Чому українці пішли знімати гроші в банках

Переглядів: 215

4 березня 2024 15:10

Чому українці пішли знімати гроші в банках фото

Від початку цього року українці заходилися знімати свої гроші з банків.

Хоча йдеться лише про кілька відсотків порівняно із тим, що залишається на банківських депозитах, та відтік грошей вимірюється десятками мільярдів гривень.

Серед причин називають як сезонність, яка незабаром мине, так і монетизацію усіх негативних прогнозів щодо ситуації на фронті та в економіці.

Наскільки серйозною є проблема?

Від початку війни українська банківська система показала себе з найкращого боку, - її стабільна та надійна робота заслужила довіру українців, які в ці складні часи продовжували нести гроші до банків.

Але у січні 2024 року, за оперативними даними НБУ, обсяги депозитів скоротилися. При цьому гривневі вклади - як населення, так і бізнесу - скоротилися на близько 50 млрд грн (або на понад 3%). А в населення зменшилися ще й валютні вклади, хоча й меншими темпами.

Одним із перших цю оперативну статистику оприлюднив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики.

“Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни”, - прокоментував він цифри, одразу ж наголосивши, що "ніякої зради тут немає", і що українська банківська система і надалі є стійкою, а дії НБУ – ефективними.

Проте і в лютому скорочення депозитів тривало. За підрахунками колишнього міністра економіки Богдана Данилишина, враховуючи, що лише за перший тиждень лютого депозити скоротилися ще на 10 млрд грн, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками двох перших місяців року може становити близько 100 млрд грн.

Сезонність?

Богдан Данилишин також частково погоджується із версією про "сезонність".

"Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. В січні натомість надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення", - пояснює економіст.

Приблизно так само пояснюють січневу статистику щодо депозитів і у Фонді гарантування вкладів.

Зокрема, як заявила заступниця директора-розпорядника фонду Ольга Білай, відтік вкладів є традиційним сезонним явищем, характерним для цього періоду і в попередні роки. В інший час у банківській системі навіть під час війни відбувається зростання кількості вкладів - не в останню чергу завдяки тому, що на час воєнного стану вони на 100% гарантовані державою.

А останні дані Нацбанку, наведені у лютневому огляді банківського сектора, свідчать: за 2023 рік обсяги гривневих коштів фізичних осіб на банківських депозитах збільшилися на понад 20%.

То через що іще, крім сезонності, вони почали знижуватися на початку 2024?

Мобілізація по-новому та інші законодавчі ініціативи?

Кінець 2023 і початок 2024 відзначилися кількома ініціативами уряду та парламенту, запровадження яких може посилити контроль держави над доходами та рахунками громадян, а то й взагалі означатимуть їх блокування.

Про одну із таких ініціатив згадав Данило Гегманцев, який припустив, що відтік депозитів міг бути пов'язаний з новим законопроєктом про мобілізацію.

Зокрема, йдеться про норми щодо блокування банківських рахунків "ухилянтів". При цьому голова фінансового комітету парламенту одразу ж наголосив: ці норми не будуть підтримані.

Оприлюднюючи дані про рекордне скорочення банківських вкладів під час війни Данило Гетманцев відзначив, що загалом ця тенденція – хоч і з меншими обсягами – властива першому місяцю року.

"Ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було, наприклад, на початку 2015 року або 2022 року", - написав він у Телеграм.

Проте графік, наведений депутатом у тому ж повідомленні, свідчить, що такого відтоку вкладів з банків, наприклад, минулого року не було – попри масовані російські атаки на енергетику та блекаути. А от на початку 2022 – перед російським вторгненням – гроші забирали з банків так само активно, як і цього року.

Втім, економісти та оглядачі, коментуючи відтік депозитів, звертають увагу, що посилення контролю чи блокування не обов’язково може бути пов’язано із мобілізацією до війська. Натомість може йтися про економічну чи податкову мобілізацію, задля якої держава може захотіти більшого контролю за рахунками громадян.

Наприклад, уряду вже довелося спростовувати плани оподаткувати усі карткові перекази громадян, начебто передбачених Національною стратегією доходів. Але "осад" залишився.

Оглядачі також звернули увагу і на повідомлення Нацбанку про запропоновані зміни до правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, серед яких і можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них. Це дозволить повністю ідентифікувати особу, яка має рахунок в банку, - а отже і проконтролювати, звідки вона отримує кошти і куди переказує.

"Наприклад, якщо людина здає квартиру, то цей дохід має оподатковуватись. Квартиранти, як відомо, в багатьох випадках перераховують гроші на картку", – пояснив ТСН можливі наслідки запропонованих змін економіст Олег Пендзин.

Поки що це лише плани, але навіть їхня наявність у влади і те, що подібні ініціативи продовжують з'являтися, може впливати на бажання українців "світити" свої доходи на банківських рахунках.

Втім, вони можуть керуватися і більш зрозумілою та перевіреною десятиліттями криз і нестабільності тактикою – перевести гривню у валюту.

Купівля валюти?

"Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту", - припускає Богдан Данилишин.

Тобто, на початку 2024 населення та бізнес зняли зі своїх банківських рахунків гривні та купили на них долари та євро. Людям так звично зберігати від знецінення зайву копійку на "чорний день", а бізнесу валюта потрібна для імпорту.

Данилишин звертає увагу на ще один рекорд - у січні 2024 чисте придбання готівкової іноземної валюти населенням (різниця між продажем та покупкою) становило рекордні 0,9 млрд доларів. Економіст пояснює: бажання обміняти гривню на долари посилилося з грудня - після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги. Та й курс долара почав зростати з кінця минулого року.

Одночасно більше валюти потрібно і бізнесу. У січні 2024 Україна імпортувала товарів на понад 5 млрд доларів, що на 1% більше 2023, - але тоді довелося терміново завозити велику кількість генераторів та іншого енергетичного обладнання, нагадує Богдан Данилишин.

Загалом, за даними Державної митної служби, у 2023 році Україна імпортувала майже удвічі більше, ніж експортувала. А у 2024 вартість імпорту може зрости й через проблеми з проходженням товарів на західних кордонах України, передусім із Польщею.

Як заявили в Асоціації ритейлерів України (RAU), блокада кордону з боку Польщі змушує шукати альтернативні маршрути для імпорту, що збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Це призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів, кажуть в RAU. Більша вартість (і вищий курс долара та євро, які також почали зростати з початку року) вимагає більше коштів.

Просто треба гроші?

За всіма цими міркуваннями не варто відкидати і найпростіше пояснення: людям просто потрібні гроші.

За опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року 57% українців оцінювали економічну ситуацію в країні як погану, і понад третина так само погано оцінювали матеріальний стан своєї родини. Кожен десятий каже, що ледве зводить кінці з кінцями.

Втім, ці показники навіть трохи покращилися порівняно із груднем 2023, і нині є приблизно на тому рівні, що були до війни.

Але відповідаючи на запитання, як змінився матеріальний стан родини від початку російського вторгнення, 58% опитаних кажуть, що він погіршився.

А у січні 2024 частка тих, хто вважає, що ситуація в українській економіці ще більше погіршиться, зросла до 33%. Рік тому таких було 23%. Погіршення для власної родини очікує кожен четвертий.

Ще у 2022, за оцінками Світового банку, за межею бідності опинилося близько 7 млн українців, а рівень бідності зріс із 5,5% до 24%. Водночас в Інституті демографії підрахували, що у 2023 році до 20 мільйонів українців із 30-31 млн, які нині перебувають на підконтрольній Україні території, живуть у бідності і на менш ніж 5000 грн на місяць.

Джерело: ВВС

 




Схожі новини: