Особливості транспортування лежачих пацієнтів без свідомості та вимоги до реанімобілів

Транспортування лежачих хворих, особливо тих, хто знаходиться без свідомості, є складним і відповідальним процесом. Від правильної організації перевезення залежить не тільки комфорт пацієнта, але й часто його життя. У цій статті ми розглянемо ключові моменти, на які потрібно звернути увагу при транспортуванні лежачих пацієнтів, вимоги до реанімобілів, а також поради щодо безпеки.

Важливість правильного транспортування

За статистикою, значна кількість ускладнень та травм у лежачих хворих виникає саме під час транспортування. Це може бути пов'язано з недотриманням правил фіксації пацієнта, використанням невідповідного обладнання чи транспорту, відсутністю кваліфікованого супроводу. Тому дуже важливо ретельно підходити до організації перевезення та дотримуватися всіх вимог.

Можливі ризики при неправильному транспортуванні:

• Травми, переломи через відсутність фіксації

• Пролежні, особливо у місцях кісткових виступів

• Порушення дихання, гіпоксія

• Зупинка серця

• Погіршення загального стану

Щоб уникнути цих небезпек, потрібно чітко дотримуватися протоколів транспортування лежачих хворих.

Етапи перевезення

Підготовка до транспортування

Перш ніж перевозити пацієнта, необхідно оцінити його загальний стан, провести огляд. За необхідності надати невідкладну допомогу, стабілізувати життєві показники. Якщо планується тривале перевезення, перед цим слід годувати хворого легкою їжею.

Обов'язковим є надійна та комфортна фіксація пацієнта на ношах чи каталці. Для цього використовують спеціальні ремені, вакуумний матрац. Голова, шия та хребет мають бути добре зафіксовані для уникнення травмування. Також перевіряють наявність усіх необхідних документів, медикаментів, обладнання для надання допомоги в дорозі.

Перевезення

Найкращим варіантом для перевезення хворих у Львові, особливо у тяжкому стані, є реанімобіль. Це спеціально обладнаний автомобіль, в якому є все необхідне для підтримки життєдіяльності та надання екстреної допомоги. Під час руху лікар чи фельдшер постійно моніторить стан пацієнта, показники пульсу, тиску, сатурації.

Рух автомобіля має бути максимально плавним, без різких гальмувань та прискорень. Звуковий сигнал слід використовувати лише у крайніх випадках. Салон повинен бути добре освітлений для можливості огляду пацієнта.

Передача хворого

Після прибуття до місця призначення пацієнта обережно переміщають на каталку або лікарняне ліжко. При цьому фіксуючі ремені не знімають до повного перекладання. Лікар, який супроводжував хворого, передає його разом з документацією черговому персоналу лікарні. Обов'язково вказуються всі дані щодо стану пацієнта та наданої в дорозі допомоги.

Вимоги до реанімобіля

Транспортування хворих у тяжкому стані повинно здійснюватися у спеціально обладнаних автомобілях. Реанімобіль типу С пристосований для перевезення пацієнтів у критичному стані.

Він має бути оснащений наступним обладнанням:

• Апарат ШВЛ з можливістю регулювання параметрів вентиляції

• Дефібрилятор

• Монітор для відстеження ЕКГ, пульсу, АТ, сатурації

• Пульсоксиметр, капнограф

• Відсмоктувач

• Інфузомати для введення ліків

• Кисневі балони з редукторами та зволожувачами

• Необхідний запас медикаментів, інструментів, витратних матеріалів

Усе обладнання повинно мати автономне живлення і бути надійно закріплене для уникнення зсувів під час руху.

Салон реанімобіля має бути просторим, з додатковими сидіннями для медперсоналу. Носилки мають легко трансформуватися для надання потрібного положення тіла хворому. Має бути система клімат-контролю для підтримки оптимальної температури.

Керувати реанімобілем повинен досвідчений водій, який пройшов спеціальну підготовку з екстреного водіння. Він має добре знати маршрут, правила дорожнього руху, вміти оперативно реагувати на різні ситуації.

Рекомендації щодо безпеки

Щоб перевезення лежачого хворого було максимально безпечним, необхідно:

1. Ретельно зафіксувати пацієнта ременями, при потребі використати вакуумний матрац.

2. Забезпечити прохідність дихальних шляхів, за необхідності провести інтубацію.

3. Налагодити надійний венозний доступ.

4. Простежити, щоб усе обладнання в салоні було надійно закріплене.

5. Моніторити основні показники життєдіяльності протягом усього часу транспортування.

6. Мати запас кисню з розрахунку більше ніж на час у дорозі.

7. Забезпечити комфортний мікроклімат у салоні.

8. Підтримувати словесний контакт з пацієнтом, якщо він у свідомості.

9. Бути готовим до можливих ускладнень та екстрених ситуацій.

10. Дотримуватися правил інфекційного контролю.

Отже, транспортування лежачих пацієнтів без свідомості вимагає злагодженої роботи кваліфікованої команди, спеціального оснащення та чіткого виконання протоколів. Найкращим варіантом для перевезення таких хворих є реанімобіль, що відповідає усім сучасним вимогам.

Дотримання правил безпеки, ретельна підготовка та постійний моніторинг стану пацієнта - запорука успішного транспортування. Це дозволяє мінімізувати ризики та ускладнення, а також покращує прогноз подальшого лікування та реабілітації хворого.