Поліпшення санітарного стану лісів на територіях природно-заповідного фонду ДП «Мелітопольське лісомисливське господарство» Запорізького ОУЛМГ

Державного підприємства «Мелітопольське лісомисливського господарство» було створено у 1934 році на базі Комсомольського та Мелітопольського лісництв. До складу Комсомольського лісництва входило В. Михайлівське урочище, Гаврилівський розсадник, Кам’янська та Бельманська дачі. До Мелітопольського лісництва відносились Старобердянська, Алтагирська та Родіонівська лісові дачі. До 1939 року Мелітопольський лісгосп був поділений на чотири лісництва: Великомихайлівське, Кам’янське, Старобердянське та Алтагирське лісництва. В 1939 році Великомихайлівське лісництво було передано Дніпропетровському лісгоспу.

В 1945 році Алтагирське лісництво було перейменоване в Богатирське, а Кам’янське лісництво в Куйбишевське.

В 1949 році до складу Мелітопольського лісгоспу було передано 90 га земель для організації державного лісового розсадника.
1969 році в зв’язку з організацією Пологівського ЛМС Куйбишевське лісництво було передано Пологівський ЛМС, а на базі прийнятих від колгоспів непридатних для сільського господарства земель була організована Приазовська виробнича дільниця.

Перше лісовпорядкування лісів Старобердянської дачі було в 1909 році, Алтагирської та Родіонівської в 1911 році.
На цей час територія державного підприємства «Мелітопольське лісомисливського господарство» складає 13162 га., лісових 9755 га., га, сільськогосподарських 1576 га., інші 1831 га., та розташована на території 3 адміністративних районів: Мелітопольського, Приазовського, Якимівського. Район розташування ДП «Мелітопольське ЛМГ» відноситься до числа сільськогосподарських районів з добре розвинутою промисловістю. Лісистість зони діяльності підприємства 3,7 % Звичайно, що найбільшу цінність становлять його лісові масиви, які разом з системою лісосмуг були створені для пом’якшення негативного впливу вітрової ерозії на агроценози. Серед них важливе значення належить Старобердянському, Богатирському, Родіонівському та іншим штучним лісам.

На території державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство» створено 3 заказника загальнодержавного значення, та 6 місцевого значення.
Перелік територій природно-заповідного фонду розташованих в межах угідь ДП «Мелітопольське ЛМГ» (Таблиця 1)

№ п/п	Назва об’єкта ПЗФ	Адміністративне розташування. Рішення, згідно з яким створено (оголошено) даний об’єкт ПЗФ. Площа га.
1	Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Старобердянський»	Мелітопольський р-н. Рішення Ради Міністрів України від 28.10.1974 р. № 500. Рішення Запорізького виконкому від 25.07.1989 р. № 205. Площа 993 га.
2	Лісовий заказник загальнодержавного значення «Родіонівський»	Якимівський р-н. Рішення Ради Міністрів України від 28.10.1974 р. № 500. Рішення Запорізького виконкому від 25.07.1989.№ 205. Площа 370 га.
3	Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Алтагирський»	Якимівський р-н. Рішення Ради Міністрів України від 28.10.1974 р. № 500.Рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.07.1989року № 205. Площа 950 га.

Щорічно на територіях заказників проводяться вчені роботи по вивченню біології окремих рідких видів тварин. Незважаючи на відносно невелику площу, заказники мають важливу роль для збереження ряду рідких видів тварин, а для деяких видів тварин являються останнім сховищем.
Для всіх штучних лісів ДП «Мелітопольське ЛМГ» характерними ознаками являються слідуючи риси: невелика площа (100-1000 га) острівний характер розміщення, багатий порідний склад с більшій кількістю екзотів, чітке ділення території на квартали і більш своєчасний догляд за лісовими культурами, чім в природних лісах. Всі вони являються улюбленими місцями для відпочинку населення ближчих міст та сіл.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Старобердянський»
Зразок лісових насаджень у степу. Масив із листяних та хвойних порід, закладений у 1846 році. П’ять видів рослин, занесених у Красну книгу України. Дванадцять видів тварин, занесених у Красну книгу України, п’ять видів у Європейський красний список. Основні види мисливських тварин кабан, козуля, заєць русак, фазан, лисиця. Стабільно задержуються на зимівлю сапсан (Falco peregrinus), сорокопуд сірий (Lanius excubitor). Гніздяться рідкі для південного степової зони хижі птахи: яструб великий (Accipiter gentilis), канюк (Buteo), сойка (Garrulus glandarius), крук (Corvus coral). Зустрічається гадюка степова( Vipera ursine).

Лісовий заказник загальнодержавного значення «Родіонівський»
Лісовий масив, засновано у 1903 році. Росте біля 60 дерево чагарникових порід. Три види рослин, занесених у Червону книгу України. Дванадцять видів тварин, занесених у Красну книгу України, п’ять видів у Європейський красний список. Основні види мисливських тварин кабан, козуля, заєць русак, фазан, лисиця. В дуплах селяться літуючи пацюки. Гніздяться сова сіра( Strix aluco0, канюк (Buteo), сова( Otus scops).

Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Алтагирський»
Лісовий масив засновано в 80 роках. Гніздяться біля 30 видів птахів. Шість видів рослин, занесених у Красну книгу України. Тринадцять видів тварин, занесених у Красну книгу України, п’ять видів у Європейський красний список. Основні види мисливських тварин кабан, козуля, заєць русак, фазан, лисиця. В дуплах селяться літуючи пацюки. Гніздяться сова сіра (Strix aluco0, канюк (Buteo), сова (Otus scops). Зустрічається гадюка степова (Vipera ursine).

Серед вище згаданих масивів існував штучний лісовий масив Джекелницкая лісова дача площею 902 га. яка була створена на території Приазовського району Запорізької області у 1883 році. Однак у 1924-1926 році лісові насадження вказаної дачі були знищені селянами ближніх сіл для опалення осель.

З метою поліпшення санітарного стану лісу на території державного підприємства «Мелітопольське лісомисливського господарство» проводиться комплекс біологічних методів боротьби, що направлені на оздоровлення лісу, а саме:

- у 2017 році розвішені шпаківні в кількості 320 шт. на площе 95 га.
- у 2016 році проведено лісопатологічне обстеження лісів на площе 7100 га., та заплановано у 2017 році лісопатологічне обстеження лісів на площе 7100 га.
- у 2016 році проведено ґрунтових розкопок у кількості 100 ям., та заплановано у 2017 році проведено ґрунтових розкопок у кількості 100 ям.
- у 2016 році проведено вибіркових санітарних рубок 661 га., та у 2017 році за вісім місяців проведено вибіркових санітарних рубок 207 га.

При проведені вибірково санітарних рубок рубаються тільки дерева IV-VI категорій стану. У цих дерев крона дужу ажурна, приріст відсутній, листя дуже дрібне, жовтіє, всохло або всихає більше ніж на 2/3 крони; механічні пошкодження стовбура або кореневих лап, ракові утворення більше ніж на 2/3 периметра стовбура.

Фото №1, 2. Ракові утворення

Фото №3. Нахил стовбурів більш ніж 30 градусів від вертикальної осі, захаращеність.

Нахил стовбурів більш ніж 30 градусів від вертикальної осі; злам більш 2/3 верхньої частини крони; сліди заселення стовбуровими шкідниками; масові або відмираючи водяні пагони плодові тіла дерево руйнівних грибів або дупла на стовбурах; понад 50 відсотків крони заселено омелою; дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижнього та середньої частини стовбура понад 30 градусів від вертикальної осі, а також з дугоподібно зігнутими стовбурами.

Листя засохло або відсутнє; дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками; дерева зі зламаним стовбуром. Хвоя, листя і гілки другого і третього порядків відсутні; опадання кори; під залишками кори є грибниця дерево руйнівних грибів.





  Фото №4. Листя засохло або відсутнє категорія стану VІ.                          Фото №5 Листя засохло або відсутнє категорія стану VІ.

 
Нажаль комплекс біологічних методів боротьби не дав бажаного результату, тому йде поступове всихання лісових насаджень. Загальна площа осередків шкідників становить 346 га (ДЗЛ) дубова зелена листовійка.

Причиною всихання лісів вважаємо:

1. Територія відноситься до південного сухого Степу України, де діяльність сибірського та азорського антициклонів створюють доволі жорсткі кліматичні умови для вирощування лісових насаджень.

2. Посилення негативного впливу кліматичних чинників на лісові насадження внаслідок зміни температурного режиму протягом останніх 40-45 років в сторону потепління і, як наслідок, збільшення частоти значних відхилень погодних показників від середніх багаторічних. Особливо вразливими до коливань кліматичних показників деревостани, що зростають в сухих типах умов;

3. Вищезазначені насадження відносяться до перестійних, вік яких майже у двічі перевищує прийнятий вік стиглості. Виявлено ряд ознак, які свідчать про розвиток процесу деградації та розладу насадження, а саме: відсутність приросту, суховершинність, зламані крони, порушена цілісність намету лісу.

4. Індекс стану насаджень в межах 3,5-4,5 тобто деревостани відносяться до сильно ослаблених та всихаючих. Дерева, які засихають відносяться до I-II класів Крафта, а обсяги відпаду значно перевищують розміри природного, що свідчать про поширення патологічних процесів. У складі переважають дерева IV-VI категорій стану. Характер всихання – суцільний, темп – поступовий.

5. Штучно створені насадження, а надто змішані за складом молодняки, потребують регулярного проведення рубок догляду, націлених на формування стійких лісових екосистем, близьких за своїми властивостями до природних, підтримання на належному рівні корисних функцій насаджень. 

Таким чином ми вважаємо, що поліпшення санітарного стану лісів, локалізації розвитку патологічних процесів, сприяння підвищенню стійкості деревостанів, що заповідалися до охорони, відповідно до вимог санітарних правил в лісах України вищезазначені лісові насадження потребують проведення вибіркової санітарної рубки.

 Головний мисливствознавець ДП «Мелітопольське ЛМГ» В.А. Ніколаєв