Кобза, бандура і ліра: у Запоріжжі звучали унікальні інструменти і пісні, яким сотні років

У Незламному хабі Запоріжжя виступили представники Київського кобзарського цеху

Запоріжцям співали і грали Віталій Кобзар (кобза), цехмайстер Микола Товкайло (народна бандура) і Юрій Кабко (ліра). У їх виконанені звучали канти, псальми (стародавні українські духовні пісні), історичні пісні та козацькі думи.

Зокрема, у виконанні Віталія Кобзаря прозвучала псальма про правду, яку виконував відомий український кобзар 19 ст. Остап Вересай, і козацька дума, пов’язана з запорізьким Великим лугом, а Микола Товкайло заспівав думу про Байду Вишневецького, якій, за його словами, 500 років. Вона теж пов’язана з Запорізьким краєм.

Квитки на концерт не продавали, після його закінчення можна було подякувати співцям донатом на будь-яку суму. Як зазначив Віталій Кобзар, який, до речі, виріс у селищі Балабине, зібрані кошти будуть передані на підтримку 2-ї мінометної батареї 10 батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Ганзюка.

Під час мистецького заходу шанувальники кобзарського мистецтва (на жаль, на концерт прийшло небагато людей) дізналися багато цікавих фактів про цей важливий пласт української культури, який дійшов до нас від прадавніх часів завдяки ентузіастам. Історичний екскурс для них здійснив Віталій Кобзар.

- Кобзарство — це занурення у атмосферу середньовіччя, відродження українського Ренесансу, коли Україною мандрували незрячі співці, які несли людям слово, - зазначив Віталій, який відкривав концерт. - Кобзарство — це чоловіча традиція, на таких інструментах грали лише чоловіки. Хто такі були кобзарі? Це були професійні, переважно незрячі музиканти, які заробляли на життя грою та співом. Вони грали на кобзах, народних бандурах та колісних лірах.

Як підкреслив виконавець, унікальність концерту в Запоріжжі була ще й в тому, що слухачі почують весь інстументарій незрячих співців.

- Є ще торбан, але на ньому грали придворні музиканти, їх запрошували пани і вони грали те, що хотіли пани, - зазначив Віталій. - А ми граємо на інструментах, з якими ходили стародавні кобзарі.

Напевне, найвідомішим кобзарем в Україні є Остап Вересай — останній кобзар 19 століття, який грав на автентичному музичному інструменті. Після нього довгий час на такому інструменті ніхто не грав і лише у 80-і роки минулого століття кобзу, на якій грав Остап Вересай, відтворили за стародавніми кресленнями.

“Це унікальна подія в нашій сучасній історії”, - підкреслив Віталій.

Вважається, що першими кобзарями були козаки, яких Катерина ІІ після зруйнування Запорозької Січі взяла в полон і навмисне осліпила. Вони опанували гру, складали козацькі думи, героїчний епос і виконували їх, коли ходили по селах та містечках.

Цікаво, що сучасні представники цього виду мистецтва не мають права замінювати слова балад, дум, псальмів, кант і міняти музику.

- Все має звучати як 100,200,300 чи 500 років тому, - підкреслив кобзар. - Передавати це надбання з покоління в покоління у первісному вигляді — основна мета нашої діяльності. Саме цим українська традиція кобзарства вирізняється, бо в інших країнах її не зберегли.

До речі, кобзарі ніколи не були артистами, не потребували оплесків, зірковості. Кобзарі переслідували мету — спілкування з людьми, передача інформації про історичні події, факти. Це, фактично, були поставщики новин.

Багато цікавих фактів про народну бандуру та кобзарів розповів під час свого виступу цехмайстер з Переяслав-Хмельницького Микола Товкайло.

...Концерт тривав майже дві години, але час цей пролетів непомітно. Виконавці з задоволенням грали і співали, а гості заходу — з не меншим задоволенням їх слухали.

Після закінчення концерту перша заступниця голови Бердянської РДА, депутатка обласної ради Ірина Півень вручила Віталію Кобзарю національний прапор для передачі бійцям ЗСУ, яким вони збирають донати.

Музиканти поставили на прапорі свої автографи і він відправиться до мінометної батареї. А потім усі сфотографувалися на пам’ять.

Враження

Ірина Півень, перша заступниця голови Бердянської РДА, депутатка Запорізької обласної ради:

- В укритті, в Незламному хабі напередодні Всесвітнього дня мистецтва запорожці пізнавали стародавню українську музичну традицію- кобзарство. Вхід на цей культурно- мистецький захід був за донат на підтримку 2 мінометної батареї 10 батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Ганзюка.

До нашого козацького міста завітав Київський Кобзарський Цех на чолі з Цехмайстром Миколою Товкайлом. Пан Микола виконував духовні пісні та грав на автентичній бандурі, Віталій Кобзар грав на кобзі та подарував глядачам історичні пісні про відомі події з історії України, козацькі думи. Юрій Кабко познайомив нас із звучанням ліри та стародавніми піснями.

Кожен день рашисти намагаються нас знищити, а ми під обстілами, бережемо свою культуру, мову, свою ідентичність. Серед глядачів були і внутрішньо переміщені особи Бердянського району. Тепер ми зможемо розповісти своїм дітям і внукам, що чули справжню пісню про Байду Вишневецького, якій 500 років.

Дякуємо Миколі Товкайло за незабутні враження. На завершення зустрічі я передала разом з донатом державний прапор для наших захисників, який разом з автографами виконавців, українських кобзарів, поїхав на передову.

Фото з  фейсбук-сторінки Ірини Півень