Дані про знищене та пошкоджене майно. Чому реєстр досі закритий?

Які складнощі для бізнесу виникають через відсутність відкритих даних про пошкоджене і знищене під час війни майно?

Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) – це важливий інструмент для забезпечення збору, обліку, обробки та зберігання інформації про всю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації, а також даних про відновлювальні роботи. 

Система вже дозволяє акумулювати відомості про пошкоджені та знищені об'єкти різного типу, вносити акти обстеження комісій з фіксацією рівня пошкодження споруд, збирати та обробляти заяви про знищене та пошкоджене майно, інформацію про власників такого майна. Незважаючи на це та всупереч закону, інформація та дані у РПЗМ досі закриті.

Це спричиняє низку практичних проблем. Пропонуємо розглянути, яких саме.

Проблема 1. Недотримання вимог закону

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624 (далі – Порядок), Держателем РПЗМ є Мінінфраструктури, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням ведення та функціонування РПЗМ, зокрема: забезпечує оприлюднення інформації Реєстру пошкодженого та знищеного майна у формі відкритих даних відповідно до закону "Про доступ до публічної інформації".

В Порядку зазначається, що інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, є відкритою і загальнодоступною, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, інших персональних даних та інформації з обмеженим доступом. 

Оприлюднення публічної інформації з РПЗМ та формування наборів даних для розміщення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". 

Передача публічної інформації з Реєстру пошкодженого та знищеного майна до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних відбувається не рідше, ніж один раз на тиждень шляхом інформаційної взаємодії.

Програмні засоби ведення РПЗМ повинні забезпечувати можливість отримання та/або передачі даних в процесі електронної інформаційної взаємодії: з Єдиним державним веб-порталом відкритих даних – про оприлюднення встановлених наборів даних про кількість пошкодженого та знищеного майна, у розрізі типу майна, характеру його пошкодження, населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць, дати пошкодження/знищення майна.

Таким чином, у відповідності до чинного законодавства Міністерство відновлення зобовʼязане відкрити дані з Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна.

Проблема 2. Відсутність можливості у постраждалих перевіряти інформацію

За окремою інформацією, сьогодні понад 300 тис. зруйнованих та пошкоджених об’єктів. На місця для фіксування пошкоджень та руйнувань об’єктів нерухомості повинна прибути комісія за участі представників органів місцевого самоврядування складати відповідні акти обстеження. 

Якщо до житлових будинків Комісія прибуває відносно оперативно, то до промислових об’єктів та об’єктів нерухомості, які належать бізнесу, це робить дуже неохоче. 

Як розповів підприємець із Запоріжжя Максим Дрозденко, акт обстеження одного з приміщень "Запоріжжя-млин" він отримав через кілька місяців. У ньому йшлося про те, що треба замовити обстеження будівлі у ліцензованої організації і та має оцінити збитки. 

Згодом департамент ЖКГ міськради таки замовив це обстеження. "Три місяці робили акт за результатами, в якому написали, що будівлю пошкоджено і дуже добре було б ліквідувати її аварійність. Бо плити висять і можуть когось вбити. Цього міська рада робити не хоче, бо так гроші вкрасти значно складніше", – каже Максим Дрозденко.

За підрахунками підприємця, на відбудову може піти близько 50 мільйонів гривень. "Все, чого я можу добитися, це рішення про стягнення збитків з росіян, а потім чекати на репарації", — каже підприємець.

Журналісти подали запит до міськради, щоб отримати Положення про роботу комісії. За документом, комісія має протягом трьох робочих днів повідомляти власникам, що по їх квартирам чи іншій нерухомості буде проведено технічне обстеження або оприлюднювати це рішення на сайті міськради. 

Проте на сайті відповідного підрозділу не існує, а люди, з якими спілкувались журналісти, про цю норму теж не знають.

Натомість у разі відкриття РПЗМу власники приміщення зможуть перевіряти наявність обстеження їхньої нерухомості у разі руйнувань та пошкоджень та продовжувати господарську діяльність.

Разом з тим, постраждалі зможуть відстежувати рішення про виплату постраждалим. Це дозволить перевіряти можливе дублювання фінансування та рішення комісій про здійснення виплат. 

Таким чином, доступ до РПЗМ забезпечить захист прав та інтересів тих, чиє майно було пошкоджене. Відкритість системи дозволить переконатися громадянам у тому, що процес фіксації руйнування та пошкоджень здійснюється справедливо.

Проблема 3. Перешкоди у залученні інвестицій

Бізнес, який планує інвестувати у відбудову, також має великий інтерес у доступі до РПЗМ. Їм важливо знати, на які об'єкти досі не виділялись кошти, щоб скласти ефективний бізнес-план для інвестицій та прийняти відповідне рішення. 

Прозора відбудова є важливою не тільки для бізнесу, але і для економічного розвитку та відновлення громад. 

Проблема 4. Зниження довіри до Міністерства

Прозорість і відкритість в управлінні процесом відбудови є ключовими складовими будь-якого сучасного урядового підходу. Міністерство відновлення анонсувало відкритість даних у РПЗМ ще в серпні 2022 року.  

Тоді Мінвідновлення під час робочих груп аргументувало, що реєстр залишається ненаповнений. Спроможності ОМС по збору руйнувань обмежені з огляду на значні масштаби руйнувань по всій країні. 

Навесні 2023 року розпочалась програма є-Відновлення, яка запустила процес компенсації за пошкоджене та знищене майно. Ще наприкінці 2023 року нас запевняли, що дані будуть опубліковані. 

Проте, за останньою інформацією, на заваді стали силові органи, які вбачають небезпеку у відкритих даних РПЗМу. 

Обмежений доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна не тільки зменшує довіру до уряду, але й не дозволяє громаді бути активним учасником процесу відбудови. 

Таким чином, забезпечення доступу до інформації для всіх зацікавлених сторін сприятиме ефективному, справедливому та успішному процесу відбудови та відновлення житлової, транспортної та соціальної інфраструктури, яка постраждала внаслідок військової агресії. 

Відкриття Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідає законодавству та регулюванням, які зобов'язують оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних, сприяє процесам відшкодування збитків та інвестиціям у відбудову, а також підвищує довіру до уряду.

СЕРГІЙ МИТКАЛИК

голова правління ГО "Антикорупційний штаб"

Джерело: Економічна правда