Злочини проти нацбезпеки на півдні: чому Сальдо та Балицький не отримали довічні вироки

Кого судять на Херсонщині і у Запорізькій області за злочини проти основ національної безпеки? Яке покарання за них передбачене? І за що призначають довічне ув'язнення? Які недоліки має стаття про колабораційну діяльність, і чи зважають на це правоохоронці, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

На Херсонщині за злочини проти основ національної безпеки винесли 86 вироків. З них двоє підозрюваних отримали довічне позбавлення волі за умисні злочини, повідомила у лютому «Суспільному» представниця Херсонської обласної прокуратури Марія Савицька. За її словами, кваліфікація вироку залежить від статті обвинувачення, довічне ув'язнення призначається у виняткових випадках.

Більшість із вироків винесені заочно. В середньому одна справа може бути на розгляді від 6 місяців до року. Це залежить від складності кримінального провадження та поведінки його учасників. Якщо людина іде на співпрацю, цей процес пришвидшується, зазначила представниця відомства.

За даними Херсонської обласної прокуратури, з початку повномасштабного вторгнення правоохоронці відкрили понад 1900 кримінальних проваджень за правопорушення проти основ національної безпеки, вчинених на території цієї області.

Протягом 2022-2023 років кількість вчинених кримінальних правопорушень у регіоні збільшилася у сотні разів. Це певним чином зумовило велике навантаження на кількість слідчих прокурорів, зазначили у відомстві.

Які докази шукає прокуратура?

«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, які саме дії належать до злочинів проти основ національної безпеки, і кого звинувачують у таких правопорушеннях на півдні?

Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська розповіла, що з початку повномасштабного вторгнення 588 осіб отримали підозри у вчиненні злочинів проти основ нацбезпеки, з них 353 – заочно. До суду спрямували обвинувальні акти стосовно 480 осіб.

«У нас вже були раніше такі види злочину, як державна зрада. Але у зв'язку з повномасштабним вторгненням, у наше законодавство внесено зміни до Кримінального кодексу України та криміналізовано добровільне заняття громадянином України посад у незаконних органах влади.

Це я говорю про колабораціонізм. Чим страшні ці дії? Ми говоримо про гауляйтерів окупованих населених пунктів. Їхня суспільна небезпечність, їхні дії, зайняття посад полягають в тому, що особи ці допомагають країні-агресорці створити таку вертикаль незаконних органів влади.

Головне для правоохоронних органів – це вирахувати, чи є умисел людини на завдання шкоди. Тому що в будь-якому випадку злочини проти основної національної безпеки передбачають прямий умисел людини у вчиненні тих або інших злочинних дій і розуміють настання наслідків», – пояснила працівниця прокуратури.

Херсонщина: «два довічних вироки»

Весіловська підтвердила, що винними у злочинах проти національної безпеки України на Херсонщині визнані 86 осіб, переважна більшість із них – заочно. 53 людини мають відбувати покарання у виді позбавлення волі. Довічне позбавлення волі – це найтяжчий вид покарання, таких вироків на Херсонщині – 2.

«У нас немає смертної кари. Тобто у нас є довічне позбавлення волі. Воно встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів – державної зради. Відносити сюди можна колаборантів, які вчинили дії, або прийняли рішення, які призвели, наприклад, до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків. Також за посягання на життя державного чи громадського діяча, за диверсію», – пояснила вона.

19 лютого цього року Херсонська обласна прокуратура повідомила, що до довічного ув'язнення засудили колишнього начальника херсонської виправної колонії. Також, враховуючи вчинення особливо тяжкого злочину, його позбавили звання «майора внутрішньої служби».

Прокурори довели, що з перших днів окупації Херсонщини засуджений перейшов на бік Росії. За даними слідства, він розпорядився надати безперешкодний доступ на територію колонії російським військовим, де забезпечував їм місця відпочинку та отримання медичної допомоги. Згодом він отримав посаду від окупантів. З публікацій в ЗМІ відомо, що йдеться про Євгена Соболєва, який на момент окупації очолював «Північну виправну колонію №90». Будь-яка публічна реакція або коментарі самого Соболєва відсутні.

Вікові обмеження для вироків

У листопаді минулого року вирок від українського суду отримав Володимир Сальдо, колишній міський голова Херсона, якого Росія призначила керувати окупованою частиною області.

Його визнали винним у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України. Через процедуру заочного засудження Сальдо призначили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окупаційний чиновник назвав це рішення «постановою», яке суддя начебто ухвалював під тиском.

Представниця Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська пояснила, чому Сальдо не змогли засудити до довічного ув'язнення.

«У нас законом також передбачено виключення щодо такого покарання осіб. Тобто довічне позбавлення волі не може призначатися особам, які не досягли 18-річного віку, Це також стосується вагітних жінок і осіб, які досягли 65-річного віку», – сказала вона.

«Запит на невідворотність покарання»

Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький розповів, що для жителів громади питання справедливості і покарання тих, хто співпрацював з окупаційною владою, досі є важливим. Таких людей будуть виявляти не один рік, впевнений посадовець.

Впродовж найближчих років все одно будуть виявляти ще і ще тих, хто допомагав встановлювати «руський мир»

«Безумовно, в суспільстві є величезний запит на невідворотність покарання для тих, хто в той чи інший спосіб співпрацював з окупаційною владою.

Це виклик, з яким ми зіткнулись з перших днів роботи на деокупованих територіях. Ми в межах компетенції сприяли роботі всіх правоохоронних органів, Національної поліції, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, НАБУ при проведенні стабілізаційних заходів в населених пунктах Херсонського району. Ця робота триває. Думаю, що впродовж найближчих років все одно будуть виявляти ще і ще тих, хто допомагав встановлювати «руський мир» на українській землі», – зазначив він.

Підписуйтесь на Telegram «Новин Приазовʼя», щоб отримувати достовірну та ексклюзивну інформацію про те, що відбувається на півдні.

«Бєс попутал»

До слідчих дій за потреби долучається як місцева влада, так і громадяни, каже Линецький. За його словами, серед місцевих є як відкриті зрадники, які не приховували своїх симпатій до окупантів так і «приховані агенти».

Залишки «руського миру» у Херсоні після його окупації, листопад 2022 року

«Ми їх впізнавали, надавали свідчення, що ці люди дійсно перейшли на бік окупантів під час окупації. У них фраза одна: «бєс попутал» – це мовою оригіналу. Є такі моменти, наприклад, тих, хто дрібна така, «рибка», їх затримують, з ними проводяться певні дії, а потім вони ходять по вулицях і це викликає обурення у місцевого населення. Але я думаю, що українська правоохоронна система працює зараз в той спосіб, який є оптимальний», – сказав посадовець.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«131 вирок за колабораціонізм»

Депутатка Запорізької міської ради, адвокатка Регіна Харченко розповіла «Новинам Приазов'я», яка кількість вироків є на сьогодні у цьому регіоні за злочини, пов'язані з державною зрадою і колабораційною діяльністю.

«В єдиному реєстрі судових рішень ми маємо 47 вироків саме за державну зраду. Причому тенденція така, що ці вироки почали формуватися з 2015 року. Станом на кінець лютого в реєстрі вже 14 вироків за 2024 рік.

Якщо ми говоримо про колабораціонізм, то станом на сьогодні у нас 131 вирок. Причому топова кількість це саме 2023 рік – 95 вироків за колабораційну діяльність. Чому така велика кількість? Одразу поясню. Тому що є 7 частин колабораційної діяльності, різні види. Станом на 2024 рік у нас 35 вироків, причому вже починають притягувати до відповідальності. В більшості випадків це якраз-таки посадовці, правоохоронці, представники судової системи, які перейшли на бік ворога», – каже Харченко.

