Patriot плюс F-16: формула, яка дасть змогу покінчити з авіацією РФ в українському небі

Російська авіація, яка від початку війни зазнала нищівних втрат — знову у справі зі своїми КАБАми, констатує військовий журналіст Девід Екс у колонці для The Telegraph

Російська авіація, яка від початку війни зазнала нищівних втрат — знову у справі зі своїми КАБАми, констатує військовий журналіст Девід Екс у колонці для The Telegraph. І зараз — найкращий момент для Заходу, щоб покінчити з нею.

На початку 2022 року російські ВПС були другими або третіми у світі після ВПС США і, можливо, Китаю.

Але тільки на папері. Насправді, потужна авіація, що налічує понад тисячу фронтових винищувачів і щонайменше сотню бомбардувальників, мала серйозні, але, здебільшого, невидимі недоліки. До них належать відсутність досвіду, брак ключових боєприпасів і жорстка командна структура.

Саме цими недоліками пояснюються провальні дії ВПС у перші місяці ширшої війни Росії з Україною, що розпочалася в лютому 2022 року. Однак два роки потому російські ВПС — також відомі під російською абревіатурою ВКС — із запізненням зазнали реформ, які їм слід було б провести багато років тому.

Нові російські військово-повітряні сили загартовані в боях, добре озброєні новими високоточними боєприпасами і більш гнучкі, ніж будь-коли. І це очевидно на 600-мильному фронті ширшої війни, коли російські винищувачі, що кидають потужні планувальні бомби, систематично знищують українські позиції.

Проблеми російської авіації не були очевидні в перші кілька днів широкої війни в Україні — але тільки тому, що шок від першої російської атаки змусив українську ППО збентежитися. У ті бурхливі перші дні російські винищувачі майже безкарно борознили повітряний простір України, в основному скидаючи некеровані бомби. Але потім, на початку березня, були сформовані розрахунки ППО України. Озброєні свіжою зброєю від країн-союзників, вони атакували російські літаки, що мародерствували, і збили десятки з них.

Переживши непоправні втрати, російські ВПС згорнули свої операції.

"Вилазки за лінію фронту виявилися непомірно дорогими в березні і припинилися до квітня 2022 року", — пояснив Королівський інститут об'єднаних сил у Лондоні в дослідженні, проведеному в листопаді 2022 року.

Проблема для ВКС була потрійною. Не маючи високоточних боєприпасів великої дальності, які західні ВПС — і ВПС США зокрема — використовують майже в кожному своєму вильоті, російським ВПС зазвичай доводилося спрямовувати свої літаки прямо над своїми цілями, щоб мати шанс влучити у що-небудь цінне.

Не те щоб аварійне придбання, скажімо, плануючих бомб із супутниковим наведенням сильно допомогло б навесні 2022 року. З тисяч бойових пілотів у російських ВПС лише деякі могли б зробити це — ті, хто літав краще за всіх. Винищувачі Су-34 над Сирією не мали досвіду поводження з високоточними боєприпасами.

Ба більше, російські командири суворо контролювали своїх пілотів, зазвичай доручаючи їм бомбардувати ті координати, де, за підозрами командирів, могли перебувати українські цілі. Пілотам не дозволили відхилятися від заздалегідь запланованих траєкторій польоту для пошуку і нападу на мобільні українські сили.

Пошарпані та виснажені, російські ВПС більш-менш пропустили більшу частину першого року широкої війни в Україні. Винятком були бомбардувальники ВПС, які часто запускали крилаті ракети по українських містах на відстані тисячі миль.

Але інша частина ВПС, насправді, не простоювала. Натомість вона трансформувалася. І на початку 2023 року знову повернулася в дію. Замість майже самовбивчих місій на малих висотах, їхні дедалі досвідченіші пілоти літали високо і швидко, відправляючи в українські війська крилаті планерні бомби (КАБ) із супутниковим наведенням, деякі з яких важили до 3300 фунтів, — на відстані до 25 миль. Досить далеко, щоб зменшити, хоча й не усунути, небезпеку з боку ППО України.

КАБ є грубими аналогами власних боєприпасів прямого нападу ВПС США. Вони прості, зроблені вручну і, ймовірно, не дуже точні, але в цьому немає необхідності. Недолік точності вони компенсують чистою вибуховою потужністю. "Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію", — написав український солдат Єгор Сахар.

КАБи атакували українські формування під час українського контрнаступу минулого літа, знекровлюючи бригади, які наступали, ще до того, як вони вступили в прямий контакт із російськими полками. Минулого місяця потік із сотень КАБ зруйнував українську оборону в Авдіївці, промисловому місті на сході України, що прискорило падіння міста. Зараз бомбардувальники-планувальники завдають ударів по українських позиціях у Кринках, Вугледарі, Бердичах та інших прифронтових населених пунктах.

Російські ВПС знову не просто актуальні. Тепер це незамінне для військової стратегії Кремля. Але, за іронією долі, відроджені ВПС містять у собі насіння власного руйнування. Ставши незамінними, військово-повітряні сили також стали більш завантаженими. Сьогодні вони здійснюють понад сотню бойових вильотів на день — майже стільки ж, скільки в ті самі божевільні перші дні великої війни.

Але кожен виліт піддає пілотів і літаки впливу найкращих українських засобів протиповітряної оборони західного виробництва, включно з американськими ракетами Patriot, дальність дії яких сягає 90 миль. Чим більше російських літаків буде в повітрі, тим більше російських літаків може бути збито. За 13 хаотичних днів, що закінчилися 2 березня, українські ВПС, за їхньою заявою, збили 14 російських літаків, зокрема 11 зі ста з гаком цінних Су-34.

Задушена санкціями російська аерокосмічна промисловість може виробляти лише кілька десятків нових бойових літаків на рік. Кращі, ніж будь-коли, але також більш завантажені і незахищені, російські військово-повітряні сили являють собою цінний військовий ресурс. Це також невідновлюваний ресурс. І він неухильно виснажується.

Це велика можливість для Заходу. Якщо західні країни продовжать постачати Україні Patriot та іншу ключову оборонну техніку — не кажучи вже про майбутні винищувачі F-16 — ВКС можуть бути ослаблені або навіть виснажені до точки нежиттєздатності. Це зробило б безпечнішим весь світ, а не тільки Україну.

Девiд Екс

Журналіст, письменник, кінорежисер

Джерело: Фокус