в Орехов, а уезд получил название Мелитопольского, И только в 1841 году центром Мелитопольского уезда стала слобода Ново-Александровская – нынешний Мелитополь.
Действительно, кароста, вроде тебя, часто утверждает ныне, что недоразвитых казахов кремлевские вожди в процентом отношении уморили голодом больше, нежели несознательных хохлов-украинцев, забывая при этом , что миллионы казахов в 1933 году ушли в соседний Китай… Отсюда и та "статистика", которой ныне часто оперирует кремлевская падаль…
Жертв Голодомора в Украине никто никогда не считал поименно. Да и не пересчитает уже никогда! Миллионы жертв Голодомора определяются статистически – по результатам переписей до 1933 года и после. Поскольку после 1933 года в Украину последовали переселения неблагополучной публики из "титульных" областей Советской империи, то естественно и в этих "титульных" областях ученые паразиты фиксируют убыль населения после 1933 года… и пытаются спекулировать этими цифрами. К тому же, эти переселения в Украину тоже в некотором смысле подправляют эту "статистику" в нужную для изощренного кремлевского дерьма сторону.
Не получится!
Yustasu,что побоялся нписать свой ник стукач несчастный? :-)А недоразвитой каросты вроде тебя всегда хватало а сейчас благодаря дерьмократии вы всплыли на поверхность ведь дерьмо как известно не тонет.А насчёт недоразвитых казахов и хохлов-украинцев то это ещё посмотреть надо кто более недоразвит они или ты? :-) :-) :-)
Зачистки огнем и мечом запорожской земли от незаконных с точки зрения царского правительства поселян- украинцев производились и в 19 веке. Поселян-украинцев объявляли тогда бродягами и выселяли в Сибирь – царскому правительству надо было освободить запорожские земли для заблеванных вонючих юстасов из титульных губерний, да и Сибирь при этом заселить украинцами. В архиве генерал-губернатора Новороссии графа Воронцова М.С. – сына российского посла в Лондоне (тому самому, которому не удалось организовать поставку английских бандитов в Запорожье) документы о выселении бродяг из Таврической губернии в двадцатые годы 19 века сохранились… Разрушение запорожских зимовников – фермерских хозяйств украинцев, незаконных с точки зрения царского правительства, естественно приводило ко всему прочему и к голоду. И не только в запорожском крае, но и в центральных областях Украины.
Справка,kak это дибильно и тупо. :-)Когда по сути сказать нечего то надо помолчать но у тебя словесный понос.Речь идёт о голодоморе 1932-33г.г.в Украине,a это да будет тебе обкуреному придурку известно 20-й век.А ты рассказываешь о каких то событиях 19-го века.Это и без тебя известно что Россия проводила политику геноцида против украинского народа а Сталин всего лишь продолжил этот геноцид в более изощрённой форме.И весь мир признаёт факт этого геноцида.Все кроме России.А Обама только призвал оказать поддержку всем кто пострадал и страдает от экстремизма и тирании во всём мире.Так что когда придёшь в себя почитай ещё раз то что пытаешься коментировать.А чего ты обходишь вниманием войну СССР в Афганистане?Об этом тоже пишу в своём коменте.Или крыть нечем? :-) :-) :-)
Юстасам кремлевские работодатели действительно рекомендуют уходить в случае чего от темы обсуждения – Им про Голодомор, а они – про Афганистан, про газ, про нефть. И т.д., и т.п.
Рекомендую никогда не клевать на эту известную удочку и помнить – главное – Активно отрицают факт Голодомора потомки активных карателей, людоедов и ввезенных юстасов! – И точка!
Активно отрицают факт Голодомора - Геноцида в Украине премники активных карателей, воинственные потомки людоедов, ввезенных юстасов и прочие юродивые! – И точка!
И точке,это твои работодатели сидят в кремле и отрицают факт голодомора.Сколько они тебе платят хотя твоя цена 30 сребряников как иуде.Далее общаться считаю бесполезным.Сравлю жирную точку оставайся при своём дибильном мнении.А контора скоро придёт за тобой.ПОД КАКИМ БЫ НИКОМ ТЫ НЕ СКРЫВАЛСЯ. :-) :-) :-)
А то, что сейчас делают наши правители с народом, это не геноцид! ? Все же делается для того, что бы народ стал тупой, не мыслящей БИОМАССОЙ! Вы посмотрите, что мы едим, смотрим по телевидению, и читаем ( если вообще читаем)!!! Кроме того, нас обложили такими налогами и акцизными сборами, что мама, не горюй!!! ]:-o ]:-o ]:-o
Читатель, а на кой вы все это едите, смотрите и читаете ... :-)
Правильно так,да будет Вам известно моя мать пержила этот самый голодомор,a её отец-мой дед умер от голода в 1933г.и не вам быдлу рассуждать о голодоморе о котором вы не имеете ни малейшего понятия. ]:-o
Опять рогульЁ передралось.... :-(. Грустно как то. Куда ни глянь - "да мне...да я...да у меня....да я вам всем ща ..... дам!!!"
Yustas,правильно так и надо этому зажравшемуся быдлу.
Достали уже со своим голодомором. А в 90-е у нас что было? А сейчас у нас не голодомор? Многим людям сейчас нечего есть и нечем накормить своих детей. Это не геноцид режима Ющенко-Тимошенко?
При том, что теперь оказывается, что во время депрессии и в США люди от голода умирали. И фото, которые пытались приписать к нашему голодомору, оказались сняты в США.
Люди, которые живут в Мелитопольском районе рассказывали, что была ужасная засуха в 32-м, земля потрескалась так, что руки-ноги туда можно было засунуть, системы орошения тогда не было (кстати после этого начали строить и до сих пор они действуют), воду носили на поля вручную. Урожай в 32-м даже не собирали - нечего было, а потом действительно ходили забирали зерно чтоб было чем сеять.
А виноваты всему были именно местные власти, которые несмотря на неурожай, в Москву доложили, что все хорошо, подописывали и начали забирать зерно чтоб план выполнить и никого не выпускали, чтоб не выплыло это все, а потом, когда это стало известно по союзу, привезли сюда зерно, но было, к сожалению, поздно. Люди погибли, но виноватых не там ищут, и это точно не геноцид. Это надо сказать своему же местному начальству, тобишь самим себе (в смысле украинцам).
=-O Так не бывает чтоб москали и коммунисты были не виноваты !!! =-O Ты предатель национальных интересов, адназначна. И сейчас свидомиты и поклонники пендосской дерьмократии будут рвать тебя как тузик грелку.... :-)
Схожі новини: