Запали свічу: в Мелітополі вшанували пам' ять жертв голодомору і політичних репресій (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні в Мелітополі відбулися події, присвячені пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Близько 16-ї години жителі міста зібралися біля пам'ятного знака, що на проспекті Б. Хмельницького, щоб разом запалити свічки і згадати цю найстрашнішу трагедію в історії нашого народу.
Адже від лютого голоду 1932-1933 років загинуло, по різним даним, від 7 до 10 мільйонів українців. Щохвилини помирали сімнадцятеро людей. Голод повільно вбивав, зводив з розуму, катував.

А потім у людей відібрали ще й пам' ять. Майже до середини 80-х на нашій територіі навіть говорити про голодомор боялися. І багато хто повірив - ніякого голодомору не було. Був просто неврожай. Хоча історичні дані свідчать: ті роки були урожайними. Але все до останньої зернинки було наказано вивезти, - таке розповів громаді завідуючий кафедри історіїї МДПУ Олександер Ситник.

- Геноцид проти нашого народу, політичні репресії залишили не лише велику кількість поховань, а й страшну духовну рану. Сьогодні ми схиляємо голови в знак пам' яті про людей, котрих на родючих хлібних землях залишили вмирати від голоду. Ми маємо пам'ятати, щоби такого ніколи не повторилося, - звернувся до присутніх депутат обласної ради Іван Федоров.

А настоятель Костянтинівського храму протоієрей Святослав (Пітерський) зачитав власного вірша, присвячего тим страшним подіям:

"Я прошу заспокойтесь, браття, тихо! Знов чується співає мерлий хор.
До нас на мить вертається те лихо - кремлівсько-катівний голодомор.
У нашім серці рана навіки, загоїти її не в змозі час.
Закуті лихом мої земляки. Ця пісня буде спомином про вас.
Я чую стогін, чую зойк дітей. Я бачу їх сумні жахливі очі.
О скільки ж вас було таких людей, кого везли на цвинтар серед ночі....

На завершення мітингу до пам'ятного знака принесли свічки, та пшеничні колоски.



фото і відео автора