М’які ноші, плащі і спальники: запоріжанки понад рік шиють для захисників необхідні на фронті речі

У загальноосвітній школі у Заводському районі Запоріжжя  швейний міні-цех розгорнули з перших днів повномасштабної війни.

Вже у перші дні березня вчительки шили для військових розгрузки, аптечки, згодом додалися панами кольорів військової форми. У одному із шкільних приміщень встановили близько 20 швейних машинок — і робота кипіла.

Поступово кількість волонтерок-швачок з різних причин зменшувалася.  Залишилися чотири ентузіастки, які продовжують шити для військових у вільний час. Вони об’єдналися у групу, яку назвали “Credence”.

- Перебрали багато слів і вирішилися зупинитися на цьому, яке перекладається як “довіра”, - розповідає вчителька української мови та літератури Вікторія Камінська, яка волонтерством займається ще з 2014 року. - Ми працюємо на довірі: нам люди довіряють, працюємо на донатах, ми довіряємо людям. Працюємо на довірі і вірі. Вірі в допомогу наших міжнародних партнерів, бо без неї, виявилося, ніяк не обійтися. І,звісно, вірі в наших захисників і в нашу перемогу!

Нам дає сил, що ми допомагаємо нашим воїнам, співпрацюємо з волонтерами, яким ми довіряємо і які довіряють нам.

Дуже тісно працюємо з громадою селища Підпорожнє. Вони збирають кошти, купують матеріали, які передають нам. Громада купила і дві швейні сучасні машинки, чим значно полегшила нам роботу. Координатор - Іван Петрович Бочка, з яким тісно співпрацює волонтер, наш козак Олексій Турчин, він родом з цього селища. У Олексія є замовлення від військових, які він озвучує нам. І ми шиємо.

До речі, мешканці Підпорожнього збирають також продукти, іншу допомогу для ЗСУ.

Сьогодні свій посильний внесок у майбутню перемогу у складі групи “Credence” вносять Вікторія Камінська, Світлана Олійник, Галина Лукомська і Галина Маленька. Вікторія та Світлана Михайлівна сідають за швейну машинку після роботи у школі, а Галина Григорівна і Галина Іванівна пенсіонерки, то вони шиють у зручний для себе час.

Сьогодні найбільш затребувані у військових плащі, спальники і м’які ноші, тому невтомні бджілки зараз майже не шиють підсумки та аптечки.

- Плащі зі спеціальної  тканини шиємо ще з минулого року, після першої тисячі вже перестали їх рахувати, - ділиться Вікторія Камінська. - Хлопці кажуть, що плащі дуже класні, не пропускають воду, вони по 3 години в них під дощем знаходяться. Спальники утеплюємо синтепоном чи силіконом. М’яких нош виготовили близько сотні. Намагаємося у першу чергу забезпечувати потреби добровольчих підрозділів, у яких немає державного фінансування. Зараз для них шиємо 5 спальних мішків.

Вікторія Камінська зізнається, що коли передає хлопцям спальники і плащі — у неї одні почуття, а коли м’які ноші — зовсім інші.

- Коли передаю ноші — плакать хочеться, адже розумію, що це “не для здоров’я”, - каже вчителька-волонтерка. - Коли передаю, кажу військовим: “Хай це будуть ваші обереги, нехай вони вас збережуть!”

Хочеться, щоб наші прохання дійшли до Бога. Щоб недаремними були наші безсонні ночі. Зараз з часом складніше, доводиться працювати після роботи. Але ми пам’ятаємо, що хлопцям взагалі не мед, їм дуже тяжко, у них немає відпочинку.

***

Збір для бійців

"Збираємо кошти на тканину для пошиття дрібної амуніції для наших захисників із гарячих напрямків. На війні чужих не буває. Кожен, хто став на захист наших родин заслуговує на нашу підтримку. Разом ми сила!", - зазначає Вікторія Камінська.

 Ціль: 30 000 ₴

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3zGJLfpQT5

Номер картки банки
5375 4112 0318 0018