Олександр АНДРУЩЕНКО: Ніжність

Поетичним рядком 

 
Твоїх повік повільний рух в промінні,
І твої пальці біля моїх вуст.
Ми в насолоді вільні і невільні
Серед наївності омріяних спокус.

Милують небо промені світанків,
Ховаючи останні із зірок.
Нас щастя зустрічають полустанки,
Поєднуючи долі ланцюжок.

Торкаємось у захваті серцями,
Зливаємося водами струмка.
Кохаємось солодко, до нестями.
В моїй руці тремтить твоя рука.

Ми не втрачаємо у долю віри.
Як сяють очі серед шовку вій!
На білих крилах летимо у вирій,
Де нас чекають почуття нові.