"Завдання президента – ухвалювати непопулярні рішення під час війни". WSJ про проблеми мобілізації й затягування закону в Раді

Збройні сили України відчайдушно потребують свіжих живих сил для стримування масованих російських наступів, пише Wall Street Journal.

А політична нестабільність в країні призводить до того, що передовим частинам не вистачає міцності.

Законопроєкт, спрямований на розширення мобілізації, застряг у Верховній Раді після кількамісячних дебатів. Запропоновані до нього зміни - не такі вже й значні: зниження призовного віку з 27 років до 25, надання солдатам права залишити армію після трьох років служби, а для чоловіків-ухилянтів запровадження покарання.

Однак Рада, зіткнувшись з тим, що значна частина населення не бажає воювати, важко схвалює навіть ці скромні зміни в законі, пише видання.

"Ми боремося за зниження віку до 25 років. Це непопулярне рішення, - пояснює Федір Веніславський, депутат від "Слуги народу", правлячої партії президента Зеленського, який був одним з головних прихильників закону. - Нам потрібно збільшити кількість людей, яких можна мобілізувати".

При цьому окремий закон про зниження віку до 25 років лежить на підписі у президента з травня 2023 року - він його не підписує.

Wall Street Journal нагадує, що крім нестачі боєприпасів, найбільшою проблемою України цього року є нестача солдатів, коли, за словами командирів, їхня головна мета — вистояти та відновити сили.

За даними української військової розвідки, Росія, населення якої більш ніж утричі перевищує населення України, здатна поповнювати свої сили на 30 000 військових щомісяця. При цьому, однак, російські війська важко просуваються вперед після захоплення східного міста Авдіївка в лютому.

Як пише видання, переважна більшість українців підтримують свій уряд у продовженні боротьби з Росією, але провал тогорічного контрнаступу й втрата десятків тисяч солдатів не лише підірвали впевненість українців у тому, що вони зможуть відвоювати свої території, а й виснажили їхні людські ресурси.

На початку війни Україна могла розраховувати на добровольців, що ринули у військкомати. Нині ж ці хвилі спали. А необхідність дати відпочинок солдатам, які воювали два роки, визнав також президент Зеленський. За його оцінками, ЗСУ налічують близько 600 000 людей. Більшість з них виконують допоміжні функції далеко від бойових дій.

У грудні Зеленський заявив, що військові попросили про додаткові 500 000 бійців, хоча командири кажуть, що не потребують всіх цих людей негайно.

Від 24 лютого 2022 року чоловікам від 18 до 60 років заборонено залишати територію України до закінчення воєнного стану. Водночас чоловіків до 27 років не могли призвати за мобілізацією без їхньої згоди.

Минулого літа Зеленський після низки корупційних скандалів звільнив всіх обласних військкомів. Але сотні тисяч чоловіків продовжують ухилятися від мобілізації. А повістки вручають на блокпостах, вулиці та на роботі.

Деякі чоловіки кажуть, що їх били або затримували на кілька днів, поки вони не підписували папери про призов, йдеться в статті.

Втім сотні тисяч чоловіків уникають реєстрації в місцевих призовних пунктах. А в мережі поширюють відео, на яких молоді люди тікають від представників ТЦК у містах по всій країні.

"Я не можу сказати, що почуваюся ухилянтом", - каже 24-річний Олег Синельченко. Обидва його брати пішли воювати на початку війни. І вони ж застерегли його навіть від реєстрації у ТЦК. Мовляв, щойно його поставлять на облік, дороги назад не буде.

"Мені не телефонували, - каже Синельченко. - Більша частина країни сидить вдома і вдає, що нічого не відбувається".

Представники усіх верств суспільства звертаються до Ради з проханням послабити новий законопроєкт. Підприємства пропонують сплачувати податок, щоб уберегти своїх працівників від передової.

Студенти кажуть, що їм потрібно дати можливість закінчити навчання до служби. Крім того, як пише видання, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році в Україні була демографічна криза, і 20-річних українців нині менше, ніж у попередніх поколіннях.

"Я розумію, що у нас в країні війна, і нам потрібні люди. Але я мати і не хочу відправляти сина на війну, — каже  47-річна Христина Молійчук, синові якої 23 роки. — Він продовжить навчання в університеті, отримавши відстрочка від мобілізації".

США, де пакет військової допомоги Україні на 60 мільярдів доларів завис у Конгресі, також незадоволені незвично високим призовним віком в Україні. Адже в Америці та багатьох інших західних країнах він становить 18 років, вказують автори статті.

Торік у травні Рада схвалила закон про зниження призовного віку до 25 років, але Зеленський його так і не підписав.

Роман Костенко, депутат від опозиційної партії "Голос", розповів, що голосував за цей законопроєкт, але відтоді політика зниження призовного віку стала складнішою. Висунутий у грудні законопроєкт про зміну форми призову відкликали на тлі суспільної протидії.

"Якби я встав посеред Ради і сказав: "Знизьмо вік до 21 року", його б одразу відхилили, – каже Костенко. - Це непопулярне рішення. Але завдання президента – ухвалювати непопулярні рішення під час війни. Не можна перекладати відповідальність за них на когось іншого".

У грудні Зеленський заявив, що "можливо" підтримає зниження призовного віку до 25 років, і додав, що наказав військовим підготувати план мобілізації.

"Це дуже делікатне питання", – пояснив він тоді, пояснивши, що 500 000 нових солдатів коштуватимуть мільярди. Відтоді президент прямих коментарів щодо законопроєкту не давав.

Поки Рада обговорює зміни, солдати та їхні сім’ї вимагають підкріплення. За словами Зеленського, близько 31 000 військовослужбовців загинули в бою, а за оцінками аналітиків, їх - більше, пише видання. Ще десятки тисяч були поранені, і багато з них вже не можуть воювати.

Ті ж, хто залишився, виснажені й відчувають брак зброї, а постачання від партнерів затримуються.

Ольга Денисенко допомагає організовувати акції протесту в Києві, вимагаючи відпочинку для таких, як її чоловік, який пішов добровольцем на початку війни і вже два роки воює. За цей час, за її словами, у нього було лише 20 днів відпустки.

"Держава принесла наших чоловіків у жертву, забула про них, – каже 35-річна Денисенко. - Це величезний тягар, і його необхідно розподілити рівномірно, а не звалювати все на плечі тих, хто погодився захищати країну".

Професійні українські військові кажуть, що армія особливо потребує молоді, оскільки багато призваних – середнього віку.

"Не можна воювати зі старими", – вважає Ігор Білоус, 31-річний військовий, який в армії вже 12 років.

За його словами, багатьом його товаришам уже за 40, і їм потрібно більше часу на відновлення після кожного завдання.

"Кожен має визнати, що війна буде довгою… Добровольці не нескінченні".

Від черг до ТЦК до цькування військових

На захист ТЦК, які проводять мобілізацію, став командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк.

Він закликав не цькувати військових з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, адже таким чином українці грають на боці ворога.

Павлюк відзначив, що вищий пілотаж мистецтва війни — це "зруйнувати замисли ворога і завдати йому поразки, не застосовуючи свого війська в бою".

І судячи з останніх місяців, росіяни дуже вправно користуються давньокитайськими стратагемами ведення війни, наголосив командувач у своєму фейсбук-дописі "Як я здамся без бою": чому за допомогою самих українців ворог може завдати нам поразки".

За словами Павлюка, деякі громадяни України втратили розуміння, що їхні дії та публічні вислови перетворились на потужну зброю в руках росіян, які не полишають свого прагнення знищити Україну.

Він зазначає, що від черг до ТЦК на початку повномасштабного вторгнення українці перейшли до цькування військових з ТЦК.

Зараз, за його словами, у стрічках новин є безліч репортажів про "нещасних потопельників у Тисі "чи загони "бойових гуцулів", але майже відсутні матеріали щодо роботи ТЦК, особливостей проходження військової служби, необхідності виконання військового обов’язку.

Він закликав не називати працівників ТЦК "людоловами".

"Сьогодні ТЦК та їхні роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, які втратили здоров’я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати "людоловами"?" — запитує Павлюк.

Він зазначив, що у соцмережах часто публікують кадри "пакування у бус" чоловіків, які вирвані з контексту та не містять інформації про причину таких дій.

За словами Павлюка, українці засуджують працівників ТЦК, але не враховують "неправомірність відмови чоловіків від свого конституційного обовʼязку — захисту України".

При цьому командувач Сухопутних військ запевнив, що військкомати працюють над усуненням недоліків у своїй роботі і змінюються.

Він також закликав українців бути згуртованими задля перемоги.

"Перш ніж поділитись "кричущим сюжетом про порушення прав" та тяжку долю "бідолашних ухилянтів", варто запитати себе: кому це насправді допомагає перемогти у війні? Точно що не Україні", — наголосив генерал.