Тінь Путіна: що говорить і чого хоче Микола Патрушев, друга людина в Росії

Коли вивергнеться Єллоустоунський супервулкан, він знищить усе живе на північноамериканському континенті.

Сибір стане одним із найбезпечніших місць на Землі — і це ще одна причина, через яку "англосаксонські еліти" хочуть відібрати цей регіон у Росії.

Так говорить Микола Патрушев, друга за впливовістю людина в Москві. Нині Патрушев — голова Ради безпеки Росії, і він є колегою Володимира Путіна відтоді, як вони обидва служили в ленінградському КДБ у 1970-х роках. Зараз Патрушев — довірена особа і головний радник президента. Генерал армії і колишній директор ФСБ — відомства-наступника радянського КДБ — Патрушев також є фактичним повелителем інших секретних служб країни. Серед кремлівських придворних він єдиний, здається, має ліцензію говорити від імені Путіна зі стратегічних питань, включно з ядерною зброєю, війною Україні та поглядами Росії на США, Європу і НАТО.

Наслідуючи приклад Путіна, багато високопоставлених російських бюрократів змагаються у вигадуванні жахливих теорій змови. Однак навіть серед цього оскаженілого натовпу Патрушев виділяється своєю похмурістю та інтенсивністю антизахідної — і особливо антиамериканської — ворожості. Гіпербола його коментарів змусила б почервоніти радянських пропагандистів моєї юності: його популярність є нагадуванням про те, що, якщо Путін завтра втратить владу, його потенційні наступники можуть бути більш войовничими та експансіоністськими, а не менш. Американцям слід турбуватися про те, наскільки погляди Патрушева підкріплюють світогляд його боса, і про те, як його маячні, більш войовничі, ніж Путін, гучні заяви в довгих інтерв'ю з найтиражнішими російськими газетами стають лінією партії, яку оглушлива пропаганда потім впроваджує у свідомість мільйонів росіян.

За словами Патрушева, Захід обмовляє Росію і залякує її протягом півтисячоліття. Ще в XVI столітті "русофобські" західні історики очорнили першого російського царя Івана IV — масового вбивцю і садиста, більш відомого як Іван Грозний. Патрушев наполягає, що Іван — лише жертва вигаданої "чорної легенди", яка "зображувала його тираном".

На думку голови Ради Безпеки, облога Росії Заходом у XX столітті не мала нічого спільного з комунізмом і холодною війною. Фактично, падіння могутнього Радянського Союзу зробило країну більш м'якою мішенню для західних змовників, і Сполучені Штати прагнули використати цю можливість, змушуючи Росію відмовитися від свого "суверенітету, національної свідомості, культури і незалежної іноземної та внутрішньої політики". Кінцевими цілями змови є розчленування Росії, ліквідація російської мови, видалення країни з геополітичної мапи й обмеження її кордонами Московського герцогства, невеликої середньовічної держави.

У світі Патрушева США винаходять нові віруси в лабораторіях біологічної зброї, щоб знищити народи "неугодних держав", а вірус Covid-19 "міг бути створений" Пентагоном за сприяння кількох найбільших транснаціональних фармацевтичних фірм і "фондів Клінтона, Рокфеллера, Сороса і Байдена".

Іноді незрозуміло, хто в цьому тандемі головний

Фото: ТАСС

Найбільша нав'язлива ідея Патрушева нині — це "вся ця історія з Україною" — конфронтація, імовірно "спланована у Вашингтоні". За його словами, 2014 року США підготували революцію Майдану в Києві — "державний переворот", — який повалив промосковського президента і прагнув наповнити українців "ненавистю до всього російського". Сьогодні Україна є не більше ніж полігоном для випробувань старіючого американського озброєння, а також місцем, чиї природні ресурси Захід вважав за краще б безжально експлуатувати — і "без корінного населення". Збереження України як суверенної держави не входить у плани Америки, стверджує Патрушев. Боячись прямого нападу на Росію, "інструктори НАТО заганяють українських хлопчиків на вірну смерть" в окопах. Дійсно, Захід, по суті, здійснює "знищення" українців, тоді як мета Росії — "покласти край кривавому експерименту Заходу зі знищення братнього народу України".

Це картина світу, яку Патрушев підносить Путіну. Радник забезпечує "рамку" для бачення російського президента, стверджує відомий російський політсоціолог Микола Петров.

Повторювана і засвоювана аудиторією пропаганда захоплює і підпорядковує пропагандиста. Патрушев заявив у травні минулого року, що західні спецслужби готують терористів і диверсантів для "скоєння злочинів на території нашої країни". Через таку точку зору постраждало російське мирне населення. За кілька тижнів до того, як наприкінці минулого місяця терористи "Ісламської держави" напали на мюзик-хол у передмісті Москви, представники американської розвідки повідомили російському уряду про загрозу цьому місцю. Путін назвав попередження США "очевидним шантажем" і "змовою з метою залякати і дестабілізувати наше суспільство".

Пропонуючи своїм співвітчизникам ретельно продумані параноїдальні інтерпретації світу, Патрушев бере активну участь у його формуванні. Дедалі більше й більше стаючи самостійним політиком, він часто замінює Путіна на важливих переговорах із вищими союзниками, доручаючи міністру закордонних справ Сергію Лаврову церемоніальні обов'язки та підписуючи безглузді договори. Як зазначив російський журналіст у вигнанні Максим Глікін, Патрушев перебуває там, де зовнішня політика зустрічається з війною. Цей зв'язок невблаганно розширюється.

Після поразки Росії в Україні влітку і восени 2022 року Патрушев у листопаді того ж року вилетів до Тегерана, щоб домовитися про продаж іранських безпілотників. Він вирушив до Латинської Америки, щоб зустрітися з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро і президентом Нікарагуа Даніелем Ортегою. Із президентом Куби Мігелем Діас-Канелем Патрушев обговорив "організовані Америкою кольорові революції", "деструктивну діяльність" неурядових організацій і відправлення кубинських військ у Білорусь "для навчання".

Мабуть, найстрашнішим є те, що Патрушев має певний вплив на ядерну стратегію Росії. У жовтні 2009 року він заявив в інтерв'ю національній газеті "Известия", що російська ядерна зброя призначена не тільки для використання у "великомасштабній" війні. Всупереч обмеженню, прописаному у версії російської військової доктрини 2000 року, Патрушев запропонував, щоб російську ядерну зброю можна було використати у звичайному регіональному конфлікті або навіть у локальному конфлікті. Він також порахував, що в 'критичній ситуації' 'не виключений превентивний удар по агресору'. Чотири місяці потому Путін підписав переглянуту версію доктрини. Як припустив Патрушев, конфлікт більше не повинен бути "великомасштабним", щоб Росія могла застосувати атомні бомби і ракети. (Агітація Патрушева за превентивні ядерні атаки ще не увійшла до тексту доктрини, але різкий ядерний шантаж Путіна в останні два роки дає підстави припустити, що Патрушев зрештою може домогтися свого).

Ядерний кийок Росії

Намагаючись зрозуміти наміри Росії, США спробували краще пізнати Патрушева. Перший дзвінок радника з національної безпеки Джейка Саллівана Патрушеву відбувся 25 січня 2021 року, через п'ять днів після інавгурації Джо Байдена. Салліван і Патрушев розмовляли телефоном ще п'ять разів, крім зустрічі в Рейк'явіку в травні того самого року. Після їхньої розмови в листопаді, як повідомляє The New York Times, Патрушев повідомив, що обговорює шляхи "поліпшення атмосфери російсько-американських відносин". У спільній заяві зазначено, що Салліван і Патрушев обговорили "підвищення довіри між двома країнами".

Тринадцять тижнів потому Росія вторглася в Україну. Один із небагатьох чиновників, які знали про план Путіна (і, як повідомляється, був його рушійною силою), Патрушев, мабуть, любив плести павутину дезінформації навколо свого американського колеги.

Це має бути ще більш приємно йому, оскільки Кремль переконаний, що час на боці Росії. На думку Патрушева, Захід повільно вимирає. За його словами, у європейської цивілізації немає майбутнього. Її політика перебуває в "найглибшому моральному та інтелектуальному занепаді"; вона рухається до "найглибшої економічної та політичної кризи".

Падіння Америки також близько, про що свідчать не тільки попіл у Єллоустоуні, а й базова географія країни. Сполучені Штати — це всього лише "клаптикова ковдра", яка може "легко розійтися по швах". Ба більше, Патрушев заявив головній урядовій газеті "Российская газета", що американський Південь може дрейфувати в бік Мексики, чиї землі США захопили 1848 року: "Поза всяким сумнівом, "південні сусіди" Америки повернуть вкрадені землі, а пасивне громадянське суспільство США буде нічого не робити для збереження "цілісності" країни.

Величезний вплив Патрушева підкреслює, що Путін — далеко не єдина сила, яка заважає російській політиці переорієнтуватися в бік більш ліберального режиму.

Маятник російської історії зазвичай коливався між жорстокими, войовничими режимами і м'якшими, менш репресивними автократіями, які відступають від конфронтації із Заходом. Але ця модель може не зберегтися в постпутінському майбутньому. За чверть століття правління Путіна російські спецслужби, основа його режиму, занепали всі інші інститути та монополізували владу. Патрушев, якому в липні виповниться 73 роки, на рік старший за президента. Однак, якщо він переживе Путіна, Патрушев напевно задіє свою секретну армію, щоб допомогти здійснити перехідний період, і цілком може мати шанс вийти на перше місце. Як він любить говорити, правда на його боці.

Леон АРОН,  політичний аналітик, письменник