Олександр АНДРУЩЕНКО: Зайвий шанс

Поетичним рядком 

Знов зустрінемось ми на кордонах любові,
Тільки вже не наївні і прості, як колись.
Зазирну в твої очі ясні, бурштинові,
Увійду в твою долю, як запрошений гість.

Увійду і залишусь, немов так і треба.
Тільки ти затремтиш біля серця мого.
Будемо ми кохатись в саду просто неба,
І здригнуться дерева, ніби скаче могол.

Віддамо всі борги, що віддати повинні
Одне одному за довгий час самоти.
Ми потрапили в пастку якійсь плутанині.
Ниє серце і є відчуття гіркоти.
 
Знов зустрінемося. Я це знаю напевно.
Хай там буде весь світ взагалі проти нас.
Ми с тобою кохались колись так шалено.
Провидіння повинно дати нам зайвий шанс.