Пустий і в руїнах: головна редакторка газети розповіла про враження від поїздки в рідний Оріхів

У квітні 2023 року головна редакторка газети “Трудова слава” Світлана Карпенко разом зі своєю командою відновила випуск друкованого видання Оріхівської громади.

Керівниця ЗМІ стала однією з героїнь проєкту “ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни” – це цикл матеріалів, які підготувала команда Національної спілки журналістів України за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.

Днями у Запоріжжі за участі першого секретаря НСЖУ Ліни Кущ пройшла презентація проєкта і серед інших відеосюжетів учасники заходу побачили і відеоінтерв’ю зі Світланою Карпенко. А після перегляду послухали і виступ колеги.

Відновили випуск

У минулому році останній номер газети “Трудова слава” вийшов 26 лютого. Мав вийти 24 лютого, але початок збройної агресії рф затримав випуск на два дні.

– Ми зверстали її 24-го, уже на 25-е, але її аврально довелося переробляти. Новий варіант відправили в друкарню, але далі все – вакуум. «Укрпошта» була паралізована. У нас нічого не ходило, не можна було дістатися до Більмака, щоб доставити той тираж, – розповіла головна редакторка. - Готувати наступний номер вже не було сенсу.

Коли  виїжджали з Оріхова, ми не знали, як буде. Розумієте, ми всі люди, ми не знали, як жити далі. Коли ти виїжджаєш, все вміщається в дві сумки. Збиралися швидко. Найбільший страх був — що місто окупують.

У них (росіян — Авт.) є вся база. Дзвонили, пропонували співпрацю. Я зрозуміла, що треба виїжджати. У моїй родині склалися такі обставини… Чоловіку було зле, ми були змушені виїхати. Також почали виїжджати мої колеги.

Мої журналісти – а нас троє – всі виїхали. Наймолодша — в Львівську область, решта знаходяться у Запоріжжі. Ми просто перейшли на свої сторінки у соціальних мережах. Тільки один ветеран-журналіст, наш фотокореспондент, залишився. Він пенсіонер, живе неподалік нашої редакції. Часом приходить, щоб побачити, що там тепер.

За словами Світлани Карпенко, до зими про випуск газети мови не було. А потім вона побачила, як колеги відновлюють випуски газет після деокупації територій. Працюють у важких умовах, але випускають газету.

“Дивимося: до Оріхова влада доїжджає, рятувальники. Якщо ці люди можуть туди заїхати, чому не можна привезти газету? Отримала підтримку запорізького Центру журналістської солідарності, за що я дуже вдячна.

Кошти були - НСЖУ надала ще у квітні 2022 року. Ми їх не роздали. Ми вірили, що ось-ось повернемося в редакцію і почнем працювати. Але час йшов, все затягувалось. Було прийнято рішення, що будемо працювати дистанційно.

Коли  у Запоріжжя приїжджав голова НСЖУ Сергій Антонович Томіленко, ми з’їздили в Оріхів і зрозуміли, що газета точно потрібна людям, які продовжують жити на цій території під постійними обстрілами. У квітні вийшов перший номер. Тепер є невеличка періодичність, виходимо двічі на місяць. Сьогодні вже є 8 спеціальних випусків газети.

Місто спорожніло

У п’ятницю (1 вересня. - Авт.)з’їздили в Оріхів, відвозили тираж. До речі, газета сьогодні розповсюджується по всім 5 громадам, де нас читали раніше.

Коли  приїхали в Оріхів,  побачила, що місто спорожніло. Минулі рази там було життя, люди приходили у пункт незламності. Сьогодні це пусте місто. В центрі все розбите: музей краєзнавчий, Будинок культури, Укртелеком, центр зайнятості, Укрпошта. Центр — це руїна. Коли це бачиш, це просто жахливо. На жаль, вдалося поспілкуватися з одиницями.  Ця пустинність, знаєте, це не передати словами...

У редакції - вікон немає, стелі впали, дверей немає. Немає нічого, все втрачено. Головне, що ми працюємо і маємо підтримку. Якби не підтримка НСЖУ, ми не мали б такої можливості відновити випуск газети.

Владі до нас діла немає. Допомагають розповсюджувати, за це дякую. Якби ще й фінансово... З інформацією дуже складно. Ніби й не відмовляють, але якщо навіть й домовишся за інтерв’ю, то не факт, що воно буде. Раніше у Пологівському районі виходило сім газет, зараз одна наша. Чому б не скористатися можливістю донести до людей інформацію?

Але попри все працюємо. Головне наше завдання — показати мешканцям громад, що життя продовжується. Що люди не сидять склавши руки — вони працюють, волонтерять. Показуємо військових — що думають про мову, про життя мирних громадян. Будемо продовжувати і далі.

Світлана Карпенко стала однією з 24 керівників ЗМІ, яких Національна спілка журналістів України нагородила знаком народної пошани «Хрест громадянських заслуг». Нагороду їй вручила перший секретар НСЖУ Ліна Кущ.