Незламні люди: у Запоріжжі родини загиблих героїв допомагають ЗСУ

Родини загиблих у російсько - українській війні запоріжців допомагають ЗСУ через волонтерський центр «Солдатський привал».

Вже 8 років волонтерський центр «Солдатський привал» очолює Галина Гончаренко, яка в зоні АТО втратила свого старшого сина Михайла Гончаренка. Військовослужбовець 93 окремої механізованої бригади Михайло Гончаренко героїчно загинув 23 липня 2014 року біля села Лозове (Бахмутський район). Терористи із засідки обстріляли колону військових. Михайло знаходився першій машині в колоні, отримав важке поранення, його довезли до лікарні, але там запоріжець, на жаль, помер.

На честь захисника країни у Запоріжжі назвали вулицю у Вознесенівському районі, яка раніше називалася «вулиця Панфілівців».

Після загибелі Михайла Галина Гончаренко стала волонтерити — збирати, передавати та відвозити допомогу військовослужбовцям. Спочатку в АТО/ООС, а останні майже два роки їхній "екіпаж Білого Слона" (Галина Гончаренко, Людмила Волтер та Олег Бобрицький) доставляє важливі та необхідні військовим речі  підрозділам на багатьох напрямках. За плечима  екіпажу - понад 200 поїздок!

У «Солдатського привалу» дуже багато друзів — як в Україні, так і за кордоном, які допомагають виконувати замовлення військових. Серед небайдужих — і родини, які втратили своїх синів на цій кривавій війні. Це, зокрема, Олена Суржикова з чоловіком, Жанна Ісмаілова, про яких Галина Гончаренко написала на своїй сторінці у фейсбуці.

«Вітаю шляхетне панство! Я зараз дуже банальну річ вам, панове, скажу. Та я впевнена, що з цим погодиться кожен! Зараз, в ці лихі та важкі часи війни наша Україна тримається саме на Людях - на їх силі, незламності, впертості, мужності та любові!

Пані Олена Суржикова з чоловіком, як і я, втратили на цій війні старшого сина... На цьому фото, на жаль, немає пані Жанни Ісмаілової, її син теж загинув минулого року. Родина Суржикових передає гроші на потреби бійців, я купую дрони, генератори, прилади нічного бачення (та ін.), і вожу все це багатство на фронт до підрозділів(вже дев'ять років...). Пані Жанна Ісмаілова пече для бійців хліб, смачнющі кекси, піклується про поранених, та малює такі чудові картини...

Ми не опустили плечі попри страшну втрату та горе! Нам є за що боротись з думками про своїх синів, нам є за кого помститися... У кожної з нас є величезне прагнення допомогти, та додати свою частку, всі свої сили - до Перемоги.

Я знаю, скільки зараз горя в багатьох родинах. Любі мої, рідні, навіть в своєму болю ми - страшенна сила! Єднаємось, та працюємо разом, допомогаємо та підтримуємо наших захисників, та - один одного! Слава Українцям!», - написала мама загиблого героя Галина Гончаренко.