Через терни кримінального процесу: які маніпуляції вигадують нардепи, щоб не скасовувати "правки Лозового"

Переглядів: 301

17 листопада 2023 17:55

Через терни кримінального процесу: які маніпуляції вигадують нардепи, щоб не скасовувати правки Лозового фото

8 листопада Єврокомісія (ЄК) рекомендувала розпочати переговори про вступ України до ЄС. Ця рекомендація йшла "у пакеті" зі звітом на понад 150 сторінок з низкою вимог до української владі, які мають наблизити нас до омріяного членства.

Серед ключових "антикорупційних" вимог – демонструвати успіхи у притягнені до відповідальності у справах про топкорупцію. Що повністю відповідає думці українців, третина з яких називає боротьбу з корупцією найбільшою перевагою членства в ЄС. 

Свою роль у появі цієї рекомендації точно зіграли нещодавні закриття кількох гучних проваджень. Це справи НАБУ і САП стосовно олігарха Коломойського, справа "короля контрабанди" Альперіна та один з епізодів справи Роттердам+.

Причина "загибелі" цих справ – існування так званих "правок Лозового". Необхідність їх скасування ЄК також рекомендує у звіті, вимагаючи усунути "штучні перешкоди" у притягненні до відповідальності за корупцію та переглянути норми щодо строків слідства. 

Потрібні для скасування "правок Лозового" законопроєкти №10100 та 10062-2 — вже давно зареєстровані. 

Тепер після звіту ЄК Рада не матиме шансів не скасувати "правки Лозового". Проте агенти проросійських настроїв у Парламенті на кшталт депутата Бужанського продовжать дурити колег і суспільство, вигадуючи маніпуляції про начебто корисність "правок Лозового". 

Головна мета – максимально затягнути розгляд законопроєкту. І поки "правки Лозового" не скасовані – кількість закритих корупційних справ буде рости. 

Аби ці маніпуляції остаточно розвіяти – говоримо фактами. Для цього Центр протидії корупції (ЦПК) проаналізував законодавство і практику європейських країн, а також США і Великої Британії. 

Маніпуляція 1. "Строки слідства є у всіх цивілізованих країнах. "Правки Лозового" потрібні, щоб правоохоронці працювали швидше"

"Правки Лозового" обмежують строк розслідування ДО підозри. Тобто до того, як правоохоронці звинувачують у порушенні конкретних осіб . Після нещодавніх змін – для корупційних справ цей максимальний строк проведення досудового розслідування – 30 місяців у воєнний стан та 18 за загальних умов.

Обмеження розслідувань ДО підозри – це чисто українське кримінально процесуальне "ноу хау".

Адже в розвинених країнах рахувати строки розслідування починають вже ПІСЛЯ предʼявлення обвинувачень конкретним фігурантам. 

У рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), як і в практиці країн ЄС, керуються поняттям "розумних строків", а не конкретних часових лімітів для слідчого чи прокурора. Обрахунок розумних строків починається з моменту істотної взаємодії з підозрюваним. Тобто з часу, коли правоохоронці зібрали достатньо доказів, щоб офіційно вказати на конкретну особу, яку збираються притягувати до відповідальності або, наприклад, затримали таку особу. Процес збору доказів до цього моменту не обмежений жодними строками.

У США та Великій Британії взагалі немає строків досудового розслідування. Акцент робиться на строки у суді, а час на розслідування необмежений. Головне – якість розслідування, а не його швидкість.

Інший підхід у Норвегії, Естонії, Латвії та Німеччині. Тут закон визначає, що досудове розслідування має бути проведено в найкоротші строки. Але знову ж таки – це строки без жодного детального уточнення будь-яких меж. 

У законодавстві Австрії, Болгарії, Польщі та Чехії визначені строки досудового розслідування, але з моменту пред'явлення підозри (як це було в Україні до "правок Лозового"). А збіг строків не є обов'язковою підставою для закриття провадження. 

Аналіз показує, що в жодній цивілізованій країні світу слідчих та прокурорів не дисциплінують суворими строками. Тим паче ніхто не намагається змусити їх "працювати швидше" завдяки введенню строків досудового розслідування і не закриває справи, якщо такий строк збіг. 

Чому? Бо це елементарно не працює. Адже якщо правоохоронець не мотивований і не хоче розслідувати справу, то наявність обмеженого строку йому лише на руку. Він обов’язково пропустить цей строк, а ще й може візьме за це хабар. Адже це залізобетонний і простий метод поховати справу. Але для слідчих і прокурорів, які працюють на результат і з якими домовитися не вдається, обмеження строків розслідування точно не допомагають. 

Маніпуляція 2. Скасування "правок Лозового" – це порушення прав людини. Бо так людина може бути постійно "на гачку" у правоохоронних органів

Як вже вказано вище, у більшості країни діють строки розслідування ПІСЛЯ обвинувачення фігурантів. Логіка у тому, щоб слідство щодо людини не тривало безкінечно, адже це обмежує її права. 

На думку народних депутатів, навіть коли такі фігуранти не отримали обвинувачення, вони можуть "страждати" від тиску правоохоронців у вигляді обшуків та інших слідчих дій. 

Проте це чиста брехня. По-перше, до офіційної підозри до людини не можуть застосовувати запобіжні заходи та арештовувати майно. Це все відбувається лише після підозри. І проти збереження строків ПІСЛЯ підозри ніхто не заперечує.

По-друге, якщо у правоохоронців є мета тиснути через обшуки, то строки до підозри так само жодним чином не зарадять. Адже для чистого тиску наявних строків у півтора роки цілком достатньо. А якщо і цього замало – недоброчесні правоохоронці завжди можуть зареєструвати нову справу. 

По-третє, в кримінальному процесі фактично кожна слідча дія, в тому числі ДО підозри, проводиться за рішенням суду. І саме суд встановлює часові ліміти на виконання таких дій. 

Висновок простий – запобігати тиску треба не обмеженням строків слідства і закриттям справ, а реальними реформами БЕБ, ДБР, Нацполіції і СБУ та очищенням судової системи. 

Маніпуляція 3. Без строків досудового розслідування ми ризикуємо не дотриматися меж визначених ЄСПЛ "розумних строків", а отже ризикуємо постійно програвати справи в ЄСПЛ

Як ми вже зазначали, ЄСПЛ справді визначає, що розслідування має бути проведено "у розумні строки". Проте "розумні строки" є оціночним поняття і ЄСПЛ не надає чітких меж цього "розумного строку". 

У кожній окремій справі ЄСПЛ застосовується індивідуальний підхід до визначення, чи порушено цей принцип. На це впливає багато чинників, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків тощо. 

Головне: в практиці ЄСПЛ міститься конкретне вираження, коли ці "розумні строки" мають початися і закінчитися. Так, відлік перебігу строку кримінального провадження починається з моменту пред'явлення офіційного обвинувачення (підозри) або іншої істотної взаємодії з особою (теж затримання). Тобто підрахунки строків з часу пред’явлення підозри (як це було до "правок Лозового") повністю узгоджуються із практикою ЄСПЛ.

Маніпуляція 4. Скасування "правок Лозового" можуть надалі оскаржити в Конституційному Суді. Адже це звужує права обвинувачених та підозрюваних

Після того, як у 2020 році Конституційний Суд визнав "неконституційним" електронне декларування, коментувати таку маніпуляцію можна лише з іронією. Нагадаємо, що тоді Раді довелося повертати всі скасовані норми назад. 

Проте навіть якщо уявити таке рішення вже реформованого КСУ – жодної легітимної аргументації тут не існує. Адже "Правки Лозового" ніяк не розширили права підозрюваних, обвинувачених чи інших учасників процесу. Натомість вони змінили процесуальний порядок та його елементи. 

Водночас вже сьогодні "правки Лозового" застосовують не до всіх видів злочинів. 

З самого початку їх не поширили на злочини проти життя та здоров’я, хоча на практиці і такі справи закривають за строками. А в серпні цього року парламент скасував дію "правок Лозового" до злочинів проти миру і безпеки. Адже під загрозою було закриття 98 тисяч злочинів росіян. 

Водночас справи про зґвалтування та вбивства продовжують закритвати за "правками" і надалі. Як і справи про топкорупцію, де "так важливо врятувати "своїх". 

Нагадаю, у справах про корупцію найчастіше потерпілим є держава. Держава – це всі ми, кожен громадянин, який платить податки.

Тож чи не варто парламенту та Конституційному Суду нарешті поміркувати не про корупціонерів та вбивць, а про права потерпілої сторони? 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Автори: 

Олена Щербан, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції

Олександр Гвяздовський, юрист Центру протидії корупції

Джерело: Українська правда




Схожі новини: