“Путін заявить, що НАТО вступило в війну”: Жданов розповів, навіщо Росія провокувала Польщу ракетами та коли може вдарити знову

Внаслідок російської атаки є жертви та серйозні руйнування цивільної інфраструктури.

Росія завдала чергового масованого удару по Україні 7 лютого. Під ударом опинилися Київщина, Дніпропетровщина, Миколаїв, Харків, Львівщина та Івано-Франківщина. Польща під час обстрілу піднімала авіацію на перехоплення російської ракети, яка була за 20 км від кордону, але останньої миті змінила курс.

Навіщо президент країни-агресорки Володимир Путін провокує Польщу, куди цілила Росія та які засоби використала, а також коли може завдати наступного удару, в коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.

Ракетний удар Росії по Україні 7 лютого: що відомо

Атака Росії по Україні 7 лютого, за словами Олега Жданова, була типовою. Вона була організована хвилями — спочатку ворог застосував “Шахеди”, потім – крилаті ракети, далі – балістичні ракети.

“Знову ж таки підгадали таким чином, що “Шахеди” й ракети майже одночасно досягли цілей. Принаймні це відчувалося в Києві та Київській області. І потім через певний проміжок часу ще був удар балістичними ракетами”, – розповів військовий експерт.

Всього Росія застосувала 64 повітряні цілі для атаки по Україні. З них 44 збили українські Повітряні сили. А 20, на жаль, досягли своїх цілей.

Наслідки атаки по Києву 7 лютого / Фото: Київська міська військова адміністрація

“Збили майже всі крилаті ракети, тільки три ми “пропустили”. Із 29 запущених було 26 крилатих з авіації – це Х-101, Х-555, і три “Калібри”. До речі, доволі давно РФ їх не використовувала. Це ракети морського базування. Вони їх запускали з акваторії Чорного моря, з району Новоросійська. Тобто кораблі далеко не відходять від бази. Вийшли, випустили і сховалися знову на базі. З 20 дронів 15 збили. Чотири балістичні ракети Х-22 ми не змогли збити. Три балістичні ракети “Іскандер-М” теж не змогли збити. І п’ять керованих зенітних ракет С-300”, – розповів Олег Жданов.

Росія запускає балістичні ракети по тих регіонах України, де немає засобів ППО, здатних їх збивати. Саме тому такі результати у зведенні, пояснив військовий експерт.

“Patriot у нас мало – три комплекси, і один SAMP/T. Тому ми не можемо покрити всю територію України”, – розповів Олег Жданов.

Куди цілила Росія під час атаки 7 лютого

Географія ракетних ударів була дуже широкою, каже військовий експерт. Під ударом опинилися Харків, Дніпропетровщина, Миколаїв, Київщина і західні регіони України: Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська області. Крім того, за допомогою ракет Росія намагалася спровокувати Польщу – країну НАТО.

“Тому що ракети йшли курсом на Польщу, а в останню мить відвернули і вдарили по об’єктах на території України. Це була комбінована атака – постраждали інфраструктурні об’єкти, підприємства, енергетичні об’єкти. Цей ракетний удар я би охарактеризував як тиск на Україну. М’яко кажучи, тиск. А взагалі-то геноцид для примушення нас із вами до капітуляції. Вчора Путін інтерв’ю давав Карлсону (скандальний американський журналіст і телеведучий, пропагандист Такер Карлсон – ред.). Так він так і сказав, що вони будуть “планомірно добиватися переговорів з Україною”. Я так розумію, що будь-яким шляхом, зокрема ракетними ударами. Ось ми і отримали”, – каже Олег Жданов.

Росія провокувала Польщу ракетами: навіщо це Путіну

За словами військового експерта, Путін провокує Польщу ракетами, щоб знову легітимізувати себе на світовій арені і змусити Захід вступити з ним у переговори.

“Якщо НАТО зіб’є російську ракету, Путін заявить, що НАТО вступило в війну. Росія вважатиме, що вони прийняли бойове зіткнення. Саме тому країни-партнери, особливо члени НАТО, благають нас не застосовувати їхнє озброєння проти Росії на її території. Тому що РФ буде вважати це прямим бойовим зіткненням з НАТО, а також, що НАТО офіційно вступило у війну з РФ”, – каже Олег Жданов.

Тоді, за його словами, війна автоматично стає світовою, а це саме те, чого хоче досягти Путін.

“Якщо війна світова, якщо НАТО вступає у війну, на думку Росії, то переговори Путіна з ким будуть організовуватися? Вже не з президентом Зеленським. А з Байденом, Макроном, Шольцем, Сунаком. Тобто з першими особами країн-членів НАТО. Цього він і хоче досягти. Себе знову легітимізувати на світовій арені та змусити Захід вступити з ним в переговори. А далі він уже буде диктувати свої умови”, – розповів військовий експерт.

Коли Росія може завдати наступного масованого удару: Жданов назвав дати

Річниця повномасштабного вторгнення 24 лютого 2024 року – це ще один привід, щоб завдати масованого ракетного удару по Україні. Однак, на думку Олега Жданова, чим ближче буде дата голосування на президентських виборах у Росії, тим більша вірогідність того, що відбуватимуться атаки.

“Знову ж таки підкріпляючи мою думку словами Путіна в інтерв’ю, що вони очікують від нас пропозицій до переговорів. Він сказав, що вони ніколи не відмовлялися і чекають на переговори з Україною. Але ми ж розуміємо, на яких умовах – фактично капітуляції. Путін підкреслив, що вони проводять “планомірну денацифікацію”, “демілітаризацію” України. Знищили, як Путін сказав, 90% зброї, яку надав Захід тощо”, – розповів Олег Жданов.

Наслідки атаки по Києву 7 лютого / Фото: Київська міська військова адміністрація

Військовий експерт вважає, що цього року річниця вторгнення відійде на другий план, як звичайна дата, яку Росія може використати як причину для завдавання ударів.

“Тут треба до виборів президента Росії, щоб не було негативу, щоб був лише позитив, лише перемоги і таке інше. Путін хоче показати своєму електорату і світовій спільноті, що, як він каже, “операція йде за планом”. І вони готові воювати стільки, скільки треба, поки не досягнуть власної мети”, – каже Олег Жданов.

Скільки ракет накопичено в Росії

Військовий експерт нагадав, що, за даними української розвідки, Росія виробляє до 100 ракет різного типу на місяць.

“Фактично три тижні була перерва від останнього масованого ракетного удару. 64 засоби вони сьогодні використали, з них ракети – 44. Це половина місячної норми. Фактично те, що вони виробили за ці три тижні, вони витратили. Але у них ще є запас, як знову ж таки каже наша розвідка. Приблизно на складах накопичено до 900 ракет різних типів”, – розповів Олег Жданов.

Масовані атаки до 100 ракет: чи здатна Росія на це зараз

Військовий експерт каже, що сьогодні Росія вже не має можливості завдавати масованих ударів по Україні, використовуючи близько 100 ракет, як це відбувалося протягом 2022 року.

“Це дуже важко. Тому що, наскільки я розумію, вони не лише кількістю ракет обмежені, а й кількістю засобів їхнього застосування. Сьогодні десять літаків вони піднімали в повітря для того, щоб запустити 29 крилатих ракет повітряного базування. Це фактично по три ракети на літак. Хоча за штатним розкладом Ту-95 може брати щонайбільше десять ракет. Таке більш-менш бойове навантаження у нього – вісім ракет”, – розповів Олег Жданов.

Це саме те, що ми спостерігали 2022 року – по шість-вісім ракет росіяни чіпляли на кожен борт і тоді завдавали масованих ударів, застосовуючи по 80-90 ракет.

“А сьогодні вони вже не можуть так. Три ракети на літак – це передусім говорить про спроможності самого літака. Тобто двигуни вже не можуть підняти повне бойове навантаження”, – каже військовий експерт.

Нагадаємо, кількість поранених у Києві внаслідок ракетного удару 7 лютого зросла до 40 осіб. Ще четверо людей загинули.

У середу, 7 лютого, Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений проєкт №10449 про посилення мобілізації без правок. Однак, далеко не всі народні депутати та українці задоволені законопроєктом в цілому та окремими його положеннями. 

ТСН.ua зібрав гучні реакції на законопроєкт про мобілізацію. 

Новий проєкт має корупційні ризики — Антикорупційний комітет ВР

Антикорупційний комітет ВР наполягає на зміні трьох ризикованих пунктів до другого читання. Серед ключових норм, які наполягатимуть змінити: 

Демобілізація: мають бути чіткі строки та умови. Наразі законопроєкт передбачає, що після 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію — однак не вказано, коли його мають підписати. Це може породити вибірковий підхід.

Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю: депутати вимагають чітке формулювання — “одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи — відстрочка для одного доглядача” і контролювати це засобами реєстру військовозобов'язаних, але не “кошмаренням” осіб із інвалідністю вимогою додаткових довідок.

Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету, неявку до ТЦК за повісткою, тощо: має бути справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і “не помічання” інших.

Голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна наголосила, що висновок передали на опрацювання оборонному комітету. 

“Порушує права громадян” — омбудсмен

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував законопроєкт №10449, який має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам у галузі прав людини, але має низку суперечливих норм.

Які положення, на думку Лубінця, є суперечливими:

Нормативний казус є в питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього у встановленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) “на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання”;

У законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, наголошує омбудсмен, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Ці зміни суперечать Конституції України;

Також у проєкті передбачено обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя;

В новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку.

Однак наступного дня, 7 лютого, омбудсмен закликав проголосувати за урядовий проєкт. Як він пояснив, ввечері 6 лютого відбулася термінова нарада з міністром оборони Рустемом Умєровим. На зустрічі, зокрема обговорили оновлений законопроєкт про мобілізацію. 

Чому документ називають “совковим” — нардеп Арʼєв

Деякі народні обранці, зокрема Володимир Ар'єв, називають ухвалений 7 лютого проєкт про мобілізацію “совковим варіантом”.  На його думку, влада в нашій державі наразі “копіює “кращі” радянські та російські традиції в питанні мобілізації”.

“Стандартами цивілізованого світу там і не пахне”, — написав нардеп на сторінці у Facebook.

“Величезна солянка змін, куди вписали все” — нардепка Бобровська

Народна депутатка Соломія Бобровська прокоментувала ухвалений у першому читанні законопроєкт про мобілізацію та зауважила, що це “величезна солянка змін, куди вписали все, що ліпиться до купи, і все, що ні”. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

“Частина ідей дійсно хороші і мають право на життя, але є низка питань, які є принциповими для держави і на які досі немає відповідей”, — зазначила вона.

Бобровська також додала, що сьогодні на Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не прийшов ані міністр оборони Рустем Умєров, ані Генеральний штаб, ні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.