«Все трапилося так блискавично»: відомий запорізький журналіст і музикант мобілізований до лав ЗСУ

22 травня журналіст і музикант Тарас Василенко став на захист країни

Тарас — представник відомої журналістської сім“ї Василенків: у ЗМІ працювали його батьки - Юрій та нині покійна Ірина, а також брат-близнюк Богдан, який мав славу одного з найвідоміших запорізьких опозиційних журналістів.

Усі четверо свого часу трудилися у газеті “Субота плюс”, яка була їхнім сімейним бізнесом. Популярну у читачів газету зберегти і далі розвивати Богдану, який отримав від матері “бразди правління”, не вдалося - газета була продана новому власнику, який її, образно кажучи, і поховав.

Молодші Василенки заснували сайт “Гвозди” і наповнювали його контентом. Паралельно Тарас активно займався творчістю як не менш відомий музикант — він пише вірші, музику, які перетворює на пісні.

Через деякий час після початку повномасштабної війни у Тараса був сплеск у творчості: він представив на широкий загал кілька пісень у гумористичному стилі про боротьбу з російськими окупантами, які представляв на своїй сторінці у соцмережі. Потім його фейсбук-сторінка надовго “замовчала”. І от 20 травня вона “ожила”. Як виявилося з тієї причини, що Тараса Василенка мобілізували до лав ЗСУ.

«Мій ФБ змушений ожити))

Крайній раз - принаймні, на найближчий тиждень - я прогулявся своїм улюбленим маршрутом.

Все по класиці - повістка, три дні на ВЛК і все - вирушаймо в путь далеку. Тобто у навчальний центр десь у лісах))

Все трапилося так блискавично, що і переживати не було коли. Але ж тепер, чого гріха таїти, трохи тривожно. Але десь у глибині душі живе і чисто журналістська цікавість: чи справді такий страшний чорт, як його малює і рашн-пропаганден, і деякі наші особливо полохливі (а я такий самий полохливий) "діячі".

Отож поставив собі на меті або розвінчати головні міфи про мобілізацію, або навпаки, їх підтвердити. Треба ж із мене якась користь у тому комариному лігві))

Одразу скажу щодо ВЛК - там реально піз*єц, багато народу. Якщо маєте якісь довідки щодо, до прикладу, переламів п’яткових кісток, некритичної гіпертонії або хронічного гатродуодениту - як от у мене - можете сміливо їх викинути, бо це не канає))

І приходити на ВЛК треба мінімум о сьомій, бо у черзі будете дай боже, щоб двадцятим.

Наче все. Побажайте мені удачі, а я із моменту прибуття буду ділитися своїми враженнями, і дай Боже, розвінчувати міфи. Слава Україні!”, - написав журналіст і музикант.

Як виявилося, потомственний медійник Василенко-молодший на момент мобілізації працював кореспондентом РІА-Південь (РІА-Мелітополь).

- Тарас Василенко не лише писав аналітичні статті, готував публікації про життя на окупованих територіях, висвітлював злодіяння місцевих зрадників, а й вів авторські колонки. Одна з них «ГУМОРнітарна допомога», «Черешеньки в криївці». В ній наш талановитий колега-музикант піднімав настрій підписникам ТГ-каналу.

На сайті РІА-Мелітополь (РІА-Південь) вів авторську колонку «Черешеньки з медом». Тепер свої дописи Тарас Василенко планує викладати у соцмережах», - повідомляється на сайті.

Що ж до Богдана Василенка, то він повістку з військомату отримав ще у перший день збройного вторгнення армії рф - 24 лютого 2022 року. “Завтра иду вносить свой скромный вклад в надирание российских задов”, - написав тоді Богдан на своїй фейсбук-сторінці.

Його направили служити у запорізьку військову частину 3029 Національної гвардії України (це 15 полк оперативного призначення “Кара - Даг”). Певний час воїн-журналіст радував читачів цікавими “окопними рассказами”, у тому числі і про однополчанина Данілова.

Але згодом командування повернуло “письменника” до пункту постійної дислокації і Богдан Василенко став пресофіцером частини.

Так що тепер обидва Василенки стоять на захисті країни.