Розмаїття страв. Коли святкуватимуть Масницю 2024, які особливості та чим традиційно частують у ці дні

Переглядів: 266

17 січня 2024 08:55

Розмаїття страв. Коли святкуватимуть Масницю 2024, які особливості та чим традиційно частують у ці дні фото

Свято Масниця додало обертів розвитку українських традицій. Відтепер свято стає відомим не лише завдяки млинцям. Пропонуємо розібратися в традиціях стародавнього свята та приготувати смачні вареники на пару

Усю широту звичаїв на українські свята можна не осягнути. Багато з них традицій були сформовані нашими предками на території України, а інші були змішані або нав’язані. Особливо це помітно по святу Масниця. Попри поширену думку, що радянський союз змусив нас їсти цього тижня млинці, українські етнографи та фольклористи доводять, що і ці круглі ласощі є частиною нашої святкової культури. Хоча й не таких масштабів.

Коли святкувати Масницю

Свято не має сталої дати, а починається за 56 днів до Великодня і триває тиждень до Великого посту. Цього року Масниця за новим і старим календарем розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня. Святкування було не стільки підготовкою до суворого посту, скільки розмежуванням відчуття зими, коли світ начебто завмирав уві сні, і весни, часу відродження і нового життя.

Справжня назва свята

Серед назв, які зустрічаються в Україні знаходять Масниця, свято Колодія, Сиропуст, Заговини, М‘ясопуст, Сирна неділя, Бабський тиждень та інші. Однак Масляна — це калькована назва російської «масленіци». Хоча назва також зустрічається серед старшого покоління, тому стала поширеною частиною культури. А походження «Масниця» — від слова масний, жирний, а «масленіца» від слова «маслений». Тобто, у свята не існує єдиної назви, а лише вибірка, пов’язана з регіональним різноманіттям.

Етнографиня Галина Олійник уточнює: «на Київщині найпоширенішою назвою свята була Колодій — від слова „колодка“, що була основним атрибутом урочистостей. Масляною свято переважно називалося в місті, в поселеннях міського типу, там, де були роздані царем землі київські. І, звісно, міський характер святкування, так само, як і характер Різдва, відрізнявся від сільського. Чому ми говоримо про село? Тому що свята походять із села, і коли ми говоримо про автентичність, то корінням свята йдуть із народу», — поділилася вона.

Чому саме млинці

Найвідомішою стравою на тиждень свята є млинці. Вони посіли особливе місце в слов’янських ритуалах не через своє сакральне значення та форму, а через простоту. Вони є найдавнішою формою печеної їжі з борошна. У давнину, до того, як з’явився продукт, схожий на сучасний хліб, його заміняло тісто з борошна і води, яке випікали у зручній формі - круглій. Таким чином, млинці - не стільки символічна їжа, (яку можна прирівняти до різдвяної куті, наприклад), а архаїчна ситна страва на кожен день. Лише з часом вона перетворилася на обрядовий атрибут.

Однак, були й гречаники — млинці з гречаного тіста — також досить активно розповсюджені на всій території України від Поділля до Слобожанщини. Та судячи з етнографічних джерел, їх робили в значно менших масштабах, ніж вареники.

Що готувати на Масницю

Українська дослідниця Дар’я Анцибор зазначає, що чимало джерел вказують на переважання в українських регіонах саме вареників із сиром. Як казали на Полтавщині, «Масляна і як почнеться, то господині не вилазити з тіста: вареники, вареники… Ці гості добувають, інші вже йдуть». Той сир, який використовували, був солоним. Його починали засолювати або заливали маслом, щоб довго зберігався. З Пилипівського, а інколи навіть із Петрівського посту. У певних регіонах засолювали не тільки сир, а й масло. Вінницький сир, наприклад, сушили, щоб потім використати під час Масниці. Тому наші сучасні вареники за смаком мало нагадують ті, які їли сто років тому.

Під час святкування люди вже починали відмовлятися від м’яса. Утім, щоб компенсувати, наїдалися різноманітними стравами з молочних продуктів, з набілу. До святкових смаколиків, то дозволялися молоко, сироватка, ряжанка, сметана, кисломолочний сир, масло та яйця, було багато борошняних страв.

Серед цікавих страв, які готують на Масницю, можна назвати закарпатські макарони з молоком та лопатки — квасоля (у своїй початковій стадії росту) з молоком. На стіл ставили кашу, оладки, грибну юшку, солону рибу, капусняк, сирники, ліниві вареники. На певних українських територіях, наприклад, на Полтавщині та Донеччині, в останній день Масниці варили юшку з м’ясом. У східних районах стояв узвар або кисіль. Їжа була частиною обрядів, то на Житомирщині хлопці, яким дівчата чіпляли колодку за те, що ті вчасно не одружувалися, відкуповувалися горілкою, горішками чи медом. У перший день Масниці подекуди готували холодець зі свинячих ніжок, які ще називають заговенья.

Ще на свято можна готувати галушки, пироги з сиром, печиво, пампушки. Часто в печі пекли бабки — суфле з вершкового масла, яєць, борошна та вершків. Особливим символом для святкування Масниці стануть палЮшки — тонкі продовгуваті ледачі вареники у формі пальця з домашнього сиру, з суміші домашнього сиру з картоплею або з додаванням бринзи чи вурди Також серед етнографічних відомостей знайшли рецепти мандриків для цього свята.

Але основною стравою на Колодія були вареники (або називаються пироги). Їх варили по три-чотири рази на день і купали в сметані та вершковому маслі. За Маркевичем, українським істориком 19 століття, тісто на вареники замішують густе — з пшеничного або гречаного борошна, варять їх в окропі.

Рецепт пухких вареників на пару з сиром

Інгредієнти для тіста:

борошно — 350 г (дві склянки з гіркою);

кефір — 400 мл;

сода — 1 ч. л. без гірки;

сіль — чверть ч. л.

Інгредієнти для начинки:

сир — 350 г (якщо рідкий — потрібно віджати);

яйце — 1 шт;

сіль — дрібка.

Інгредієнти для подачі:

вершкове масло;

сметана.

Спосіб приготування :

Борошно просіяти в миску, додати соду і сіль. Поступово додавати кефір, замішувати тісто. Як тільки тісто збереться в купу, викласти його на присипану борошном поверхню і продовжувати місити. Тісто має вийти м’яким і трохи липнути до рук, але не варто додавати більше борошна, інакше вареники під час варіння не піднімуться, краще в процесі ліплення вмочати руки в борошно.

Накрити тісто рушником і залишити відпочити, тим часом додати до сиру яйце і трохи солі, перемішати.

Марлю натягнути на каструлю і зав’язати кінці або перехопити стрічкою. Налити в каструлю воду, поставити на вогонь і довести до кипіння.

Відокремити від тіста частину, скачати в джгут і нарізати на рівні частини. Руками формувати з тіста кружечки, укладати в центр начинку (2 чайні ложки) і заліплювати.

Викласти вареники на марлю і накрити мискою, варити 5−7 хвилин, не перевертаючи. Варити потрібно невеликими порціями, оскільки вареники значно збільшуються в розмірі та можуть злипнутися.

Готові вареники перекласти в ємність із вершковим маслом, але краще одразу розкладати по тарілках і їсти зі сметаною. Якщо сир закінчиться, із залишків тіста зліпити вареників із вишнями або яблуками, а після варіння пересипати їх цукром.

Джерело: NV




Схожі новини: