Чому у заможній Південній Кореї найнижча народжуваність дітей у світі

Переглядів: 283

2 березня 2024 18:51

Чому у заможній Південній Кореї найнижча народжуваність дітей у світі фото

Єджин готує обід для подруг у своїй квартирі на околиці Сеула.

Поки вони їдять, одна з жінок відкриває на телефоні старий мем з мультяшним динозавром. "Будь обережним, – каже динозавр. – Не дай собі вимерти, як ми".

Жінки сміються.

"Це і смішно, і сумно, адже ми знаємо, що можемо стати причиною власного вимирання", - каже Єджин. 30-річна телепродюсерка не має сім'ї, живе сама і почувається щасливою.

Ні вона, ні її подруги не планують заводити дітей. Вони належать до дедалі більшої спільноти жінок, що обирають бездітне життя.

Ні родини, ні дітей, ні сексу: чому молоді кореянки уникають стосунків

Чи змінюють чайлдфрі суспільні норми

У Південній Кореї найнижча народжуваність у світі, яка продовжує падати, досягаючи нового рекорду щороку.

Нові статистичні дані покажуть, що у 2023 народжуваність знизилась ще на 8% до 0,7. Тоді як для стабільного відтворення населення потрібен сумарний коефіцієнт у 2,1.

Якщо ця тенденція збережеться, то до 2100 року населення Кореї, за оцінками, скоротиться вдвічі.

Проблема національного масштабу

Насправді народжуваність падає у всіх розвинених країнах, але не так критично, як у Південній Кореї.

І прогнози фахівців не радують.

За 50 років кількість працездатного населення країни скоротиться вдвічі, громадян, які зможуть служити у війську - на 58%, і майже половина людей будуть старше 65 років.

Це настільки погано для економіки, пенсійного фонду й безпеки, що південнокорейський уряд оголосив у країні "надзвичайний стан".

Протягом майже 20 років уряди, що змінювали один одного, витрачали на цю проблему чималі гроші – 379,8 трлн вон (286 млрд доларів).

Пар, що мають дітей, підтримують фінансово: від щомісячної допомоги до субсидованого житла та безплатного таксі. Держава також покриває лікарняні рахунки і навіть процедури ЕКЗ, але тільки подружжям.

Втім фінансові стимули не спрацювали, і політики шукають "креативніші" рішення: від нянь з Південно-Східної Азії за нижчу зарплату до звільнення від військової служби чоловіків до 30 років, що мають трьох дітей.

Самі ж корейці звинувачують політиків у тому, що вони не дослухаються до думок молоді, особливо жінок, і не враховують їхні потреби.

Протягом року ми подорожували країною і спілкувались з жінками, щоб зрозуміти причини їхньої відмови від материнства.

Автор фото, Jean Chung

Підпис до фото,

Єджин каже, що застрягла у "безперервному робочому циклі"

Коли Єджин було 20 років, вона вирішила жити сама, кинувши виклик соціальним нормам.

А п'ять років тому вирішила не виходити заміж і не народжувати дітей.

"У Кореї важко знайти чоловіка, який би порівну розділив хатню роботу й догляд за дітьми, — розповіла вона. — А самотніх матерів засуджують".

У 2022 році лише 2% дітей у Південній Кореї народилися поза шлюбом.

"Безперервний робочий цикл"

Тож Єджин вирішила зосередитись на телевізійній кар’єрі, яка, як вона стверджує, не залишає часу для виховання дитини. Зараз Південна Корея є країною з найтривалішим робочим тижнем серед усіх розвинених країн.

Єджин працює з 9 до 18, але каже, що зазвичай не виходить з офісу раніше восьмої. Доводиться також працювати понаднормово. Повернувшись додому, вона має час тільки на прибирання чи зарядку перед сном.

"Я люблю свою роботу, вона приносить мені стільки задоволення, - каже жінка. - Але працювати в Кореї - важко, це безперервний робочий цикл".

У вільний час Єджин змушена вчитися, щоб покращити робочі навички. "У корейців такий підхід: якщо ти постійно не розвиваєшся, то відстанеш. І цей страх невдачі змушує нас працювати вдвічі більше", - пояснює вона.

"Іноді на вихідні я ходжу на вітамінні крапельниці, просто щоб набратися сил і повернутися на роботу в понеділок", - невимушено додає вона, ніби це звичайне заняття для вихідних.

Єджин, як і інші жінки, з якими я спілкувалась, боїться: якщо візьме декретну відпустку, то не зможе повернутися до роботи.

"Компанії таємно тиснуть на жінок з дітьми, змушуючи їх звільнятись", — бідкається вона і додає, що так вчинили з її сестрою і двома ведучими новин.

"Я надто багато знаю"

Одна 28-річна жінка, яка працювала у відділі кадрів, розповіла, що бачила людей, яких змусили звільнитись чи не підвищили після декретної відпустки. Цього було достатньо, щоб переконати її ніколи не народжувати.

У Південній Кореї і чоловіки, і жінки мають право на річну відпустку поки дитині не виповниться 8 років. Але у 2022 році лише 7% батьків використали частину своєї відпустки порівняно з 70% матерів.

Автор фото, Jean Chung

Підпис до фото,

Стелла каже, що її спосіб життя не дає можливості мати дітей

Кореянки – найосвіченіші серед жінок у країнах ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Втім у цій країні найбільший гендерний розрив в оплаті праці та вищий рівень безробіття порівняно з чоловіками.

Це, за словами дослідників, свідчить, що жінкам доводиться обирати між кар'єрою і родиною. І все частіше вони обирають кар'єру.

Я познайомилася зі Стеллою Шин у дитячому клубі, де вона викладає англійську п'ятирічним дітям.

"Подивись, які вони милі", — щебече вона. Але у свої 39 власних дітей Стелла не має. З її слів, це не було спеціальним рішенням.

Вона одружена вже шість років, і вони з чоловіком хотіли дитину, але були настільки зайняті роботою й розвагами, що час минув. Тепер її спосіб життя робить материнство "неможливим", визнає жінка.

 "Матерям доводиться кидати роботу, щоб повністю присвятити себе дитині у перші роки життя, а для мене це занадто. Я люблю свою кар'єру і дбаю про себе".

У вільний час Стелла відвідує уроки танців.

Коли я запитала, чи може вона розділити відпустку з догляду за дитиною з чоловіком, вона відмахнулася.

"Це схоже на те, коли я прошу його помити посуд, а він завжди щось зробить не так. Я не можу на нього покластися".

Але навіть якби вона й хотіла кинути роботу чи поєднати сім'ю і кар'єру, це, за її словами, неможливо, бо вартість житла в країні - надто висока, і вони не можуть собі це дозволити.

Більша частина корейців мешкають в столиці Сеулі, що створює там величезний попит на квартири.

Стеллу та її чоловіка поступово відтісняють все далі від столиці, у сусідні провінції, і вони досі не можуть купити власне житло.

Рівень народжуваності в Сеулі впав до найнижчого в країні - 0,55.

Втім, недоступне житло є проблемою у всьому світі, але в Південній Кореї це відчувається особливо гостро.

Немало коштує й освіта.

З чотирьох років дітей зазвичай відправляють на безліч дорогих позакласних занять – від математики й англійської до музики і тхеквондо.

Ця практика настільки поширена, що відмова від неї розглядається як приречення дитини на невдачу, що немислимо в гіперконкурентній Кореї. Це зробило цю країну найдорожчою у світі для виховання дітей.

Дослідження 2022 року показало, що лише 2% батьків не платили за приватне навчання своїх дітей, а 94% заявили, що це - фінансовий тягар.

Вчителька Стелла дуже добре це розуміє. Вона спостерігає, як батьки витрачають до 890 доларів на дитину щомісяця, хоча багато з них не можуть собі це дозволити.

"А без занять діти відстають, - пояснює Стелла. - Коли я поряд з дітьми, є бажання мати власного малюка, але я знаю надто багато про цю ситуацію".

Є й ті, що настільки постраждали від жорсткої системи освіти, що не хотіли б цього своїм дітям.

32-річна Мінджі зізнається, що її дитинство було нещасливим.

"Я все життя вчилася: спочатку, щоб вступити в гарний університет, потім, щоб скласти іспити на посаду держслужбовця, а потім, щоб отримати свою першу роботу у 28 років".

Вона згадує дитячі роки, проведені в класах до пізньої ночі. Дівчина мріяла стати художницею, але зубрила математику, яку люто ненавиділа.

"Мені доводилося постійно змагатися не для того, щоб здійснити свої мрії, а просто для того, щоб жити звичайним життям. Це було так виснажливо".

Тільки зараз, у 32 роки, Мінджі почувається вільною і може розважатися. Вона любить подорожувати і займається дайвінгом.

Вона не хоче наражати свою дитину на страждання, які пережила сама.

"Корея - не те місце, де діти можуть жити щасливо", - підсумувала жінка. Її чоловік хотів би дитину, і вони постійно сварилися через це, але він зрештою прийняв її бажання.

Депресія як соціальне явище

У Чонген Чон двоє дітей: семирічна донька й чотирирічний син.

"Я думала, що після народження швидко повернуся на роботу", - каже жінка.

Але завадили соціальні й фінансові проблеми. Її чоловік постійно на роботі. І тягар з догляду за дітьми й домом - повністю на ній.

За останні 50 років економіка Південної Кореї розвивалась неймовірно швидко, спонукаючи жінок здобувати вищу освіту й працювати поруч з чоловіками, але ролі дружини й матері ці зміни оминули.

Розчарована Чонген почала спостерігати за іншими матерями.

"Я подумала: о, моя подруга, яка виховує дитину, у депресії, і сусідка теж. То це ж соціальне явище".

Автор фото, Jean Chung

Щоб здолати тугу, вона почала малювати комікси про своє життя й публікувати їх в інтернеті.

"Історії просто лилися з мене", - згадує жінка. Її роботи мали величезний успіх, і зараз Чонген є автором трьох опублікованих коміксів.

Вона каже, що пройшла стадію гніву й жалю. "Зараз жінки не народжують тому, що мають сміливість говорити про це".

Однак Чонген сумно, що складні умови життя позбавляють жінок щастя материнства.

А Мінджі вдячна, що має свободу дій. "Ми – перше покоління, яке може обирати. Раніше всі мусили народжувати. А зараз ми можемо не робити цього".

"Я б народила 10-х, якби могла"

А ми повертаємось до Єджин.

Втомившись від життя в Південній Кореї, вона вирішила переїхати до Нової Зеландії.

Якось вона прокинулась з усвідомленням того, що ніхто не змушує її жити в Сеулі.

Вона дізналась, які країни є лідерами за індексом гендерної рівності, і Нова Зеландія перемогла.

"Там чоловікам і жінкам платять однаково, – розповіла жінка майже недовірливо. - Тому я їду туди".

Я запитала в Єджин та її подруг, що могло б змінити їхнє ставлення до материнства?

Відповідь Мінсон мене здивувала: "Якби могла, я б народила 10-х".

"Що ж заважає?" - запитала я.

27-річна дівчина розповіла, що вона - бісексуалка і має одностатеву партнерку.

Мінсунг (праворуч) має одностатеву партнерку. Вона хотіла б мати дітей, але місцеві закони не дозволяють незаміжнім жінкам використовувати донорську сперму для зачаття

Одностатеві шлюби в Південній Кореї заборонені, а незаміжнім жінкам не дозволяють використовувати донорську сперму для зачаття.

"Сподіваюся, колись це зміниться, і я зможу вийти заміж і народити дітей від коханої людини", - каже вона.

І політики, схоже, поступово починають усвідомлювати глибину й складність демографічної кризи.

Цього місяця президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його уряд розглядатиме низьку народжуваність як структурну проблему, хоча невідомо, як це втілиться в життя.

Нещодавно я зустрілася з Єджин, яка вже три місяці живе в Новій Зеландії.

Вона розповіла про своє нове життя, друзів і роботу в пабі.

"Баланс між роботою й особистим життям значно покращився, — ділиться враженнями вона. – Тепер я можу зустрічатись з друзями не лише на вихідні, а й протягом тижня".

"І на роботі ставляться більш шанобливо. Тому мені не хочеться повертатись додому", — резюмує Єджин.




Схожі новини: