Надзвичайно потужна стрічка: у Запоріжжі презентували важкий фільм про минуле, яке прийшло у сучасність

У кінотеатрі Довженка відбувся спеціальний показ стрічки «Будинок "Слово". Нескінчений роман», яку представляла народна артистка України Ніна Набока.

Планувалося, що у Запоріжжя приїде і режисер стрічки Тарас Томенко, але він за сімейними обставинами не зміг, тому обговорення фільму з глядачами проводила дуже яскрава акторка театру і кіно, володарка кінопремії «Золота дзига» Ніна Набока, яка зіграла роль кухарки тітки Варі.

Проєкт художнього фільму став одним з переможців конкурсу від Держкіно України та отримав державне фінансування, що покрило половину витрат на виробництво, його створення підтримав також БФ «Солідарність».

Кінострічка, вона чорно-біла, розповідає історію українських письменників доби Розстріляного відродження, яких збирають під одним дахом та намагаються змусити працювати на благо системи.

Він про покоління мешканців будинку «Слово» для літераторів у Харкові у 1920-1930-і роки. Покоління, яке згодом стане відоме як Розстріляне відродження. Покоління, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та яке було знищене здебільшого під час великого сталінського терору.

Почесними гостями показу стали голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук, яка, до речі, деякий час працювала директором кіноконцертного залу імені Довженка, та голова Запорізької ОДА Іван Федоров, який перед початком показу вручив Ніні Набоці великий букет розкішних квітів.

Офіційна частина розпочалася з хвилини мовчання, яку оголосили в пам'ять про загиблих захисників України.

Вітаючи шанувальників вітчизняного кіно, серед яких були представники громад, у тому числі і з окупованих територій, Іван Федоров зазначив, що часто можна почути: «кіно - не на часі», «зйомки фільмів — не першочергова зараз справа».

«Моя чітка свідома позиція, що такі фільми мають увійти у шкільну та університетські програми. Для того, щоб і сьогоднішньому поколінню, і що найголовніше - майбутнім поколінням ми показували через що проходить наша нація, як викарбовується свідомість та національний дух українців. І саме тому я вважаю вкрай необхідним те, що буде відбуватиметься сьогодні», - підкреслив Федоров.

Неймовірна українська акторка Ніна Набока зіграла вигаданого та дуже колоритного персонажа — тьотю Варю. Вона була кухаркою та готувала для письменників, які жили в будинку «Слово». З одного боку проста працівниця кухні є уособленням непереборного народного гніву, а з іншого — символом народної мудрості.

Ніна Набока передала від киян вітання «колисці українського козацтва» та незламним запоріжцям та сказала декілька слів про стрічку та її актуальність. Характеризуючи картину, яку представляє у Запоріжжя, акторка зазначила: «Дуже тяжкі спогади того минулого, яке прийшло до нас сьогодні».

- Війна почалася не в 2022-му, не в 2014-му, вона почалася раніше - з Батурина, з 33-го року, коли нас морили голодом, коли понад 3000 дівчат віком від 14 років потопили в колимських болотах, щоб не народжувалися українці.

І зараз нам дуже важко. Я думаю — ми вистоїмо! Козацький дух не знищити! Не вийде! Слава України! - так закінчила своє привітальне слово народна артистка України.

В інтерв“ю місцевим ЗМІ перед показом Ніна Набока розповіла, що картина знімалася 12 років.

- Спочатку це був документальний фільм. А що значить збирати достовірні матеріали? Скільки архівів було знищено! По краплинці збирали, - розповіла Ніна Набока. - Дякуючи режисеру Тарасу Томенку, який просто віддався цій картині. Після документальної стрічки вирішили зробити художній фільм. Є кілька художніх, збірних, образів — мій, головного ворога Акімова, моєї племінниці. А решта — прообрази.

Фільм чорно-білий, отакі страшні сцени, вони на яскравому фоні не дивляться. Це дуже хороше рішення. Глядачі в цьому переконаються.

Я граю тітку Варю, просту жінку з села, яка приїхала харчувати письменників і поетів. Вона не знала хто такі письменники, що це за професія, але добре знала, що таке добро і зло.

Вона єдина стала на захист письменників, себе не пожаліла, знаючи, шо від енкаведістської машини не втечеш. Вона пішла на смерть — отруївши енкаведіста.

Це прообраз нашого українського народу. Свободолюбива, смілива жінка, яка пішла в бій з системою. Зараз ця роль дуже заграла! Я нею дуже пишаюся1

За переконанням акторки, цей фільм “треба було дивитися вчора, треба дивитися сьогодні і обов’язково треба дивитися завтра”.

- Щоб зрозуміти з яким страшним ворогом ми маємо справу. Бо багато людей не знають історії нашої країни. А ми повинні знати усі страшні сторінки! Українці дуже постраждали від радянської навали, чи не в кожній сім’ї є втрати.

Ніна Набока розповіла, що у неї вже були зустрічі з глядачами у Львові, Луцьку.

- Сприймають добре, особливо молодь, - ділиться “тітка Варя”. - Фільм йде дві години. Включають світло, дивлюся, усі заплакані. Значить, дійшов фільм. Молодь приходить з питаннями, цікавиться. Я з Донбасу родом. Тепер усе аналізую. Згадую, як нас зі Львова вчителька приїхала викладати українську мову. Ми не знали, хто такий Бандера, але чули, як на неї казали “бандерівка”. А потім школа раз — і стала російською, повиганяли українських вчителів. Тепер аналізуєш, як це все було. Треба усім йти і дивитися цю стрічку!

Після показу стрічки, Ніна Набока поспілкувалася з шанувальниками  вітчизняного кіно, які прийшли в кіноконцертний зал імені Довженка.

Відгуки про фільм

• Це справжнє художнє кіно, яке варто подивитися усім, хто цікавиться нашою непростою історією та яскравими особистостями української нації.
• Це багатопланова стрічка. У ній чимало деталей, метафор і символів. Фільм захоплює не лише через постійну напругу, цікавість сюжету та харизматичність його героїв, а й через мимовільне бажання розгадувати його зашифровані послання. Це надзвичайно потужна стрічка. Не поверхнева чи прохідна, а цілісна, важлива і вчасна.

Фото авторки і Сергія Личкатого