Незламність — на листівках і конвертах: у Запорізькій області відомий філателіст відвідував поштові відділення і на лінії фронту

Переглядів: 435

29 лютого 2024 22:00

Незламність — на листівках і конвертах: у Запорізькій області відомий філателіст відвідував поштові відділення і на лінії фронту фото

Понад два місяці у Запорізькій області перебуває відомий український філателіст, автор низки філателістичних проєктів Олександр Канівець, який 26 квітня 2022 року розпочав Всеукраїнську історичну естафету «Незламний, нескорений козацький дух українського народу».

Вона є унікальною: Олександр Володимирович відвідує у областях найбільш патріотичні населені пункти, пов’язані з історією національно-визвольного руху, державотворенням Української держави.

На­сам­пе­ред, його ці­кав­лять пам’ят­ні міс­ця, дош­ки, що сто­су­ють­ся ви­дат­них ді­ячів ук­ра­їнсь­кої на­ції, і відповідні монументи. Він їх фо­тог­ра­фує та роз­мі­щує на кон­вертах. Готує поліграфію, все офі­цій­но до­ку­мен­тує, мар­ки га­сить у міс­це­вих відділеннях зв’язку. Контрольні примірники передає керівникам територіальних гро­ма­д або да­рує міс­це­вим му­зеям.

Олександр Канівець розпочав естафету зі східних областей України - Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької. На сьогодні пан Олександр, за його словами, об’їхав 19 областей.

Ми зустрілися з Олександром Канівцем на 670-й день його подорожі Україною. У Запоріжжя він приїхав 22 грудня минулого року. Весь цей час мешкає в шелтері "Центр допомоги Запоріжжя", де і відбувалася наша бесіда.

- Коли розпочалася велика війна, як не показати у мистецько-творчому аспекті, безперервно, як єдине ціле, велич України і українського народу? - говорить Олександр Володимирович. - Звідки ця любов до свободи. Звідки цей фундамент, основи нашої незламності, нескореності. Звідки цей козацький дух. Всеукраїнська історична естафета «Незламний, нескорений козацький дух українського народу», що зараз проходить - це найвищий рівень мистецького фронту України.

Поставив собі за мету проїхати всю Україну. Щоб показати її як єдине ціле, не можна ж проїхати 3-4 області і все. Тому планую, що естафета триватиме ще місяців 8.

Роботи виходять такі унікальні, що навіть сам не очікував, що зможу таке створити. Тому що це на майбутнє — на 30, 50, 100 років - для нашого українського народу.

До речі, до цієї естафети Олександр Володимирович кілька разів об’їхав Україну з різними заходами національного чи міжобласного рівня. У 2021 році з виставкою побував у Запоріжжі. Вона проходила в краєзнавчому музеї.

Першу філателістичну експедицію під назвою «Україна — День Незалежності» Олександр Канівець провів у 2008 році. Тоді були випущені державні художні марки, присвячені 24 областям, Автономній Республіці Крим, містам Києву та Севастополю. Їх було показано на буклеті як єдине ціле. Тоді філателіст об'їхав кожну область України, погасив марки на місцевих поштамтах. Так була створена експозиція майбутньої виставки. Завершилася ця поїздка підняттям державного прапора на Говерлі.

У 2011 році, до 150-річчя перепоховання Кобзаря, згідно з Шевченковим «Заповітом», уперше був здійснений міжнародний поштовий похід-реквієм «Останнім шляхом Кобзаря». Олександр Канівець тоді проїхав від Санкт-Петербурга до Канева, точно за маршрутом, яким везли тіло Тараса Шевченка на перепоховання.

- Після проголошення Незалежності України це була перша кругла дата. І це був момент істини - показати велич Шевченка і останній шлях видатного українського поета із Смоленського кладовища Санкт-Петербургу до Чернечої (Тарасової) гори в Каневі, на якій геній, пророк українського народу, української нації знайшов свій вічний спокій - розповідає філателіст. - Я проїхав шляхом траурної процесії. І це було зроблено вперше за 150 років (в кожному населеному пункті українець робив погашення на спеціально підготовлених конвертах із сумлінно дібраними тематичними зображеннями та марками. - Авт.).

З Санкт-Петербургу до Москви процесія їхала залізницею і я так їхав. А вже з Москви до Києва вона рухалася поштовим трактом кіньми, а я їхав бусом. У Києві домовину з тілом Шевченка, накриту червоною китайкою, студенти Київського університету з лівого берега несли на Поштову площу. У каплиці Свято-Воскресенського монастиря поета відспівували. А 20 травня пароплавом “Кременчук” з Києва труну повезли в Канів.

- Пане Олександр, але по Дніпру вже дуже давно не ходять пасажирські пароплави. Як же ви добиралися?

- Домовився за катер, так і проїхав. У Каневі прийшов в Успенський собор у центрі міста, там стояла домовина. Звідти почав оформлювати матеріал. 22 травня, в день 150-ї річниці перепоховання, оформлював їх погодинно. 9 година — Успенський собор, 14.00 — люди зібралися на Чернечій Тарасовій горі. До місця поховання Шевченка йшов, звичайно, пішки, не раз ходив, там кілометрів 5-7.

Людей в той день зібралося дуже багато, тисяч 15-20, з усієї України приїхали. Була патріотична хода у вишиванках, дуже приємно було це все бачити.

- Повернемося до історичної естафети «Незламний, нескорений козацький дух українського народу». У Запорізькій області ваше перебування добігає кінця. Де вдалося побувати?

- Почав з селища Приморське Василівського району, там остання пошта перед тимчасово окупованою територією. Їздив майже два тижні, оформив там (конверти з марками) Василівку, Енергодар, Кам’янку-Дніпровську, Дніпрорудне, Мелітополь. Потім переїхав в Оріхів. Там оформлював також Роботине, Токмак, Молочанськ, Приазовське, Приморськ, Бердянськ і Пологи.

В Оріхові пошта на лінії фронту. Приміщення, де поштове відділення було до початку великої війни, зруйноване. Воно тепер знаходиться в підвальному приміщенні — в маленькій кімнатці стоять буржуйка, генератор, все оббито гіпсокартоном. Дівчата тримаються, треба їм віддати шану. У це місто їздив разів 10. Їздив з матеріалами, технологічно все оформив.

- А чим ви їздили? Ще й, напевне, були без засобів захисту?

- Маршруткою. Бронежилета і каски у мене, звісно, не було. Я був як сіра мишка, щоб не привертати до себе увагу. В Оріхові мене поселили в приватний будинок. У чоловіка дві собаки і три кота. Собаки мене обнюхали і признали за свого.

Їздив також у Гуляйполе, там поштове відділення зруйноване. Як розповідав начальник пошти, був недоліт, переліт, а потім попали і все зруйнували. Там ще є село Успенівка. Так цікаво, що ці населені пункти обслуговує відділення №50 Запоріжжя. Тобто в Гуляйполі та Успенівці збирають поштову кореспонденцію, привозять в Запоріжжя, ставлять календарний штемпель 50-го відділення зв’язку, штрихкод і відправляють.

- Слухайте, а вам не страшно було їхати у населені пункти, які ворог постійно обстрілює?

- Мистецтво потребує чого? Пожертви (посміхається).

Також Олександр Володимирович оформлював матеріали у поштових відділеннях, які розташовані у смт Комишуваха, селах Преображенка та Таврійське.

У Запоріжжі Олександр Канівець закарбував для історії кілька пам’ятних місць. На унікальній поштовій листівці під аркою “Запоріжжя — колиска державності” (напис - “площа Фестивальна, м. Запоріжжя”) зображені відомі атамани, ватажки козацько-гайдамацького руху України Іван Богун, Іван Сірко, Іван Гонта і Іван Підкова.

- Це унікальна робота, це Космос, сам не думав, що таке зроблю, - ділиться Олександр Володимирович. — Сам себе перевершив! Мало того, що в дорозі, в екстремальних умовах, так ще й створити карт-максимум! Це карточка, яка показує максимум марки і розкриває тему. На пошті придбав марки. Вони погашені. Зображені і портрети отаманів. Це називається карт-максимум.

А на конверті на честь Запоріжжя можна побачити монумент “Честі і гідності” у парку Перемоги, присвячений Героям Небесної Сотні. Його відкрили вже під час повномасштабної війни. На конверті — штемпель, проставлений 20 лютого — в день, коли ми вшановуємо пам”ять полеглих героїв.

На поштовій листівці відображений мурал “Янгол-охоронець”, який його автор Данило Якименко зобразив на будівлі шелтеру “Центр допомоги Запоріжжя”, де весь цей час проживає Олександр Канівець. На ній 20 лютого проставлені поштовий штемпель, печатка шелтера, штамп виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Також виготовлений конверт “Залізний трон Сходу” на площі Свободи, зображена і пам’ятна дошка на честь визволення січовими стрільцями Олександрівська 16.04 1918 року.

Хортицю філателіст закарбував для історії 54-метровим флагштоком з національним прапором. Щоб погасити марку і поставити поштовий штемпель, пан Олександр збирався відвідати відділення Укрпошти №17, яке розташоване на острові Хортиця.

- Тут дуже багато нюансів, - ділиться знаний філателіст. - Треба все тримати в голові, щоб не збитися. Один шанс із 365 оформити матеріали день в день з пам’ятною датою. Щодня безперервно виготовляється поліграфія, кожного дня купується маркована продукція. А вона з січня подорожчала на 30%, як і поштові послуги.

Варто зазначити, що патріотичну естафету Олександр Канівець робить за рахунок власної пенсії. А ще набрав кредитів на 700 тис. гривень. Але вважає Всеукраїнську історичну естафету «Незламний, нескорений козацький дух українського народу» своєю місією. Тому збирається і далі їздити областями України, аж поки не побуває в усіх.

Сьогодні пан Олександр відвідав Вільнянськ, а завтра планує всі контрольні примірники своїх унікальних філателістичних шедеврів передати представникам Запорізької міської ради. 1 березня його шлях проляже далі — у Дніпропетровську оболасть.

Матеріали історичної естафети ляжуть в основу його книги з однойменною назвою. Як заз­на­чає Олександр Канівець, це — рі­вень ук­ра­їнсь­кої фі­ла­те­лії, ана­ло­гів яко­го ще не бу­ло.

Фото Миколи Городенського




Схожі новини: