«Треба щиро молитися». Наталя Сумська розповіла, як їй живеться в умовах війни, та висловила думку, чи місце акторам на фронті

Прима Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народна артистка України Наталія Сумська в інтерв'ю Obozrevatel зазначила, що народ України «мужньо зносить надскладні випробування».

«На другому році повномасштабної війни, мені здається, люди стали більш вразливими — я це бачу. Але поза стражданням намагаються себе зайняти — роботою, книжками, господарством. Тим же театром. І так вже було — не тільки наше покоління переживало війну. Моя мама Ганна Опанасенко-Сумська покинула нас за кілька днів від початку повномасштабного наступу. Вона інколи згадувала окремі епізоди попередньої війни.

Мої рідні пережили окупацію. Хоча мені здається, сьогоднішня війна страшніша тим, що ворогом, безжальним варваром виявився найближчий сусід, що причаївся на кілька десятиліть, а тепер запустив своїх найманців на нашу землю. Уявімо, що коїться на передовій! Нам треба щиро молитися, допомагати чим можемо воїнам. Я вірю, що молитва допомагає, і знаю, що інколи не все в руках людей. Хоча і від нас у тилу багато чого залежить. У минулу війну, наприклад, люди не могли допомагати грошима, бо не було тоді сучасних можливостей для цього. Волонтерський рух — це унікальне явище, яке на наших очах рятує Україну. Прикро, що так розгулялася корупція. Крадіжки, про які говорять звідусіль. А поряд із цим люди віддають останнє. Це внутрішнє горе — і його, на жаль, чимало. І чому нам так окреслено в житті? А народ все ж продовжує спротив та мужньо зносить ці надскладні випробування», — говорить акторка.

Наталя Сумська висловила думку, чи місце на передовій акторам. «На війні, окрім суто військових, є митці, поети, музиканти, актори. На жаль, ми втратили вже багатьох. Знаєте, я інколи думаю: йде така страшна війна, а навкруг вирує життя. Працюють розважальні заклади — це так дивно. А може добре? Немає у мене відповіді. Але точно знаю, що за все добре, що зараз відбувається, маємо дякувати одним людям — військовим. Вони приходять до нас в театр. Для мене така радість, коли можна побачити їх у глядацькій залі. Бува, підглядаю за завісою в зал й одразу вирізняю дорогих гостей, глядачів у військовій формі. Щастя, коли є можливість обійняти їх», — зізналася народна артистка.