Торгівля між Україною і Польщею. Чому цифри не збігаються?

Чому одні і ті самі дані, пораховані різними країнами, можуть відчутно відрізнятися?

Нещодавно у соцмережах спалахнула дискусія через значну розбіжність між даними польського експорту до України та українського імпорту з Польщі. 

Дані Євростату свідчать, що минулого року з Польщі до України експортовано товарів на 11,4 млрд євро, а дані нашої митниці кажуть, що в Україну імпортовано польських товарів майже вдвічі менше (на 6,6 млрд дол.).

Чи варто бити на сполох та шукати винних у таких відчутних розбіжностях? Коротка відповідь – ні. Вони пов'язані із відмінністю методології та ситуативними чинниками. 

Навіщо порівнювати показники зовнішньої торгівлі товарами, розраховані різними країнами? 

Таке порівняння показників на основі "дзеркальної статистики" є доволі популярним підходом як для аналізу торговельних потоків, так і для зіставлення даних. Фактично порівнюються дані щодо експорту/імпорту товарів однієї країни з відповідними даними імпорту/експорту товарів країни-партнера. 

В ідеальному світі, коли всі країни використовують однакові методи обліку, одну валюту, відсутні помилки та відстані, ці показники мають збігатися. 

Проте на практиці завжди існують розбіжності через кілька причин, які можна поділити на дві широкі групи: методологічні та ситуативні. Це важливо враховувати, аналізуючи такі дані. 

Які основні причини розбіжностей між даними української митниці та Євростату? 

У ЄС застосовується загальна система обліку зовнішньої торгівлі. У дуже спрощеному вигляді основний принцип цієї системи можна описати так. Коли товари переміщуються між країнами-членами союзу, такі операції "записуються" як експорт та імпорт відповідної країни, навіть якщо цей товар в подальшому буде використаний для перепродажу іншим країнам. 

У випадку ж перепродажу цього ж товару за межі союзу, ці операції відображатимуться як експорт з країни-постачальника, а не країни-виробника. 

Натомість в Україні використовується спеціальна система обліку, за якої товари, що потрапляють на митний склад, не вважаються експортом/імпортом допоки не пройдуть митні процедури. 

До того ж країною імпорту вважається країна походження товару, тобто територія, де товар був вироблений або достатньо перероблений. Це і є основною причиною розбіжностей. 

Так, у випадку подальшого перепродажу польською фірмою якогось товару, раніше закупленого в іншій країні, польська статистика зафіксує його як експорт з Польщі (за країною відправлення), а українська статистика – як імпорт за країною походження. 

Саме тому порівняння зовнішньоекономічної статистики України та даних блоку/союзу в цілому, а не індивідуальних країн, які входять до їх складу, суттєво зменшує розбіжності. 

Відмінності в митних режимах та процедурах між країнами також можуть мати суттєвий вплив. Прикладом може слугувати випадок у 2016 році. Того року в Україну було поставлено два турбореактивних двигуна до літака. 

Ці поставки були оформлені в режимі "експорт" з Киргизстану. Натомість в Україні вони були оформлені як ввезення турбореактивних двигунів для ремонту. Зі свого боку, ремонт класифікувався як експорт послуг, а ввезення двигунів у імпорті товарів не враховувалося.

Є й інші методологічні причини. Це і використання різних комерційних умов (Інкотермс) - FOB, FCA або DAP (вартість на пунктах пропуску на кордоні) для експорту, CIF або СІР (вартість з урахуванням перевезення і страхування до пункту пропуску) для імпорту, і об’єктивно-технічні причини. 

При перерахуванні вартісних показників із валюти країни-партнера та гривні в долар США також виникають розбіжності через застосування різних кросс-курсів перерахунку. 

Певний вплив можуть мати і правила заокруглення (до євро в країнах ЄС, до копійки – в Україні), а також часова різниця. Чим більша відстань між країнами, тим довше товар знаходиться в дорозі. Впливає і час, витрачений на здійснення митних формальностей.

Чи є інші причини відмінностей між показниками? 

Так, на статистику впливають і ситуативні чинники, у тому числі спричинені наслідками повномасштабного вторгнення. 

З березня 2022 року значно зросла роль гуманітарної допомоги для України. Обсяги наданої Україні гуманітарної допомоги не враховуються в даних Державної митної служби та Державної служби статистки України. 

Національний банк при складанні статистики платіжного балансу використовує дані Служби фінансового моніторингу гуманітарної допомоги при ООН (FTS) щодо гуманітарної допомоги та включає їх в імпорт товарів. 

Крім того, українська статистика не відображає купівлю та продаж зброї в офіційних даних, тоді як служби статистики окремих країн можуть надавати такі дані.

Значна кількість українських мігрантів за кордоном та вільне пересування між країнами відобразилось і в закупівлях товарів для особистого вжитку за кордоном. 

При цьому широко використовується система Tax Free, тобто завезення українцями товарів, які були задекларовані в інших країнах для відшкодування ПДВ, проте не були задекларовані в Україні та не потрапили до митної статистики. 

До ситуативних чинників можна віднести і випадки заниження задекларованої вартості транспортних засобів при розмитненні чи маркування певних товарів як гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ. 

Виходить метод "дзеркальної статистики" не є релевантним? 

Ні, це не так. Загалом такий метод є одним з дієвих інструментів перевірки достовірності даних зовнішньої статистики та систематизації причин виникнення розбіжностей. Він дає можливість знайти шляхи вдосконалення статистики. 

Проте для отримання якісних і достовірних результатів обов'язковою умовою є коректне використання цього методу та усвідомлення його особливостей та обмежень.

ОЛЬГА ТУЧА

начальник відділу аналізу зовнішнього сектору Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

Джерело: Економічна правда