«Проблема зі свідками»

Процедура заочного засудження може ускладнюватися тим, що для неї також є важливою участь свідків, інформації з відкритих джерел для суду може бути недостатньо, каже адвокатка.

Російські військові в окупованому Мелітополі, травень 2022 року

«Правоохоронним органом не так складно зібрати сукупну кількість доказів стосовно телеграм-каналів, інтерв'ю, якихось публікацій, інформацій зі ЗМІ країни-окупанта. Тобто все це долучається, збирається. Єдине в чому складність – завжди потрібні свідки. І це мають бути свідки, які є першоджерелом», – каже вона.

За її словами, у 2022 році багато таких свідків було на судових процесах. Це зокрема були люди, які виїхали з ТОТ, але які були безпосередніми свідками тих чи інших дій, які вчиняла та особа, що притягується до відповідальності за державну зраду чи за колабораційну діяльність.

«От зі свідками тут є певні складнощі. Тому що не завжди вони залишаються на території міста Запоріжжя, можуть виїхати в інше місто. З одної сторони, начебто, в таких справах є певний пул публічної інформації, який можна зібрати і можна надати суду, але цього буде недостатньо, тому що треба шукати інші докази, які передбачені Кримінальним кодексом», – зауважила Харченко.

Балицький отримає ще один вирок?

У червні минулого року суд у Запоріжжі заочно засудив Євгена Балицького – Росія призначила його керувати окупованою частиною Запорізької області після захоплення регіону. Окупаційному чиновнику заочно присудили 15 років ув'язнення і заборону обіймати посади в органах української влади. Балицький назвав це рішення «фейковим».

Регіна Харченко пояснила, чому окупаційний чиновник отримав саме такий вид покарання.

Поки Балицького ніхто за державну зраду не притягував до відповідальності

«По пану Балицькому є зараз в реєстрі три відкритих судових провадження. Одне з них безпосередньо стосується вироку, який вже вступив у законну силу. Цей вирок не по державній зраді. Тобто поки Балицького ніхто за державну зраду не притягував до відповідальності.

Його притягували до відповідальності за іншою статтею Кримінального кодексу – «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України». Його обвинувачують в тому, що він почав співпрацювати з окупаційними органами влади – це стаття за колабораціонізм, а також що він організував та забезпечував проведення псевдореферендуму. На той момент, можливо, слідство мало безумовно достатню кількість доказів, щоб притягнути його до відповідальності саме за цією статтею», – пояснила вона.

За словами адвокатки, по ще одному провадженню обвинувачем виступає Офіс генерального прокурора України.

«Мені відомо, що саме Офіс генерального прокурора України займається спеціалізовано і центрально отакими справами по державній зраді, воєнним злочинам, геноциду, це їхня компетенція. Тому я думаю, що незабаром – у 2024 році ми побачимо ще один вирок Балицькому», – зазначила вона.

«Недосконалі закони»

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк розповіла, що, на думку правозахисників, стаття про колабораційну діяльність не є досконалою. Вона не враховує аспект тривалої окупації територій.

Це тривалий шматок життя і людям потрібно виживати на цій території

«Вона була прийнята на самому початку повномасштабного вторгнення з такою якоюсь певною превентивною метою для того, щоб застерегти людей на окупованій території від співпраці з державою-агресоркою й окупаційними адміністраціями. Але вона не враховує умови тривалої окупації.

Це тривалий шматок життя і людям потрібно виживати на цій території. Російська Федерація не бариться з тим, щоб встановлювати там свої порядки, які змушують цих людей підлаштовуватися, щоб вижити, вчиняти ті дії, які можуть бути за нашим законодавством, розглянути як співпрацю з державою-агресоркою», – зауважила правозахисниця.

Правоохоронна система в Україні зараз досить завантажена, каже експертка. Важливо, щоби подібні справи ретельно розглядалися в судах, і судові процеси не були поверховими.